Фазанові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фазанові
Період існування: 30–0 млн р. т. олігоценнаш час
Трагопан-сатир
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Надродина: Phasianoidea
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Horsfield, 1821
Типовий вид
Фазан звичайний
Підродини

Rollulinae
Phasianinae

Вікісховище: Phasianidae

Фаза́нові (Phasianidae) — родина птахів з ряду куроподібних.[1] Фазанові належать до числа цінних мисливських птахів.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Відомо 185 видів у 54 родах. Деякі види є предами свійських птахів або одомашнені (наприклад індик звичайний, цесарка), багато перебувають під охороною.[1]

Раніше родина поділялася на дві підродини: фазанні (Phasianinae) і куріпчині (Perdicinae). Молекулярна філогенія показала, що ці дві підродини не є монофілетичними, а фактично складають лише одну лінію з одним спільним предком. Наприклад, деякі куріпки (рід Perdix) ближче до фазанів, тоді як перепілки та кеклики ближче до джунглевих птахів.[2][3] У 2021 році родину розділили на дві підродини: Rollulinae і Phasianinae, причому остання містить кілька триб у межах двох клад. Токрові (Odontophoridae) і цесаркові (Numididae) раніше інколи включалися до цієї родини, але тепер, як правило, розміщуються у власних родинах; навпаки, тетерукові (Tetraonidae) та індикові (Meleagrididae), які раніше часто розглядалися як окремі родини, тепер включені до фазанових.

Класифікація 2021 року

[ред. | ред. код]

Таксономія та впорядкування засновані на систематиці Kimball et al., 2021, яка була прийнята Міжнародним орнітологічним конгресом. Назви триб і підродин базуються на 4-му виданні Howard and Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Роди без триби вважаються належними до триби incertae sedis.[2][4][5][6]

Викопні базальні форми

[ред. | ред. код]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Живуть фазанові в різноманітних умовах — у лісах (але тайги уникають), степах, пустелях, горах, культурному ландшафті; багато видів тяжіють до чагарникових заростей. Фазанові живляться в основному рослинними кормами. Вони збирають корм виключно на землі, розкопуючи при цьому ґрунт (тільки фазан не риє в землі), або скльовує їжу з кущів, до яких можуть дотягнутися дзьобом.

Усі фазанові гніздяться на землі. Багато видів моногамні, але у висиджуванні пташенят і їх вихованні самці зазвичай не беруть участь.

Більшість видів живе осіло, деякі кочують або навіть відлітають на зиму.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Представники родини в основному поширені у Старому світі, включаючи більшу частину Європи та Азії (за винятком крайньої півночі), всю Африку, за винятком найсухіших пустель. Також поширені в східній Австралії та, у минулому, в Новій Зеландії. Індики є вихідцями Нового світу, тоді як тетеруки — циркумполярний вид.[1]. В Україні трапляється 4 види; перепілка, сіра куріпка, кеклик, фазан звичайний.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Гол. ред. М.П. Бажан (1964). Українська радянська енциклопедія. Том 15 Туман - Цемент (укр) . Київ. с. 191.
  2. а б Kimball, R. T.; Braun, E. L.; Zwartjes, P. W.; Crowe, T. M.; Ligon, J. D. (1999). A molecular phylogeny of the pheasants and partridges suggests that these lineages are not monophyletic. Molecular Phylogenetics and Evolution. 11 (1): 38—54. doi:10.1006/mpev.1998.0562. PMID 10082609.
  3. Kimball, Rebecca T.; Braun, Edward L. (2014). Does more sequence data improve estimates of galliform phylogeny? Analyses of a rapid radiation using a complete data matrix. PeerJ. 2: e361. doi:10.7717/peerj.361. PMC 4006227. PMID 24795852.
  4. Kimball, R.T.; Hosner, P.A.; Braun, E.L. (2021). A phylogenomic supermatrix of Galliformes (Landfowl) reveals biased branch lengths. Molecular Phylogenetics and Evolution. 158: 107091. doi:10.1016/j.ympev.2021.107091. ISSN 1055-7903. PMID 33545275. S2CID 231963063.
  5. Pheasants, partridges, francolins – IOC World Bird List (амер.). Процитовано 4 серпня 2022.
  6. H&M4 Checklist family by family - The Trust for Avian Systematics. www.aviansystematics.org. Процитовано 4 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]