Група армій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військова організація
Latvian platoon at Camp Lejune.jpg
Типові підрозділи Типова чисельність Типовий командир
Вогнева група 2–4 Молодший капрал /
Капрал
Рій/
Секція
8–14 Капрал/
Сержант/
Штаб-сержант
Чота/
Загін
15–45 Другий лейтенант /
Перший лейтенант /
Лейтенант
Сотня/
Батарея/
Ескадрон
80–150 Капітан /
Майор
Курінь /
Когорта
300–800 Підполковник
Полк /
Бригада /
Легіон
1,000–5,500 Полковник /
Бригадний генерал
Дивізія 10,000–25,000 Генерал-майор
Корпус 30,000–50,000 Генерал-лейтенант
Загальновійськова армія 100,000–300,000 Генералітет
Група армій /
Фронт
2+ польових армій Фельдмаршал /
Генерал армії
Військовий округ /
Театр
4+ польових армій Шестизіркове звання /
Головнокомандувач

Гру́па а́рмій (нім. Heeresgruppe, англ. army group) — вище оперативно-стратегічне об'єднання сухопутних військ на театрі воєнних дій в Збройних силах деяких держав; відповідає поняттю фронт.

Група армій як форма об'єднання сухопутних військ і як орган управління ними виникла наприкінці 1914 — початку 1915, під час 1-ої світової війни, в англо-французькій і німецькій арміях.

Під час 2-ої світової війни 1939—45 років сухопутні війська Вермахту об'єднувалися в декілька груп армій (на радянсько-німецькому фронті їх було 3—5), до складу кожної групи армій входили 2—4 польові армії і засоби посилення. З 1942 у Вермахті існували також армійські групи (нім. Armeegruppe) — тимчасові об'єднання зазвичай з 2 армій, що виконували завдання на якому-небудь операційному напрямку.

Позначення групи армій НАТО

Англо-американські війська на західноєвропейському театрі воєнних дій в 1944—45 об'єднувалися в 3 групи армій, які називалися армійськими групами. У післявоєнний час в Збройних силах США і в об'єднаних Збройних силах НАТО в склад Групи армій входять польові армії, окремі армійські корпуси та інші з'єднання сухопутних військ.

З групою армій, як правило, взаємодіє об'єднане тактичне авіаційне командування або тактичне авіаційне командування.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]