Вогнева група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Група американських морських піхотинців веде бій: поки один здійснює перебіжку, другий прикриває його вогнем. Битва за Окінаву. 18 травня 1945

Вогнева група (англ. fireteam)[1] — це найменше позаштатне військове формування у складі відділення, що не має штатного командира, в багатьох збройних силах світу.

У Збройних силах вогневою групою може командувати молодший сержант, капрал, молодший капрал, єфрейтор або старший солдат.

Зазвичай у механізованому (мотопіхотному, піхотному) відділенні 2-3 вогневі групи (командування або управління, вогнева, ударна, снайперська, мінування, прикриття, забезпечення тощо). У відділеннях інших родів військ чисельність особового складу групи може складати від 2 до 5 чоловік.

Так, під час ведення бою відділення може поділятися на дві бойові групи: власне вогневу і маневрену. Маневрена група, веде активний наступ і захоплює позиції противника, й може мати у своєму складі 2-3 стрільців на чолі зі старшим стрільцем, а вогнева — командира відділення, гранатометної обслуги і кулеметника. При цьому склад вогневих груп може бути довільним.

Такий підхід застосування вогневих груп (англ. fireteams) набув широкої практики в Збройних силах США, у частині, що стосується взаємного маневру і вогневого прикриття вогневих груп. В армії США вогнева група діє в складі: командир групи (автоматичний карабін), кулеметник (легкий кулемет), гранатометник (автоматичний карабін з підствольним гранатометом) і стрілець (автоматичний карабін), або піхотний снайпер (снайперська гвинтівка), або протитанкіст (автоматичний карабін та ручний протитанковий гранатомет). Загалом у відділенні 9 осіб: 2 вогневі групи та командир відділення. У свою чергу в Корпусі морської піхоти США відділення має 13 військовослужбовців, і складається з 3 вогневих груп на чолі з командиром відділення. Кожна вогнева група включає: командир групи, який обіймає посаду гранатометника (автоматичний карабін з підствольним гранатометом), кулеметник (легкий кулемет), помічник кулеметника (автоматичний карабін) та стрілець (автоматичний карабін).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Англо-український військовий словник-мінімум // Основи військового перекладу: (англ. мова): підручник / В.В. Балабін, В.М. Лісовський, О.О. Чернишов; за ред. В.В. Балабіна. — К. : Логос, 2008. — ISBN 978-966-581-969-1.

Посилання[ред. | ред. код]