Щуріков Микола Олександрович
| Микола Олександрович Щуріков | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 листопада 1970 (53 роки) Київ, Українська РСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | економіст, юрист, громадський діяч |
| Alma mater |
Київський державний інститут фізичної культури, Південна академія підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики, Одеський національний морський університет, Національний університет «Одеська юридична академія» |
| Нагороди |
 |
Мико́ла Олекса́ндрович Щу́ріков (нар. 7 листопада 1970 в Києві) — економіст, юрист, громадський діяч. Перший заступник директора Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»[1].
У 1992 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури за спеціальністю «Фізична культура і спорт».
У 2007 році закінчив Південну академію підвищення кваліфікації кадрів Міністерства промислової політики за фахом «Економіка підприємства».
У 2010-му після закінчення Одеської юридичної академії отримав диплом спеціаліста державної служби.
У 2012-му закінчив Одеський національний морський університет за спеціальністю «Організація перевезень та управління на транспорті».
У 2015 році отримав диплом правознавця після закінчення Національного університету «Одеська юридична академія»[2].
З 1987 до 1991 рр. працював інструктором ЛФК у санаторії «Труд».
У 1991 році працював менеджером у виробничому центрі «Сатурн».
З 1992 до 1996 рр. працював директором ТОВ «Інкос».
З 1996 до 2001 рр. працював директором ТОВ «ФК».
З 2001 до 2005 рр. працював замісником директора ТОВ «Ельторіто».
З 2005 року і до сьогодні Микола Щуріков працює на підприємствах державного сектору економіки.
З 2005 до 2007 рр. і з 2008 до 2013 рр. працював першим заступником директора державного підприємства «Дельта-лоцман».
У період його роботи на ДП «Дельта-лоцман» було реалізовано проект з будівництва Глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море», який дав Україні незалежний вхід у р. Дунай.
З 2007 до 2008 року — перший заступник начальника державного підприємства «Дніпро-Бузький морський торговельний порт».
У 2013 році Щурікова призначили начальником служби організації закупівель та здійснення договірної роботи державного підприємства «Адміністрація морських портів України», очолював тендерний комітет.
З 2015 року — перший заступник ПАТ «Одеський припортовий завод». До його повноважень належить уся операційна діяльність заводу, зокрема закупівлі природного газу та збут продукції — аміаку та карбаміду.
У 2015 році Верховна Рада України не дала згоду на приватизацію ОПЗ[3]. Тоді Микола Щуріков оцінив вартість підприємства у майже 1 мільярд доларів, а також закликав державу продати його[4].
Восени 2015 року разгорівся публічний конфлікт Миколи Щурікова та голови Одеської обладміністрації Міхеіла Саакашвілі[5]. Губернатор заявив, що в контрактах на закупівлю газу Одеським припортовим заводом задіяно корупційні схеми на $90 мільйонів[6]. У причетності до цих схем він звинуватив першого заступника директора заводу Миколу Щурікова, який відповідає за цей напрямок. У прокуратурі заявили, що здійснюють кримінальне провадження за фактом розкрадання коштів[7].
Микола Щуріков назвав це спробою дестабілізації роботи підприємства і звинуватив губернатора в тому, що той вливає в інформаційний простір недостовірну інформацію[8]. А пізніше подав до суду позови про захист ділової репутації, шкоди якій було завдано заявами Саакашвілі[9][10].
У листопаді 2015 року в ОПЗ пройшли обшуки[11][12]. Саакашвілі та колишній прокурор Давід Сакварелідзе зробили низку гучних заяв щодо створенні корупційних схем[6]. Після чого інвестиційна привабливість ОПЗ знизилась[13]: якщо на початку 2016 року завод оцінювали в 1 мільярд доларів[4][8], то згодом ціна знизилася до 520 мільйонів доларів[14].
14 липня 2016 року Щурікова затримала Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а через 72 години його відпустили[15][16]. Йому висунули підозру в розтраті майна ОПЗ і в підписанні договорів про закупівлю природного газу за завищеними цінами. Адвокат Щурікова заявив, що терміни слідства затягують спеціально, адже немає доказів[17]. Щуріков стверджує, що скандал було спровоковано, щоб зірвати приватизацію ОПЗ[18], що перевірка Державної фінансової інспекції не знайшла зловживань і неправильності в діях керівництва підприємства[19] та що він готовий довести необґрунтованість підозр[20][21][22]. Юрист Артем Нікіфоров заявив, що у справі ОПЗ НАБУ привласнює собі функції Фонду держмайна, Кабміну і Прем'єр-міністра[23]. На суді Щуріков заявив, що за справою проти керівництва ОПЗ стоїть Саакашвілі, який намагається заробити на заводі[24], та його найближче оточення — екс-прокурор Одеської області, заступник Генпрокурора Давід Сакварелідзе і перший заступник директора НАБУ Гізо Углава[25][26].
У 2016 році аудит спростував звинувачення САП і НАБУ щодо Щурікова[27]. У жовтні 2016 року НАБУ і САП завершили досудове розслідування в справі і направили її до суду[28]. У червні 2019 року прес-служба САП повідомила, що Шевченківський районний суд Києва продовжує вивчати докази у справі щодо звинувачення перших заступників голів правління НАК «Нафтогаз України» і ПАТ «Одеський припортовий завод» Сергія Переломи та Миколи Щурікова в розтраті понад 200 млн гривень[29]. У кінці липня 2019 року в САП повідомили, що в рамках судового процесу заплановано опитування свідків[30].
