Анна Болейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук



Анна Болейн
Anne boleyn.jpg
Королева Англії
Правління 1533-1536
Коронація 1 червня 1533
Біографічні дані
Дата народження 1501/1507
Дата смерті 19 травня 1536(1536-05-19)
Лондон
Чоловік Генріх VIII
Діти Єлизавета І
Батько Томас Болейн
Мати Єлизавета Говард
Anne Boleyn Signature.svg

А́нна Боле́йн (англ. Anne Boleyn, інколи англ. Anne Bullen) (близько 1507 - †19 травня 1536) — королева (консорт) Англії, друга дружина Генріха VIII1533), мати Єлизавети I; звинувачена у зраді, страчена.

Дитинство та юність[ред.ред. код]

Точна дата народження досі невідома. Різні джерела вказують різні роки — від 1501 до 1507 року. Батьком Анни був вельможа при дворі Генріха VIII — Томас Болейн. Мати, Елізабет Говард, була вродженою графинею Норфолк — старовинного роду Англії. Також у майбутньої королеви було дві сестри та брат. Сім'я Болейн мала сумнівну репутацію. Але, за активної протекції сина і брата, мати та молодша дочка короткий час користувались прихильністю короля. Анна отримала освіту відповідно до свого статусу і можливостей системи освіти Англії XVI ст. Уже в 14 років дівчина відбула до Франції у свиті принцеси Марії Тюдор, нареченої короля Людовіка XII. Після від'їзду принцеси Анну було прийнято як фрейліну до дружини короля Франциска І, Клавдії; після її смерті — до сестри королеви герцогині Алансонської. 1520 року відносини між Англією та Францією зіпсувались остаточно, і Анна повернулася додому. При дворі Франції Анна навчилась флірту та елегантності, тому мала успіх при дворі.

Анна і король[ред.ред. код]

Анна вперше зустрілася з королем Генріхом VIII 1522 року. У той час король уже був одружений з Катериною Арагонською. Катерина була на 5 років старша за свого чоловіка, але змогла викликати любов та повагу до себе, і спочатку їхній союз здавався досить респектабельним. Проте шлюб почав руйнуватись після двох невдалих спроб народити спадкоємця престолу. Пізніше на світ все-таки з'явилася здорова дівчинка — Марія. Генріх вважав смерть дітей, народжених Катериною, наслідком гріха, який він начебто вчинив, одружившись із вдовою брата (хоч і було доведено, що при одруженні Катерина була незайманою). Через 20 років спільного життя з Катериною у Генріха з'являється коханка — Анна Болейн. Молода, граційна, розумна дівчина легко зацікавила короля. Цілих два роки тривала інтрига між ними. У той час готувалися документи на розлучення із законною дружиною. Перший крок до активного процесу розриву їхнього шлюбу зробив кардинал Томас Волсі; він запропонував Катерині добровільно піти до монастиря, тому що її шлюб і життя з королем протизаконні. Але Катерина відповіла категоричною відмовою.

Нова королева Англії[ред.ред. код]

Ймовірний прижиттєвий портрет Анни Болейн

21 червня 1529 року відбулося перше судове засідання проти Катерини Арагонської. 37 підкуплених свідків (майже всі — рідні Анни Болейн) звинуватили Катерину у подружній зраді та у кровозмішенні. Усі відвернулися від неї. Це змусило королеву піти у монастир. Та вона не визнала розлучення з Генріхом. Церква пристала на бік королеви, тому Томас Волсі запропонував розлучитися з нею без дозволу Папи. Деспотичному королеві ця думка здалася неймовірно вдалою. Як результат багатьох перипетій між церквою і королем, 1531 року парламент ухвалив низку постанов, котрі розривали відносини між Англією та Римом. На основі своїх нових прав голови церкви, Генріх, 1533 року призначає єпископом Томаса Кранмера. У травні єпископ оголошує шлюб із Катериною недійсним, а декілька днів потому Анну Болейн проголосили новою законною дружиною короля. Анна увійшла в історію як перша захисниця і засновниця англіканської церкви. Вона брала активну участь у політичному житті, часто сперечалась із Генріхом, забуваючи про обережність. Вона прямо казала королю, коли той, на її думку, говорив щось неправильно. Спочатку суперечки часто переростали в дикі скандали, які закінчувались пристрасним примиренням.

Кінець життя[ред.ред. код]

Але з часом Анна почала втрачати свій статус. Навколо неї постійно було багато молодих красивих кавалерів. Та й народила вона не сина, а дочку — Єлизавету. Вороги Анни помітили, що симпатія короля до неї тане з кожним днем, і сфабрикували звинувачення у подружній зраді та у спробі замаху проти короля. Король на той час уже був захоплений новою фавориткою — Джейн Сеймур. І тому він легко піддався на хитрощі противників Анни і заявив, що вона завжди була «Проклятою блудницею, що виплескує отруту». Після показового суду, вирок якого був від самого початку відомий усім присутнім, Анну Болейн, королеву Англії, 19 травня 1536 року була привселюдно страчена — їй стяли голову, а її дочку Єлизавету визнано незаконнонародженою. Генріх одружився знову з Джейн Сеймур, яка дуже хотіла примирити Генріха з його доньками. Після смерті Джейн Сеймур Генріх визнав своїх доньок Марію та Єлизавету законнонародженими.

Кінообрази[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]