У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1998 року 174 збірні змагалася за 30 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна Німеччини та діючий чемпіон світу збірна Бразилії кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.
Кваліфікаційний раунд відбувався у вигляді окремих турнірів, що проводилися континентальними конфедераціями, кожна з яких мала власну квоту представництва на мундіалі 1998 року.
АФК (Азія): 3 гарантовані місця + 1 місце у міжконтинентальному плей-оф
Загалом участь у відбірковому турнірі АФК взяли 36 команд.
Змагання відбувалося у три раунди:
Перший раунд: 36 команд булі розподілені між 10 групами з 3 або 4 команд у кожній. До фінального раунду виходили переможці кожної групи.
Фінальний раунд: 10 команд-учасниць були розділені на 2 групи з 5 команд. Переможці кожної із груп напряму кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату світу, а команди, що посіли другі місця, ставали учасниками раунду плей-оф.
Плей-оф: дві команди-учасниці проводили одну гру на нейтральному полі. Переможець напряму виходив до фінальної частини світової першості, а команда, що програла, ставала учасником міжконтинентальному плей-оф АФК — ОФК.
Заявки на участь у турнірі подали 38 африканських футбольних федерацій. Однак Федерація футболу Малі і Нігерська федерація футболу відкликали свої заявки ще до проведення жеребкування, тож участь у кваліфікаційному турнірі взяли 36 футбольних збірних Африки.
Змагання відбувалося у два раунди:
Перший раунд: збірні Камеруну, Нігерії, Марокко та Єгипту, чотири команди, що мали найвищі рейтинги ФІФА, розпочинали змагання відразу з Фінального раунду. Решта 32 команди-учасниці відбору були розбиті на 16 пар, у кожній із яких проводилися по дві гри, одній удома і одній у гостях. Переможці кожної із пар виходили до Фінального раунду.
Фінальний раунд: 20 команд були розділені на п'ять груп по чотири у кожній. У кожній групі змагання відбувалися за круговою системою. Переможцями кваліфікаційного раунду ставали переможці кожної із груп.
На етапі жеребкування турніру участь у ньому приймали 30 команд конфедерації КОНКАКАФ. Шість команд із найвищим на той час рейтингом ФІФА (Мексика, США, Коста-Рика, Гондурас, Сальвадор та Канада) починали змагання з передостаннього, Третього раунду відбору. Решту 24 команди було розділено на дві зони за географічною ознакою — Карибську (4 місця у Третьому раунді) та Центральноамериканську (2 місця у Третьому раунді).
Карибська Зона: змагання починалися з Попереднього раунду, в якому вісім найслабших команд були розбиті на чотири пари, в яких визначалися чотири команди, які приєднувалися до решти 12 збірних Зони у Першому раунді. Перший раунд по суті відбувався у форматі 1/8 фіналу, а Другий раунд — у форматі чвертьфіналу, за результатами якого визначалися 4 збірні-учасниці Третього раунду.
Центральноамериканська Зона: чотири збірні були розбиті на дві пари, у кожній із яких команди-учасниці проводили між собою по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Переможці кожної із пар виходили до Третього раунду.
У Третьому раунді 12 збірних-учасниць були розбиті на 3 групи по чотири команди. У кожній групі усі учасники проводили між собою по дві гри, одній вдома і одній у гостях. По дві найкращі команди із кожної з груп виходили до Фінального раунду.
Фінальний раунд проходив у форматі єдиної групи, у якій усі шість команд-учасниць грали між собою по дві гри. Команди, що посіли місця з першого по третє, виходили до фінальної частини чемпіонату світу 1998.
Дев'ять команд конфедерації КОНМЕБОЛ змагалися за чотири прямі путівки до фінальної частини чемпіонату світу з футболу 1998. Десята команда конфедерації, збірна Бразилії, автоматично отримала місце у фінальній частині світової першості як діючий чемпіон світу.
Уперше в історії відборів КОНМЕБОЛ змагання проходило у форматі єдиної групи, тобто усі учасники турніру грали між собою по дві гри, одній вдома і одній у гостях.
Десять футбольних збірних країн Океанії (зона ОФК) змагалися за можливість виходу до фінальної частини світової футбольної першості 1998 року. Фактично для представників Океанії у фінальній частині чемпіонату світу було надано половину путівки, тобто переможець відбору ОФК згодом мав подолати ще раунд плей-оф і міг пробитися на чемпіонат лише здолавши представника азійської АФК.
Турнір проходив у три етапи.
Перший раунд: чотири найкращі за рейтингом ФІФА на той час команди регіону (Австралія, Нова Зеландія, Фіджі та Таїті) починали боротьбу з другого раунду. Решту шість команд-учасниць відбору було розділено на дві групи (по три команди у кожній) за географічною ознакою — на Меланезійську Групу та Полінезійську Групу. Учасники кожної із груп проводили між собою по одній грі за круговою системою. Переможець Меланезійської групи виходив напряму до Другого раунду, а переможець Полінезійської групи ще мав позмагатися за це право у плей-оф проти команди, що посіла друге місце у Меланезійській групі.
Другий раунд: Шість команд-учасниць раунду було розділено на дві групи по три команди у кожній. Учасники кожної із груп проводили між собою по дві грі за круговою системою. Переможці кожної із груп виходили до фінального раунду.
Фінальний раунд: Переможці своїх груп у Другому раунді грали між собою дві гри, по одній удома та в гостях. Переможець за сумою двох ігор виходив до міжконтинентального плей-оф.
50 країн УЄФА подали заявки на участь у чемпіонаті світу з футболу 1998 року. Європейська континентальна зона отримала 15 (з 32) путівок на фінальний турнір. Збірна Франції як господар чемпіонату отримала путівку автоматично, інші 14 місць були розіграні у відбірковому турнірі між 49 командами.
49 збірні були розподілені на 9 груп — чотири групи по 6 команд і п'ять груп по 5 команд. Команди грали кожна з кожною вдома і в гостях. Переможці груп отримували путівки. Команди, які зайняли другі місця в групах, порівнювалися по результатам зустрічей з командами, які зайняли 1-е, 3-є та 4-е місця в групах. Найкраща з цих команд також отримувала путівку. Інші брали участь в стикових матчах УЄФА.
У стикових матчах УЄФА 8 команд розподілялися на пари, в кожній з яких визначався один володар путівки за підсумками двох матчів матчах (вдома і в гостях).
Легенда
Переможці груп (і найкраще друге місце) виходили до ЧС-1998
Решта команд, що посіли другі місця, виходили у Стикові матчі