Старомихайлівка
селище Старомихайлівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Старомихайлівська церква | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Донецька область | ||||
Район | Донецький район | ||||
Тер. громада | Донецька міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA14080030060080235 | ||||
Облікова картка | Старомихайлівка | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1747 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Населення | ▼ 5192 (01.01.2017)[1] | ||||
Поштовий індекс | 85635-85636 | ||||
Телефонний код | +380 6278 | ||||
Географічні координати | 47°59′56″ пн. ш. 37°35′1″ сх. д. / 47.99889° пн. ш. 37.58361° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 176 м | ||||
Водойма | р. Лозова
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Красногорівка | ||||
До станції: | 7,3 км | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 12,4 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- фізична: | 15,5 км | ||||
- автошляхами: | 20,8 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 85635, Донецька обл., Мар'їнський р-н, смт Старомихайлівка, вул. Леніна, 1 | ||||
Голова селищної ради | Бірюк Зінаїда Василівна | ||||
Карта | |||||
Старомихайлівка у Вікісховищі |
Старомиха́йлівка — селище Донецької міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Розташоване за 20 км від Донецька; 5,4 тис. мешканців (2013).
Селище міського типу Старомихайлівка розташоване на обох берегах річки Лозова, за 12 км на північний схід від районного центру.
На заході межує з містом Красногорівка. На сході Старомихайлівка безпосередньо (через вулицю) межує з Кіровським та Петровським районами Донецька, зокрема з селищем шахти ім. Є. Т. Абакумова, де видобувають вугілля.
Також межує із територією с-ща. Лозове Ясинуватському районі Донецької області.
Бик у поєднанні із зеленим полем символізує м’ясо-молочне тваринництво та виробництво зернових, основні галузі сільського господарства у селі. Друга половина щита символізує собою промислову частину Старомихайлівки. Червоне поле, що відділяється від зеленого срібними цеглинами, символізує процес видобутку глини на місцевому кар'єрі (схрещені кирки); виготовлення цегли від формування до відпалювання (червоний колір поля) та вже готову продукцію Старомихайлівського цегельного заводу (срібні цеглини).
Старомихайлівка заснована в 1747 році. Засновник — Михайло Мацагор. Спочатку називалася Михайлівка.
1 серпня 2014 року Старомихайлівка в ході антитерористичної операції звільнена від проросійських терористів українськими військами.
Станом на 14 вересня — під контролем проросійських бойовиків.
4 грудня РНБО повідомляє, що 1 грудня при взаємодії зі Збройними силами України український партизанський загін знищив на фермі поблизу Старомихайлівки до 50 бойовиків[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3862 | 72.42% |
російська | 1454 | 27.26% |
вірменська | 7 | 0.13% |
білоруська | 4 | 0.08% |
болгарська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 5 | 0.09% |
Усього | 5333 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення смт становило 5333 осіб, із них 72,42 % зазначили рідною мову українську, 27,26 % — російську, 0,13 % — вірменську, 0,08 % — білоруську, 0,02 % — болгарську та гагаузьку мови[4].
- Кузнецова (Віта) Вікторія Антонівна (нар. 1927) — українська поетеса, прозаїк, перекладачка, член Національної спілки письменників України (1963).
У Старомихайлівці є піщаний кар'єр і цегельний завод.
За 5 км від Старомихайлівка знаходиться залізнична станція Донецької залізниці «Красногорівка», розташована на лінії Рутченкове — Покровськ. За 4 км від села є платформа Старомихайлівка, колишня станція, в народі раніше називалася «Розбита».
У Старомихайлівці знаходиться Покровський храм. Поруч із Старомихайлівкою розташовано ентомологічний заказник місцевого значення «Старомихайлівський».
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Прес-центр АТО: Протягом двох днів партизани на Донеччині знищили 110 терористів
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.