Комуністична партія Португалії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комуністична партія

Partido Comunista Português, PCP
Країна Flag of Portugal.svg Португалія
Голова партії Жероніму де Соуза
Ген. секретар Jerónimo de Sousad
Дата заснування 1921
Штаб-квартира Лісабон
Ідеологія комунізм, марксизм-ленінізм
Членство в міжнародних організаціях Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі
Кількість членів  54 280
Друкований орган Газета «Avante!»
Офіційний сайт http://www.pcp.pt/ (порт.)]

Комуністична партія Португалії (порт. Partido Comunista Português, PCP) — політична партія Португалії, займає ліву позицію, характеризуючись двома основними ідеологічними течіями — комунізмом, марксизмом-ленінізмом. Одна з найдавніших партій в історії країни. Організація партії базується також на демократичному централізмі, а саму партію вважають патріотичною і інтернаціоналістичною. В наш час[коли?] має 14 місць у парламенті (при загальній кількості 230 депутатів). На законодавчих виборах, як правило, у списках проходить разом з «Зеленими», з якими утворює так звану Об'єднану демократичну коаліцію. Ця коаліція отримала 7,9% голосів на законодавчих виборах у 2009 році.

Видає щотижневу газету «Avante!» (з 1931 року), а також журнал «O Militante» (виходить раз на два місяці). Має депутатів у Європейському парламенті.

Лідером партії на посаді є металург з чотирма класами освіти Жероніму де Соуза2004 року).

Історія[ред. | ред. код]

Партія була заснована у 1921 році як національна секція Комінтерну. Після військогового перевороту 1926 року партія була проголошена поза законом і перейшла на нелегальне становище. Вела боротьбу проти диктаторського режиму Олівейри Салазара під керівництвом Алвару Куньяла, а її керівники неодноразово заарештовувались і піддавалися постійному переслідуванню. ПКП використовувала як нелегальні, так і напівлегальні форми боротьби проти режиму. На момент Революції гвоздик 25 квітня 1974 року, 36 членів її центрального комітету назагал «відсиділи» понад 300 років у в'язниці.[1] Після падіння диктаторського режиму Нової держави, у 19701980-і була однією з найбільших політичних сил країни. В 19741976 роках комуністи входили до складу уряду.

В 1978 році ПКП та Португальський демократичний рух створили коаліцію Об'єднаний народний альянс. У 1987 році коаліція розпалась. Після цього ПКП та екологічна партія «Зелені» створили Об'єднану демократичну коаліцію.

Сьогодні, як правило, значну кількість голосів набирає в індустріалізованих адміністративних округах Лісабона і Сетубала, а також у південній провінції Алентежу, де представники партії очолюють значну кількість муніципальних палат[2].

Генеральні секретарі партії[ред. | ред. код]

Жероніму де Соуза, генеральний секретар партії з жовтня 2004 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Участь у виборах[ред. | ред. код]

Участь у президентських виборах

Результати президентських виборів
Рік Кандидат Отримав голосів % Обраний?
1976
Октавіу Родрігеш Пату
365,344
7,6%
Ні
1980
Карлуш Алфреду де Бріту
зняв кандидатуру
Ні
1986
Франсішку Салгаду Зенья
1,185,867
20,6%
Ні
1991
Карлуш Карвальяш
635,867
12,9%
Ні
1996
Жероніму де Соуза
зняв кандидатуру
Ні
2001
Антоніу Сімойш де Абреу
221,886
5,1%
Ні
2006
Жероніму де Соуза
466,428
8,6%
Ні

(Джерело: Національна Виборча Комісія Португалії)

Примітка:

Участь у парламентських виборах разом у складі Об'єднаної демократичної коаліції.

Результати паррламентських виборів
Рік Голосів % Мандатів
1987
685,109
12,2%
31
1991
501,840
8,8%
17
1995
504,007
8,6%
15
1999
483,716
9,0%
17
2002
379,870
6,9%
12
2005
433,369
7,5%
14
2009
446,174
7,9%
15

(Джерело: Національна Виборча Комісія Португалії)

Деякі сторінки з історії Комуністичної партії Португалії[ред. | ред. код]

Legalizacao PCP Henrique Matos.JPG Álvaro Cunhal Henrique Matos 01.jpg Festa do Avante 2001 10.jpg 34-o Aniversário Revolução dos Cravos, Lisboa.jpg
Напис на стіні «Легалізація Комуністичної партії Португалії», 1974 рік
Алвару Куньял з товаришами під час демонстрації, 5 травня 1982 року у місті Порту
Португальські комуністи під час фестивалю Аванте у місті Алмаді, 2001 рік
Святкування 34-ї річниці Революції гвоздик у місті Лісабоні, 25 квітня 2008 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cunhal, Álvaro (1997). O caminho para o derrubamento do fascismo. Edições Avante! ISBN 972-550-262-0
  2. Câmaras Municipais de Presidência CDU, PCP

Посилання[ред. | ред. код]