Хойники
| Транслітерація назви | Chojniki | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 51°54′ пн. ш. 29°58′ сх. д. / 51.900° пн. ш. 29.967° сх. д.Координати: 51°54′ пн. ш. 29°58′ сх. д. / 51.900° пн. ш. 29.967° сх. д. | |||||
| Країна |
 Білорусь | ||||
| Область | Гомельська область | ||||
| Район | Хойницький район | ||||
| Перша згадка | 1504 (520 років) | ||||
| Статус | з 10 жовтня 1967 року | ||||
| Населення | 13 844 (2009) | ||||
| Площа | 20,5 км² | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 247600 | ||||
| Телефонний код | +375-2350 | ||||
| Висота | 128 м[1] | ||||
| Водний об'єкт | Квеся | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| Найближча залізнична станція | Хойники | ||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 275 км | ||||
| До обласного центру | |||||
| - фізична | 103 км | ||||
  Хойники | |||||
  Хойники Хойники (Гомельська область) | |||||
 | |||||
 Хойники у Вікісховищі | |||||
Хойники (біл. Хо́йнікі, Chojniki) — місто в Білорусі, адміністративний центр Хойницького району Гомельської області.
Географія[ред. | ред. код]
Місто Хойники розташоване за 103 км на південь від обласного центру та за 60 км від міста Мозир. В місті знаходиться залізнична станція (кінцева станція лінії Василевичі — Хойники, яка відгалужується від лінії Гомель — Берестя). Автошляхами місто сполучається з Речицею, Калинковичами, Брагіном.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше Хойники (найдавніше — Хвойники) згадуються 1504 року, як село Брагінської волості Київського воєводства Великого князівства Литовського, що подаровано великим князем литовським Олександром за військови заслуги навічно пану Семену Федоровичу Полозу (Полозовичу)[2], далі належало князям Любецьким, панам Харлінським, Абрамовичам, Брозовським, князям Шуйським, панам Прозарам[3]. У першій половині XVII століття пан Максимільян Брозовські побудував замок у заплаві річки Квеся з оборонними стінами, в'їзною брамою, який проіснував до кінця XVIII століття.
З кінця XVII століття Хойники — містечко та центр «волості» (маєтку) Овруцького повіту Київського воєводства.
Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 році Хойники — містечко Речицького повіту Чернігівського намісництва, надалі Малоросійської губернії, з 29 серпня 1797 року — Мінської губернії Російської імперії.
Наприкінці XIX століття у Хойниках налічувалося близько 2,7 тисяч жителів. Тут працювали два спиртозаводи, лісопильний, металообробний заводи, два водяних млини, дві школи, 26 крамниць, два готеля, поштова станція. Побудовані Покровська церква, костел.
З 1919 року Хойники в складі Гомельської губернії, яка увійшла до складу РРФСР. 8 грудня 1926 року містечко — адміністративний центр району, спочатку Речицького, а впродовж 1927—1930 роках — Гомельського округу БРСР.
29 вересня 1938 року Хойникам надано статус селища міського типу Поліської області. Станом на 1939 рік в ньому проживало 3,4 тис. осіб.
25 серпня 1941 року селище Хойники окупували німецько-фашистські війська. 23 листопада 1943 року Хойники звільнено військами 1-го Білоруського фронту.
У 1954 році Хойники увійшли до складу Гомельської області. 10 листопада 1967 року отримано статус міста. У 1970 році тут проживало 9,5 тис. осіб.
Хойники дуже постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС.
Станом на 2004 рік в Хойниках проживало 14,2 тис. жителів. У 2009 році — 13 844 жителів.
Війна 2022 року[ред. | ред. код]
З території біля міста російськими військами обстрілювалася територія України ракетами Іскандер.
Забудова[ред. | ред. код]
Місто розбудовувалося, і поступово його межі розширювалися шляхом приєднання прилеглих селищ. Утворені три райони: Старі Хойники, Нові Хойники та Північно-західний район. Були зведені декілька дво- та п'ятиповерхових будинків, з утворенням мікрорайону «Ювілейний». Через аварію на Чорнобильській АЕС будівництво в місті законсервовано.
Промисловість[ред. | ред. код]
З промислових підприємств працюють: авторемонтний завод, ЗБВ, консервний, торф'яний, філія Гомельського заводу «Гідропривід», фабрика художніх виробів, сироробний комбінат.
Освіта і культура[ред. | ред. код]
У місті діють: ПТУ, 4 середні загальноосвітні школи, спортивна та музична школи, центр творчості, 2 будинки культури, Будинок ремесел, 4 бібліотеки, краєзнавчий музей.
ЗМІ[ред. | ред. код]
Видається районна газета «Ленінський прапор».
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Хойниках знаходяться:
- братські могили радянських воїнів, партизанів і підпільників, словацьких партизан;
- пам'ятники воїнам, пам'ятник Скорботи до 10-річчя катастрофи на Чорнобильській АЕС;
- збереглася садиба XIX століття.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ Archiwum Główny Akt Dawnych. Archiwum Prozorów і Jelskich. Sygn. 1. S. 3, 200. Sygn. 2. S. 78
- ↑ Бельскі С. В. З гісторыі ўладароў і маёнткаў Брагіншчыны XVI—XVIII ст. // Брагинщина в контексте истории белорусско-украинского пограничья: сборник научных статей / редкол. А. Д. Лебедев (отв. ред.) [и др.]. — Минск: Четыре четверти, 2018. С. 12 — 18
Література[ред. | ред. код]
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 2, кн. 2. Гомельская вобласць / С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. 520 с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0330-6 ISBN 985-11-0302-0
Посилання[ред. | ред. код]
- Chojniki - Słownik geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (пол.)
- Хойнікі (біл.)
- Хойники (рос.)
- Хойники (Гомельская область) (рос.)
- Khoyniki, Belarus (англ.)
| ||||||||||||||