Сетубал
| Сету́бал |
|||
|---|---|---|---|
| — Муніципалітет — | |||
 |
|||
|
|||
| Країна |  Португалія
| ||
| Регіон | Лісабон | ||
| Округ | Сетубал | ||
| Муніципалітет | |||
| Парафії | 5 парафій | ||
| Уряд | |||
| - Президент | |||
| Площа | |||
| - Повна | 230,33 км² | ||
| Населення (2021) | |||
| - Усього | 123 496[1] | ||
| - Густота | Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «»/км² | ||
| Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
| - Літній час | WEST (UTC+01:00) | ||
| Поштовий індекс | 2900—2925 | ||
| Код LAU | 1512 | ||
| Покровитель | Франциск Ксав'єр | ||
| Місцеве свято | 15 вересня | ||
| Вебсайт: Офіційний сайт | |||
 |
|||
 | |||
Сету́бал (порт. Setúbal; МФА: [sɨ.ˈtu.baɫ][2], Ситу́бал) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Сетубал. Адміністративний центр округу. Розташований у південно-західній частині країни, на березі Атлантичного океану, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сетубальської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1249 року. Поділяється на 5 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Ештремадура. Площа муніципалітету — 230,33 км², населення муніципалітету — 123496[3] ос. (2021); густота населення — . Патрон — Франциск Ксав'єр. Святковий день муніципалітету — 15 вересня. Поштовий індекс — 2900—2925. Код місцевої адміністративної одиниці — 1512. Складова статистичного регіону Лісабон. Центр Сетубальського єпископства.
Географія[ред. | ред. код]
Сетубал розташований на заході Португалії, на заході округу Сетубал.
Сетубал межує на півночі та сході з муніципалітетом Палмела, на заході — з муніципалітетом Сезімбра. На заході омивається водами Атлантичного океану та річки Саду.
Історія[ред. | ред. код]
Сетубал був заснований фінікійцями приблизно у X столітті до н. е. і присвячений богові родючості Ваалу (порт. Baal). Був важливим морським портом завдяки постачанням солі, соленої риби ти харчових продуктів. У березні 1249 року місто було передане Ордену Сантьяго.
1250 року португальський король Афонсу III надав Сетубалу форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Під час землетрусу у 1755 році місто зазнало значних втрат — історичний центр було частково зруйновано. Статус міста отримав у 1860 році за часів короля Дона Педру IV. З 1922 року стає адміністративним центром однойменного округу, а з 1975 року — центром єпископату.
Цікавим фактом для Сетубала є той, що після Революції гвоздик 1974 року тут завжди перемагає Комуністична партія Португалії (теперішнім президентом муніципальної палати Сетубала є комуністка André Martins[5]).
Саме Сетубал є батьківщиною відомого португальського тренера Жозе Моурінью. З містом також пов'язане життя відомого португальського поета Мануела Бокаже.
Населення[ред. | ред. код]
| Кількість мешканців[6] | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | 2021 |
| 15 541 | 18 758 | 21 252 | 25 406 | 32 096 | 41 131 | 50 456 | 49 765 | 55 037 | 56 344 | 65 230 | 98 366 | 103 634 | 113 934 | 121 185 | 123 496 |
Парафії[ред. | ред. код]
- Гамбія-Понтеш-Алту-да-Герра (порт. Gâmbia - Pontes - Alto da Guerra)
- Носа-Сеньйора-да-Анунсіада (порт. Nossa Senhora da Anunciada)
- Саду (порт. Sado)
- Санта-Марія-да-Граса (порт. Santa Maria da Graça)
- Сан-Жуліау (порт. São Julião)
- Сан-Лоуренсу (порт. São Lourenço)
- Сан-Себаштьяу (порт. São Sebastião)
- Сан-Сімау (порт. São Simão)
Економіка, побут, транспорт[ред. | ред. код]
Економіка району представлена харчовою промисловістю, торгівлею, транспортом, рибальством, судноремонтною та металообробною промисловістю.
Серед архітектурних пам'яток особливе місце займають фортеця Св. Філіпа (порт. Castelo de São Filipe), церкви Св. Юліана та Св. Марії (порт. Igreja de São Julião, Igreja de Santa Maria), монастир Ісуса (порт. Convento de Jesus).
У вищому дивізіоні португальського футболу Сетубал представлений одною командою — ФК «Віторія».
Сетубал як і муніципалітет в цілому має добре розвинуту транспортну мережу, з'єднаний з Лісабоном платною швидкісною автомагістраллю А-2 (проходить через міст 25 Квітня), має залізничну станцію швидкісного поїзда приміського сполучення (Fertagus).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вигляд на місто з гирла річки Саду -
У морському порту -
Монастир 15 століття -
Церква Св. Юліана
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ INE (23 листопада 2022). Population and Housing Census - 2021 Census. tabulador.ine.pt (англійська) . National Institute of Statistics. Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ INE (23 листопада 2022). Population and Housing Census - 2021 Census. tabulador.ine.pt (англійська) . National Institute of Statistics. Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ INE (23 листопада 2022). Population and Housing Census - 2021 Census. tabulador.ine.pt (англійська) . National Institute of Statistics. Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ Міська виконавча влада. Муніципалітет Сетубал (pt-PT) . Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
Джерела[ред. | ред. код]
- Setubal // Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1912. — Vol. VI. — P. 852-860.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1862. — Vol. 3. — P. 39-53.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сетубал
|
