Шепіт (Косівський район)
село Шепіт | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Косівський район |
Рада | Шепітська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA26100010130039840 |
Основні дані | |
Засноване | 1941 |
Населення | 1657 (2021)[1] |
Площа | 36,42 км² |
Густота населення | 46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78642 |
Телефонний код | +380 03478 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°15′55″ пн. ш. 24°51′24″ сх. д. / 48.26528° пн. ш. 24.85667° сх. д. |
Водойми | Пістинька |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78642 Івано-Франківська область, Косівський район, с.Шепіт |
Карта | |
Мапа | |
|
Ше́піт — село Косівського району Івано-Франківської області. Розкинулося біля підніжжя Карпатських гір, за 36 км від районного центру, 45 км від залізничної станції Коломия. Автобусні рейси Коломия-Шепіт: 07:00, 14:00 (крім Середи) щоденно.
Межує з селами Космач, Річка, Брустури, Снідавка Косівського району та с. Криворівня і присілком Бережниця Верховинського району.
Село займає доволі велику площу, а тому природно ділиться на окремі райони: власне Шепіт (у долині), Рунок (поселення при кінці всіх комунікацій), Підпантериш (на схилах), Пантериш (дорогою до г. Ґрегіт).
Присілки і кутки: Безвінний, Лисничка, Шепіт, Рунок, Пантериш, Підкородистий, Кичера, Скрипки, Ґрунь, Буков'яли, Костиївський потік, Підріжжя, Вишне поле, Полагнюки, Черешенька.
Назви урочищ: Чорний Ґрунь, Сигла, Ріжі. Селом протікають р. Брустурка, Костиївський Потік. Навколишні висоти — Ґрегіт (1472 м), Буковець (969 м), Кичера.
Село відоме надзвичайно мальовничими водоспадами: Шепітський Гук, Шепітський Гук Малий, Шепітсько-Брустурський Гук і кам’яними розсипищами на г. Ґрегіт. Водоспади розташовані на околиці села недалеко від останньої зупинки автобуса.
Шепіт до березня 1940 р. був присілком Брустурів, відокремилось у 1820 р. У 1940—1950-х роках багато жителів брали участь у повстанському русі. За неповними даними, радянською владою було репресовано 50 шепітян, з них 24 були засуджені до тривалих термінів каторжних робіт.
На фестивалі самодіяльного мистецтва УРСР в Києві на честь 50-річчя Великого Жовтня народний оркестр гуцульських інструментів Шепота одержав медаль та диплом 3-го ступеня.
Орні землі відсутні, селяни займаються відгодівлею великої рогатої худоби, овець. Поширені промисли — ліжникарство (Г. Кіщук), різьба по дереву та інкрустація (І. Ігнатюк), виготовлення трембіт (П. Грималюк), вишивка та ін. У селі працює понад 180 народних умільців.
Через село пролягають туристичні маршрути (пішохідний та веломаршрут).
Релігійна громада ПЦУ, церква споруджена в 1993 р. Храмове свято — Зіслання Святого Духа. Настоятель о. Іван Петращук.
Неповна середня школа у пристосованому приміщенні (1951 р.). Будинок культури (1957 р.), бібліотека, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, відділення зв'язку, 6 магазинів.
-
Водоспад Шепітський Гук
-
Водоспад Шепітсько-Брустурський Гук
-
Водоспад Шепітський Гук малий
-
Шепітський Гук (відео)
-
Шепітсько-Брустурський Гук (відео)
-
Шепітський Гук малий (відео)
- Офіційний сайт села Шепіт Косівського району
- Інформаційний довідник с.Шепіт [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Водоспад Шепітсько-Брустурський Гук - відео
- Водоспад Шепітський Гук - відео
- Водоспад Шепітський Гук малий - відео
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Стратегія розвитку Косівської міської територіальної громади на 2022 – 2027 роки. — Косів: 2021. — 92 с. — С. 13.