Об'єднання (військова справа): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Sanya3 (обговорення | внесок)
Рядок 21: Рядок 21:


{{War-stub}}
{{War-stub}}
{{Військова організація}}
{{Військове з'єднання}}


[[ru:Объединение (военное дело)]]
[[ru:Объединение (военное дело)]]

Версія за 01:25, 21 серпня 2011

Об'єднання — військове формування, що включає кілька з'єднань або об'єднань меншого складу, та/або окремих частин і установ. На відміну від військових частин і з'єднань склад об'єднань, як правило, непостійний і в кожному окремому випадку визначається з урахуванням власного призначення, виконуваних ним завдань і характеру театру військових дій і театру війни. Існує залежність складу об'єднання від складу вирішуваних завдань: відповідно до них об'єднання може бути оперативно-стратегічним, оперативним чи оперативно-тактичним. Крім цього, існують також територіальні загальновійськові об'єднання, що створюються для виконання у відповідних межах завдань і військово-адміністративних функцій (наприклад, військовий округ).[1]

Оперативно-стратегічне об'єднання

Оперативно-стратегічне об'єднання складається з кількох оперативних об'єднань, окремих з'єднань і частин різних видів збройних сил, родів військ, спеціальних військ і служб. У збройних силах різних країн такими об'єднаннями були фронт (Росія, СРСР, Японія), група армій (США, Німеччина, Франція, Великобританія), флот (Росія, СРСР, США, Німеччина, Японія), повітряний флот (Німеччина). Оперативно-стратегічні об'єднання, як правило, створюються в воєнний час для вирішення оперативно-стратегічних завдань; в ряді випадків вони існують також в мирний час (наприклад, флот ВМС США та ВМФ Росії)[1].

Оперативно-стратегічні об'єднання у вигляді фронтів і груп армій оформилися до початку Першої світової війни і спочатку вважалися стратегічними об'єднаннями. Причиною їх формування стало значне збільшення розмаху військових дій і кількості військ приймаючих участь у них, а також необхідність залучення до вирішення оперативно-стратегічних завдань об'єднань і з'єднань, що складаються з різних родів військ. Керівництво оперативно-стратегічними об'єднаннями зазвичай здійснює верховне командування збройних сил або командування збройних сил в театрі військових дій [1].

Оперативне об'єднання

Оперативні з'єднання створюються як в мирний, так і у воєнний час. До складу оперативного об'єднання входять кілька з'єднань і частин різних родів військ (сил), спеціальних військ і служб. Призначенням оперативного об'єднання є виконання переважно оперативних завдань шляхом проведення самостійних і спільних операцій (бойових дій). Оперативними об'єднаннями є армія, флотилія, ескадра, авіація флоту, тактичне авіаційне командування. Оперативні об'єднання можуть бути самостійними або входити до складу оперативно-стратегічних об'єднань. Також в деяких випадках оперативні об'єднання можуть підкорятися командуванню військового округу.[2]

Оперативно-тактичне об'єднання

Оперативно-тактичні або вищі тактичні об'єднання у воєнний час можуть входити до складу загальновійськових армій або армії ППО, групи армій або фронту. У мирний час входять до складу військових округів. Оперативно-тактичне об'єднання складається із з'єднань і частин різних родів військ (сил), спеціальних військ і служб одного виду збройних сил; воно призначене для виконання оперативно-тактичних і тактичних завдань, зазвичай, у складі оперативного або оперативно-стратегічного об'єднання, а на окремих операційних напрямках невеликої ємності - самостійно. У період Другої світової війни до оперативно-тактичних об'єднань відносились армійські, механізовані та кавалерійські корпуса.[2]

Примітки

  1. а б в Радянська військова енциклопедія. Т. 5. 1978. ст. 679.
  2. а б Радянська військова енциклопедія. Т. 5. 1978. ст. 680.

Література

  • Радянська військова енциклопедія | посилання. Військова література. 1978. том 5. сторінки = 679-680