Збройні сили Італії
Збройні сили Італії | |
---|---|
Forze Armate Italiane | |
Засновані | 4.травня.1861 року |
Поточна форма | 1946 |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили Карабінери | |
Штаб | Рим |
Командування | |
Верховний головнокомандувач |
Президент Джузеппе Конте |
Міністр оборони | Гвідо Крозетто |
Начальник генерального штабу |
адмірал Джузеппе Каво Драгоне |
Людські ресурси | |
Вік | 18-25 років[1] |
Призов | відсутній (2013)[1] |
Населення у призовному віці |
13.865.688 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 14.003.755 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
Придатних для військової служби |
11.247.446 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 11.348.695 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
Щорічно досягають призовного віку |
288.188 ч. (оц. 2010[1]), 281.671 ж. (оц. 2010[1]) |
Активні службовці | 320.000 (2014)[2] |
Резерв | 42.000 (2013)[3] |
Витрати | |
Бюджет |
€ $ 34.000.000.000 (2015)[4] |
Відсоток у ВВП | 1,69 % (2012)[1] |
Промисловість | |
Національні постачальники |
Avio Beretta Fincantieri Fiocchi Munizioni Intermarine Iveco Leonardo Piaggio Aerospace |
Закордонні постачальники |
Європейський Союз США |
Історія | |
Військова історія Італії Королівські збройні сили Італії Бомбардування Югославії силами НАТО Війна в Афганістані (2001–2021) Війна в Іраку Міжнародна військова операція в Лівії | |
Однострої та звання | |
Військові звання Італії | |
Нагороди | |
Військові нагороди Італії | |
| |
Збройні сили Італії у Вікісховищі |
Збройні сили Італії (італ. Forze Armate Italiane) — збройні сили Італійської Республіки, що складаються з сухопутних військ, військово-морських сил, військово-повітряних сил та корпусу карабінерів. Головнокомандувачем Збройних сил Італії є Президент Італії, який одночасно є головою Верховної Ради з питань оборони.
Станом на початок 2012 року чисельність Збройних сил Італії становила 185 тис. військовослужбовців[5], проти 230950 осіб наприкінці 1990-х рр. Надалі в італійських збройних силах буде простежуватися тенденція до скорочення, в яке входить закриття декількох військових баз та зменшення кількості військовослужбовців до 150 тис.[5]
Італія використовує озброєння власного виробництва та імпортує його з-за кордону (переважно цей імпорт становить зброя країн НАТО). Ця країна планує закупити у США надсучасні багатоцільові винищувачі п'ятого покоління F-35[5].
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційна сторінка міністерства оборони Італії [Архівовано 9 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ а б в [(рос.)Италия объявила о планах резкого сокращения расходов на Вооруженные силы. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 2 серпня 2012. (рос.)Италия объявила о планах резкого сокращения расходов на Вооруженные силы]
|
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Італію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |