Анна Болейн
| Анна Болейн | |
|---|---|
| Королева Англії | |
| Правління | 28 травня 1533 — 19 травня 1536 |
| Дата народження | 1501/1507 |
| Дата смерті | 19 травня 1536 |
| Лондон | |
| Діти | Єлизавета І |
| Батько | Томас Болейн |
| Мати | Елізабет Гавард |
А́нна Боле́йн (англ. Anne Boleyn, інколи англ. Anne Bullen) (близько 1507—†19 травня 1536) — королева (консорт) Англії, друга дружина Генріха VIII (з 1533), мати Єлизавети I; звинувачена у зраді, страчена.
Зміст |
Дитинство та юність[ред.]
Точна дата народження досі невідома. Різні джерела вказують різні роки — від 1501 до 1507 року. Батьком Анни був вельможа при дворі Генріха VIII — Томас Болейн. Мати, Елізабет Говард, була вродженою графинею Норфолк — старовинного роду Англії. Також у майбутньої королеви було дві сестри та брат. Сім'я Болейн користувалась сумнівною репутацією. Але, за активної протекції сина і брата, мати та молодша дочка короткий час користувались прихильністю короля. Анна отримала освіту відповідно до свого статусу і можливостей системи освіти Англії XVI ст. Уже в 14 років дівчина відбула до Франції у свиті принцеси Марії Тюдор, нареченої короля Людовіка XII. Після від'їзду принцеси Анна була прийнята у якості фрейліни до дружини короля Франциска І, Клавдії; після її смерті — до сестри королеви герцогині Алансонської. У 1520 році відносини між Англією та Францією зіпсувались остаточно, і Анна повернулась додому. При дворі Франції Анна навчилась флірту та елегантності, тому користувалась успіхом при дворі.
Анна і король[ред.]
Анна вперше зустрілась з королем Генріхом VIII у 1522 році. В той час король вже був одружений з Катериною Арагонською. Катерина була на 5 років старшою за свого чоловіка, але змогла викликати любов та повагу до себе, і спочатку їхній союз виглядав досить респектабельно. Проте шлюб почав руйнуватись після двох невдалих спроб народити спадкоємця престолу. Пізніше на світ все-таки з'явилася здорова дівчинка — Марія. Генріх вважав смерть дітей, народжених Катериною, наслідком гріха, який він начебто вчинив, одружившись із вдовою брата (хоч і було доведено, що при одруженні Катерина була незайманою). Через 20 років спільного життя з Катериною у Генріха з'являється коханка — Анна Болейн. Молода, граційна, розумна дівчина легко зацікавила короля. Цілих два роки тривала інтрига між ними. В той час готувались документи для розлучення із законною дружиною. Перший крок до активного процесу розриву їхнього шлюбу був зроблений кардиналом Томасом Уолсі; він запропонував Катерині добровільно піти в монастир, тому що її шлюб і життя з королем протизаконні. Але Катерина відповіла категоричною відмовою.
Нова королева Англії[ред.]
21 червня 1529 року відбулось перше судове засідання проти Катерини Арагонської. 37 підкуплених свідків (майже всі — рідні Анни Болейн) звинуватили Катерину у подружній зраді та у кровозмішенні. Усі відвернулися від неї. Це змусило королеву віддати свій сан і відправитись у монастир. Та вона не визнала розлучення з Генріхом. Церква залишалась на стороні королеви, тому Томас Уолсі запропонував розлучитися з нею без дозволу Папи. Деспотичному королю ця думка здалась неймовірно вдалою. Як результат багатьох перипетій між церквою і королем, у 1531 році парламент прийняв ряд постанов, котрі розривали відносини між Англією та Римом. На основі своїх нових прав глави церкви, Генріх, у 1533 році призначає єпископом Томаса Кранмера. У травні єпископ оголошує шлюб з Катериною недійсним, а декілька днів потому Анну Болейн проголосили новою законною дружиною короля.
Анна увійшла в історію як перша захисниця і засновниця англіканської церкви. Вона брала активну участь у політичному житті, часто сперечалась із Генріхом, забуваючи про обережність. Вона прямо говорила королю, коли той, на її думку, говорив щось неправильно. Спочатку суперечки часто переростали в дикі скандали, які закінчувались пристрасним примиренням.
Кінець життя[ред.]
Але з часом Анна почала втрачати свій статус. Навколо неї постійно було багато молодих красивих кавалерів. Та й народила вона не сина, а дочку — Єлизавету. Вороги Анни помітили, що симпатія короля до неї тане з кожним днем, і сфабрикували звинувачення у подружній зраді та у спробі замаху проти короля. Король до того часу вже був захоплений новою фавориткою — Джейн Сеймур. І тому він легко піддався на хитрощі противників Анни і заявив, що вона завжди була «Проклятою блудницею, що виплескує отруту». Після показового суду, вирок якого був з самого початку відомий усім присутнім, Анна Болейн, королева Англії, була прилюдно обезголовлена за допомогою меча 19 травня 1536 року, а її дочку Єлизавету визнано незаконнонародженою. Генріх одружився знову на Джейн Сеймур, яка дуже хотіла примирити Генріха з його доньками. Після смерті Джейн Сеймур Генріх визнає своїх доньок Марію та Єлизавету закононародженими.
Кінообрази[ред.]
1969 — Тисяча днів Анни. Великобританія
1972 — Генріх VIII та його шість дружин. Великобританія
2003 — Ще одна з роду Болейн. Великобританія
2003 — Генріх VIII. Великобританія
2008 — Ще одна з роду Болейн. США, Великобританія
2007—2009 — Тюдори. США, Канада, Ірландія, Великобританія
