Нанове: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 31: Рядок 31:
| схема =
| схема =
}}
}}
'''Нанове''' — колишнє бойківське село [[Хирівський район|Хирівського району]].
'''Нанове''' — колишнє бойківське село [[Хирівський район|Хирівського району]]. Зараз територія Нанового знаходитьсья на території Старосамбірського району Львівської області.


== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:Нанова стара церква Архангела Михаїла.jpg|350px|ліворуч|thumb|Давня церква св. Михаїла (фото 1900 -ті рр.)]]
У [[1880]] році в селі налічувалось 365 мешканців (греко-католиків).
[[1913]] року в селі була побудована церква Св. Михаїла, але по Другій світовій війні зруйнована.
У міжвоєнний період входило до [[Ґміна Кросьцєнко|ґміни Кросьцєнко]] [[Добромильський повіт|Добромильського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]]. У [[1939]] році в селі проживало 810 мешканців, з них 800 українців і 10 євреїв<ref>''Володимир Кубійович.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 19 — Вісбаден, 1983. — 205 с.</ref>.
У [[1951]] році жителі вивезені в село [[Зміївка (Бериславський район)|Зміївка]] [[Бериславський район]] [[Херсонська область|Херсонської області]] до колгоспу ім. Молотова у зв'язку з [[Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951)|обміном територій]]<ref>{{Cite web |url=http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/z-zhurboju-radist-obnjalas/ |title=Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року |accessdate=11 вересень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160926195327/http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/z-zhurboju-radist-obnjalas/ |archivedate=26 вересень 2016 |deadurl=yes }}</ref>.
Також у селі є каплиця Всіх Святих Українського Народу.
[[Файл:Каплиця село Нанове.jpg|праворуч|міні]]


== Церква св. Михаїла==
У 1880 році в селі налічувалось 365 мешканців (греко-католиків).


=== Стара ===
1913 року в селі була побудована церква Св. Михаїла, але по Другій світовій війні зруйнована.
Дерев’яна тризрубна церква, увінчана наметовим верхом з одним заломом над навою і емпорою над бабинцем була збудована, за твердженням дослідника Михайла Драґана, у XVII ст. (шематизми подають 1750 і 1754 pp.). Вона мала привілей від польського короля Яна III Собєського.<ref name="Слободян"> ''Слободян В.'' Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 714.</ref> На початок ХХ століття перебувала у поганому стані та, у зв'язку із будівництвом нової, була розібрана.

=== Нова ===
У міжвоєнний період входило до [[Ґміна Кросьцєнко|ґміни Кросьцєнко]] [[Добромильський повіт|Добромильського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]]. У 1939 році в селі проживало 810 мешканців, з них 800 українців і 10 євреїв<ref>''Володимир Кубійович.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 19 — Вісбаден, 1983. — 205 с.</ref>.
У [[1913]] р. на місці старої зведена нова дерев’яна, хрещата в плані з укороченими боковими раменами будівля, увінчана над середхрестям світловим восьмериком, вкритим наметовою банею. Після обміну територіями між УРСР та ПНР, споруда була зруйнована разом із усім селом, у зв'язку із тим, що село потрапило у прикордонної смуги.<ref name="Слободян"> ''Слободян В.'' Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 714.</ref>

У 1951 році жителі вивезені в село [[Зміївка (Бериславський район)|Зміївка]] [[Бериславський район]] [[Херсонська область|Херсонської області]] до колгоспу ім. Молотова у зв'язку з [[Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951)|обміном територій]]<ref>{{Cite web |url=http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/z-zhurboju-radist-obnjalas/ |title=Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року |accessdate=11 вересень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160926195327/http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/z-zhurboju-radist-obnjalas/ |archivedate=26 вересень 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

Також у селі є каплиця Всіх Святих Українського Народу.
[[Файл:Каплиця село Нанове.jpg|праворуч|міні]]


== Фото ==
== Фото ==
<center><gallery>
[[Файл:Село Нанова.jpg|ліворуч|міні]]
[[Файл:Нанове.jpg|ліворуч|міні]]
Файл:Село Нанова.jpg|ліворуч|
[[Файл:Нанове01.jpg|ліворуч|міні]]
Файл:Нанове.jpg|ліворуч|
[[Файл:Нанове02.jpg|ліворуч|міні]]
Файл:Нанове01.jpg|ліворуч|
[[Файл:Нанове03.jpg|ліворуч|міні]]
Файл:Нанове02.jpg|ліворуч|
[[Файл:Нанове04.jpg|ліворуч|міні]]
Файл:Нанове03.jpg|ліворуч|
Файл:Нанове04.jpg|ліворуч|

</gallery></center>
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

Версія за 22:20, 10 липня 2019

Нанове
село Нанове
село Нанове
село Нанове
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський
Основні дані
Існувало до 1951 р.
Географічні дані
Географічні координати 49°25′43″ пн. ш. 22°43′16″ сх. д. / 49.428778° пн. ш. 22.72111° сх. д. / 49.428778; 22.72111Координати: 49°25′43″ пн. ш. 22°43′16″ сх. д. / 49.428778° пн. ш. 22.72111° сх. д. / 49.428778; 22.72111
Середня висота
над рівнем моря
519 м
Водойми річка Стебник
Карта
Нанове. Карта розташування: Земля
Нанове
Нанове
Нанове. Карта розташування: Львівська область
Нанове
Нанове

CMNS: Нанове у Вікісховищі

Нанове — колишнє бойківське село Хирівського району. Зараз територія Нанового знаходитьсья на території Старосамбірського району Львівської області.

Історія

Давня церква св. Михаїла (фото 1900 -ті рр.)

У 1880 році в селі налічувалось 365 мешканців (греко-католиків). 1913 року в селі була побудована церква Св. Михаїла, але по Другій світовій війні зруйнована. У міжвоєнний період входило до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 810 мешканців, з них 800 українців і 10 євреїв[1]. У 1951 році жителі вивезені в село Зміївка Бериславський район Херсонської області до колгоспу ім. Молотова у зв'язку з обміном територій[2]. Також у селі є каплиця Всіх Святих Українського Народу.

Церква св. Михаїла

Стара

Дерев’яна тризрубна церква, увінчана наметовим верхом з одним заломом над навою і емпорою над бабинцем була збудована, за твердженням дослідника Михайла Драґана, у XVII ст. (шематизми подають 1750 і 1754 pp.). Вона мала привілей від польського короля Яна III Собєського.[3] На початок ХХ століття перебувала у поганому стані та, у зв'язку із будівництвом нової, була розібрана.

Нова

У 1913 р. на місці старої зведена нова дерев’яна, хрещата в плані з укороченими боковими раменами будівля, увінчана над середхрестям світловим восьмериком, вкритим наметовою банею. Після обміну територіями між УРСР та ПНР, споруда була зруйнована разом із усім селом, у зв'язку із тим, що село потрапило у прикордонної смуги.[3]

Фото

Примітки

  1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 19 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  2. Дарія ПЕТРЕЧКО. — До 65-річчя останньої депортації українців з етнічних земель.— Галичина, 06 вересня 2016 року. Архів оригіналу за 26 вересень 2016. Процитовано 11 вересень 2016.
  3. а б Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 714.

Джерела