Яковлєв (дослідно-конструкторське бюро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яковлєв
рос. ОКБ имени Яковлева
ТипВідкрите акціонерне товариство[1]
Організаційно-правова форма господарюванняакціонерне товариство
Галузьавіабудування
Гасловільна траєкторія польоту
Засновано1934[1]
Засновник(и)А. С. Яковлєв
Штаб-квартираРосія Росія: Москва[1]
Ключові особиОлег Демченко (генеральний директор — генеральний конструктор) [1]
Олексій Федоров (голова ради директорів) [1]
ПродукціяЛітаки цивільного та військового призначення
АудиторЗАТ «Гориславці і К ° Аудит» (2005 — 2010) [1][1]
Власник(и)Іркут
Співробітники 311 осіб (на 1 січня 2011 року) [2]
Холдингова компаніяОб'єднана авіабудівна корпорація
Материнська компаніяВАТ «НПК " Іркут "»
Дочірні компаніїЗАТ «ЯК Інжиніринг»[1]
ЗАТ «ЧИ і ДК-ЯК»[1]
ТОВ «ЯК-Комплекс»[1]
ТОВ «Науково-технічний центр " Авіаційна автоматика "»[1]
ВАТ «Експо-Московія»[1]
www.yak.ru
CMNS: Яковлєв у Вікісховищі

ВАТ «Дослідно-конструкторське бюро ім. О. С. Яковлєва» — російське підприємство з розробки та виробництва авіаційної техніки. За час свого існування ДКБ ім. О. С. Яковлєва (ДКБ-115) випустило понад 200 типів та модифікацій літальних апаратів, в тому числі більш 100 серійних.

Історія

[ред. | ред. код]

Днем народження ОКБ вважається 12 травня 1927 року — день першого польоту АІР-1, розробленого під керівництвом О. С. Яковлєва у відділі легкомоторної авіації ГУАП.

ДКБ-115 було утворено 1934 року з отриманням колективом під керівництвом А. С. Яковлєва виробничої бази на заводі № 115.

2004 року ВАТ «ДКБ ім. О. С. Яковлєва» було поглинуто ВАТ «НПК Іркут»[5]. Персонал був скорочений в 4,5 раза (з 1400 осіб[6] 2003 року до 311 осіб[4]), ліквідована виробнича база, розпродана нерухомість[7][8]. Пізніше із залишків ОКБ був сформований інженерний центр ВАТ «НПК Іркут»[5].

Розробки

[ред. | ред. код]

Винищувачі

[ред. | ред. код]

Літаки Як-1, Як-3, Як-7, Як-9 становили основу винищувальної авіації СРСР в роки Німецько-радянської війни. Вони відрізнялися оптимальним поєднанням швидкості, маневреності та озброєності і, на думку багатьох фахівців[хто?], були в числі найкращих літаків свого класу.

Бомбардувальники

[ред. | ред. код]

Транспортні літаки

[ред. | ред. код]

Пасажирські літаки

[ред. | ред. код]

Тренувальні та спортивні літаки

[ред. | ред. код]

Легкі навчально-тренувальні та спортивні літаки КБ Яковлєва здобули широку популярність у всьому світі.

Багатоцільові літаки

[ред. | ред. код]

Літаки АВАКС

[ред. | ред. код]

Літаки вертикального зльоту та посадки

[ред. | ред. код]
Штурмовик ВВП Як-38М

Гелікоптери

[ред. | ред. код]

Перспективні моделі

[ред. | ред. код]
  • МС-21 — ближньо-середньомагістральний пасажирський лайнер.
  • БПЛА Прорив — розвідувальний та ударний БПЛА

Літаки Яковлєва в мистецтві

[ред. | ред. код]
  • Володимир Висоцький. "Як-винищувач" (пісня).[10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Звіт за 4 квартал 2011.
  2. звіт за 2010.
  3. Звіт за 2009.
  4. а б Звіт за 2010.
  5. а б «Антологія Як»
  6. «Фінмаркет»
  7. «Комерсант-Daily», 23 серпня 2006 р. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 15 жовтня 2012.
  8. «РБК daily», 28 Травня 2012 р.
  9. ОКБ ім.Яковлева// Сімейство літаків Як-48
  10. http://www.youtube.com/watch?v=qWy0NASC-B0&feature=related Володимир Висоцький. "Як-винищувач"

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]