Комуністична партія Португалії

Комуністична Партія Португалії PCP  Partido Comunista Português, PCP
Країна	Португалія
Голова партії	Паулу Раймунду
Ген. секретар	Jerónimo de Sousad, Paulo Raimundod, Bento António Gonçalvesd, Júlio Fogaçad, Алвару Куньял і Carlos Carvalhasd
Дата заснування	1921
Штаб-квартира	Лісабон
Ідеологія	комунізм, марксизм-ленінізм
Позиція	ультраліві
Членство в міжнародних організаціях	Європейські об'єднані ліві/Ліво-зелені Півночі
Кількість членів	54 280
Місця у законодавчих органах
Асамблея Республіки Португалія	3 / 230
Європарламент	1 / 720
Друкований орган	Газета «Avante!»
Офіційний сайт	http://www.pcp.pt/ (порт.)]
Комуністична партія Португалії у Вікісховищі

Комуністична партія Португалії (порт. Partido Comunista Português, PCP) — політична партія Португалії, займає ліву позицію, характеризуючись двома основними ідеологічними течіями — комунізмом, марксизмом-ленінізмом. Одна з найдавніших партій в історії країни. Організація партії базується також на демократичному централізмі, а саму партію вважають патріотичною і інтернаціоналістичною. В наш час^[коли?] має 6 місць у парламенті (при загальній кількості 230 депутатів). На законодавчих виборах, як правило, у списках проходить разом з «Зеленими», з якими утворює так звану Об'єднану демократичну коаліцію. Ця коаліція отримала 8,1% голосів на законодавчих виборах у 2011 році.

Видає щотижневу газету «Avante!» (з 1931 року), а також журнал «O Militante» (виходить раз на два місяці). Має депутатів у Європейському парламенті.

Лідером партії на посаді є металург з чотирма класами освіти Жероніму де Соуза (з 2004 року).

Історія

Партія була заснована у 1921 році як національна секція Комінтерну. Після військогового перевороту 1926 року партія була проголошена поза законом і перейшла на нелегальне становище. Вела боротьбу проти диктаторського режиму Олівейри Салазара під керівництвом Алвару Куньяла, а її керівники неодноразово заарештовувались і піддавалися постійному переслідуванню. ПКП використовувала як нелегальні, так і напівлегальні форми боротьби проти режиму. На момент Революції гвоздик 25 квітня 1974 року, 36 членів її центрального комітету назагал «відсиділи» понад 300 років у в'язниці. Після падіння диктаторського режиму Нової держави, у 1970—1980-і була однією з найбільших політичних сил країни. В 1974–1976 роках комуністи входили до складу уряду.

В 1978 році ПКП та Португальський демократичний рух створили коаліцію Об'єднаний народний альянс. У 1987 році коаліція розпалась. Після цього ПКП та екологічна партія «Зелені» створили Об'єднану демократичну коаліцію.

Сьогодні, як правило, значну кількість голосів набирає в індустріалізованих адміністративних округах Лісабона і Сетубала, а також у південній провінції Алентежу, де представники партії очолюють значну кількість муніципальних палат.

Генеральні секретарі партії

Жероніму де Соуза, генеральний секретар партії (2004-2022) 

• Бенту Гонсалвіш (1929–1942)
• Період без генерального секретаря (1942–1961)
• Алвару Куньял (1961–1992)
• Карлуш Карвальяш (1992–2004)
• Жероніму де Соуза (2004-2022)
• Паулу Раймунду з 2022 дотепер

Участь у виборах

Участь у президентських виборах

Результати президентських виборів
Рік	Кандидат	Отримав голосів	%	Обраний?
1976	Октавіу Родрігеш Пату	365,344	7,6%	Ні
1980	Карлуш Алфреду де Бріту	зняв кандидатуру	Ні
1986	Франсішку Салгаду Зенья	1,185,867	20,6%	Ні
1991	Карлуш Карвальяш	635,867	12,9%	Ні
1996	Жероніму де Соуза	зняв кандидатуру	Ні
2001	Антоніу Сімойш де Абреу	221,886	5,1%	Ні
2006	Жероніму де Соуза	466,428	8,6%	Ні

(Джерело: Національна Виборча Комісія Португалії [Архівовано 8 Квітня 2005 у Wayback Machine.])

Примітка:

• У 1980 році Карлуш Бріту зняв кандидатуру на користь Рамалью Еанеша.
• У 1986 році спочатку кандидатом був Анжелу Велозу, який пізніше зняв кандидатуру на користь Салгаду Зеньї.
• У 1986 році у другому турі партія підтримала Маріу Соареша.
• У 1996 році Жероніму де Соуза зняв кандидатуру на користь Жоржа Сампайю.

Участь у парламентських виборах разом у складі Об'єднаної демократичної коаліції.

Результати паррламентських виборів
Рік	Голосів	%	Мандатів
1987	685,109	12,2%	31
1991	501,840	8,8%	17
1995	504,007	8,6%	15
1999	483,716	9,0%	17
2002	379,870	6,9%	12
2005	433,369	7,5%	14
2009	446,174	7,9%	15

(Джерело: Національна Виборча Комісія Португалії [Архівовано 8 Квітня 2005 у Wayback Machine.])

Див. також

• Політичні партії та блоки Португалії
• Політичний устрій Португалії
• Революція гвоздик

Деякі сторінки з історії Комуністичної партії Португалії

Напис на стіні «Легалізація Комуністичної партії Португалії», 1974 рік	Алвару Куньял з товаришами під час демонстрації, 5 травня 1982 року у місті Порту	Португальські комуністи під час фестивалю Аванте у місті Алмаді, 2001 рік	Святкування 34-ї річниці Революції гвоздик у місті Лісабоні, 25 квітня 2008 року

Посилання

• Офіційний вебсайт партії PCP [Архівовано 20 Лютого 2006 у Wayback Machine.] (порт.)
• Сайт молодіжного підрозділу партії
• Онлайн-видання газети «Avante!» [Архівовано 21 Квітня 2005 у Wayback Machine.]
• Денис Пілаш. Португалія: відлуння незавершеної революції (Лівиця у політичному житті Португалії) [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Спільне — 23.10.2019.