12 серпня 2019 року Щуріков повідомив ЗМІ, що колектив Одеського припортового заводу перебуває у передстрайковому стані через можливу зміну керівника підприємства[31].
Громадська діяльність Миколи Щурікова пов'язана з його професійною діяльністю.
З 2014 року його обрано головою первинної профспілкової організації держпідприємства «Адміністрація морських портів України»[1]. Остання входить в число співзасновників об'єднання профспілок «Адміністрації морських портів України», яким керує Щуріков[32]. Профспілка захищає інтереси працівників ДП «Адміністрація морських портів України» та забезпечує повну юридичну підтримку в спорах з роботодавцем.
З весни 2015 року до 27 лютого 2018 року — президент громадської спілки «Правозахисна організація сприяння справедливому правосуддю»[33]. Основною метою громадської спілки була реалізація програми «Центр сприяння справедливому правосуддю».
Є керівником відкритого недержавного пенсійного фонду «Гідне життя»[34].
- Знак «Почесний працівник морського та річкового транспорту» (2006 рік)[2].
- Заслужений економіст України.
- Знак «Почесний працівник транспорту України» (2009 рік).
- ↑ а б Досье. Щуриков Николай Александрович (рос.). Политрада. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ а б Щуриков Николай Александрович (рос.). Генштабъ. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ Віталій Княжанський (19 листопада 2015). Айсберг із... газом – це небезпечно. Кому вигідна тяганина з продажем Одеського припортового заводу? (укр.). Газета День. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ а б Цена приватизации ОПЗ - миллиард долларов, - первый заместитель директора предприятия Щуриков (рос.). Цензор.нет. 12 січня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ Саакашвили продолжает разоблачения (рос.). Первый одесский портал. 3 грудня 2015. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ а б Саакашвили обвинил ОПЗ в заключении коррупционного контракта (рос.). Комментарии:Одесса. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ Уголовное производство по ОПЗ будет результативным, - Сакварелидзе (рос.). 112 Україна.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ а б Віталій Княжанський (15 грудня 2015). Хто топить «драйвер» української приватизації (укр.). Газета День. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- ↑ ОПЗ подаст в суд на Саакашвили (рос.). Деловая столица. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- ↑ Одеський припортовий має намір подати до суду на Саакашвілі (укр.). Корреспондент. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- ↑ Правоохоронці проводять обшуки на Одеському припортовому заводі (укр.). Сегодня (газета, Україна). 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- ↑ Война за ОПЗ: Саакашвили наносит ответный удар (рос.). Откат. 21 листопада 2015. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- ↑ Одесский припортовый завод хочет подать в суд на Саакашвили (рос.). УНІАН. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 24 жовтня 2019.
- ↑ Конкурс з продажу Одеського припортового заводу провалився (укр.). Сегодня (газета, Україна). 18 липня 2016. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- ↑ Суд арестовал первого замглавы ОПЗ (рос.). Корреспондент. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Суд відпустив з-під варти першого заступника голови ОПЗ Щурикова (укр.). РБК-Україна. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Холодницький затягує терміни слідства по ОПЗ, оскільки справа розвалилася, - адвокат (укр.). РБК-Україна. 4 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Саакашвили сорвал приватизацию ОПЗ, — политолог (рос.). Еспресо TV. 16 липня 2016. Архів оригіналу за 17 серпня 2016.
- ↑ Щуриков обвинил НАБУ в фальсификации его дела для срыва приватизации ОПЗ (рос.). Лівий берег. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Ульяна Безпалько (19 липня 2016). За обвинениями против меня стоит преступная группа Саакашвили, Сакварелидзе и Углавы, — Николай Щуриков (рос.). Буквы. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Сомнения в профессионализме менеджмента ОПЗ ошибочны (рос.). Інтерфакс-Україна. 23 березня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Суд арестовал первого замглавы ОПЗ Щурикова с правом залога (рос.). Інтерфакс-Україна. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ В деле ОПЗ НАБУ присваивает себе функции Фонда госимущества, Кабмина и Премьер-министра, – юрист (рос.). Буквы. 12 жовтня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Топ-менеджер ОПЗ звинуватив Саакашвілі у спробі заробити на заводі (укр.). Лівий берег. 18 липня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ ЗМІ: Щурик звинуватив НАБУ у фальсифікації його справи для зриву приватизації ОПЗ (укр.). 112 Україна. 20 липня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ НАБУ і САП самі перетворилися в органи "антикорупційної корупції", - адвокат (укр.). Українські новини. 2 серпня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Аудит спростував звинувачення НАБУ і САП щодо Щурікова (укр.). Українські новини. 26 вересня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ НАБУ завершило розслідування у справі про розтрату коштів ОПЗ (укр.). Главком. 26 вересня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Суд у справі топ-менеджерів "Нафтогазу" та ОПЗ продовжує дослідження доказів (укр.). Українські національні новини. 21 червня 2019. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Суд по делу «Одесского припортового завода» продолжается (рос.). Контекст-Причорномор'я. 23 липня 2019. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ ОПЗ розцінює намір змінити голову підприємства як рейдерство (укр.). Економічна правда. 12 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Об'єднання профспілок державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (укр.). Opendatabot. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ ГС «Правозахисна організація сприяння справедливому правосуддю» (укр.). Opendatabot. Процитовано 23 жовтня 2019.
- ↑ ВПФ "Гідне життя" (укр.). YouControl. Процитовано 23 жовтня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |