Збройні сили Італії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Італійська армія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збройні сили Італії
Forze Armate Italiane
Емблема Генерального штабу Збройних сил Італії
Засновані 4.травня.1861 року
Поточна форма 1946
Види збройних сил
Сухопутні війська
Військово-морські сили
Повітряні сили
Карабінери
Штаб  Рим
Командування
Верховний головнокомандувач  Президент
Джузеппе Конте
Міністр оборони Гвідо Крозетто
Начальник генерального штабу адмірал
Джузеппе Каво Драгоне
Людські ресурси
Вік 18-25 років[1]
Призов відсутній (2013)[1]
Населення у
призовному віці
13.865.688 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
14.003.755 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби
11.247.446 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
11.348.695 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку
288.188 ч. (оц. 2010[1]),
281.671 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці 320.000 (2014)[2]
Резерв 42.000 (2013)[3]
Витрати
Бюджет
$ 34.000.000.000 (2015)[4]
Відсоток у ВВП 1,69 % (2012)[1]
Промисловість
Національні постачальники Avio
Beretta
Fincantieri
Fiocchi Munizioni
Intermarine
Iveco
Leonardo
Piaggio Aerospace
Закордонні постачальники Європейський Союз Європейський Союз
США США
Історія
Військова історія Італії
Королівські збройні сили Італії
Бомбардування Югославії силами НАТО
Війна в Афганістані (2001–2021)
Війна в Іраку
Міжнародна військова операція в Лівії
Однострої та звання
Військові звання Італії
Нагороди
Військові нагороди Італії

Збройні сили Італії у Вікісховищі

Збройні сили Італії (італ. Forze Armate Italiane) — збройні сили Італійської Республіки, що складаються з сухопутних військ, військово-морських сил, військово-повітряних сил та корпусу карабінерів. Головнокомандувачем Збройних сил Італії є Президент Італії, який одночасно є головою Верховної Ради з питань оборони.

Станом на початок 2012 року чисельність Збройних сил Італії становила 185 тис. військовослужбовців[5], проти 230950 осіб наприкінці 1990-х рр. Надалі в італійських збройних силах буде простежуватися тенденція до скорочення, в яке входить закриття декількох військових баз та зменшення кількості військовослужбовців до 150 тис.[5]

Італія використовує озброєння власного виробництва та імпортує його з-за кордону (переважно цей імпорт становить зброя країн НАТО). Ця країна планує закупити у США надсучасні багатоцільові винищувачі п'ятого покоління F-35[5].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 7 вересня 2015. 
  2. Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015. 
  3. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. 
  4. Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015. 
  5. а б в [(рос.)Италия объявила о планах резкого сокращения расходов на Вооруженные силы. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 2 серпня 2012.  (рос.)Италия объявила о планах резкого сокращения расходов на Вооруженные силы]