Антон Жданович
| Антон Жданович | |
| Народився | ? |
|---|---|
| Помер | 1660 |
| Національність | литовець |
| Проживання | Річ Посполита Гетьманщина |
| Звання | київський полковник |
| Конфесія | православний |
Антон Жданович (? — після 1660) — український військовий діяч періоду Хмельниччини, полковник київський (1650—1653, 1655—1656), наказний гетьман, посол до Туреччини (1650, 1651), Польщі (1653), Московщини (1654), генеральний суддя (1656).
Зміст |
[ред.] Біографія
Народився у шляхетській сім'ї на Київщині. Рід Ждановичів гербу Яструб походив від роду князів Довспрунгів зі Жмуді[1].
У 1648 роцi Жданович — сотник реєстрового Чигиринського полку, 1649 чи 1650 року призначений полковником Київським. Влітку 1651 року полк Ждановича, стояв у самому Києві. Після поразки чернігівського полковника Мартина Небаби від війська литовського гетьмана Януша Радзивілла Жданович дозволив литовцям узяти Київ без бою, розраховуючи оточити їх у самому місті та розгромити, опираючись на підтримку місцевого населення. Одначе спроба Ждановича штурмувати місто не принесла успіху.
Потім був емісаром Богдана Хмельницького для розгляду скарг посполитих на козацьке військо. Брав участь у битві під Берестечком[2].
В 1656 році Жданович отримав від царя помістя[3]. У 1657 році Богдан Хмельницький призначив Ждановича наказним гетьманом над 10-тисячним[4] козацьким корпусом, що було послано на допомогу Карлові X Густаву і Юрієві II Ракоцію. Разом із союзниками (шведами й семигородцями) козаки Ждановича увійшли до Варшави. Після цього козацько-семигородське військо повернуло на схід. Після невдалої битви під Магеровом корпус Ждановича залишив семигородців Ракоція та повернувся в Україну.
Після смерті Богдана Хмельницького стає прихильником політичного курсу Івана Виговського. Виконував дипломатичні місії до Варшави і Стамбула. Брав участь у Конотопській битві у 1659 році. У лютому 1660 року під час боїв під Могилевом-Подільським потрапив у московський полон. Подальша доля невідома.
[ред.] Примітки
- ↑ * (пол.) Herbarz polski i imionospis zasłużonych w Polsce ludzi wszystkich stanów i czasów: ułożony porządkiem alfabetycznym na podstawie Herbarza Niesieckiego i manuskryptów T.3 — s. 224—225.
- ↑ http://libr.rv.ua/index.php?name=Pages&op=page&pid=58
- ↑ Володимир ГОЛОБУЦЬКІЙ, Хмельниччина і Запорозьке козацтва, КИЇВ — 1994
- ↑ За іншими відомостями корпус налічував від 12 до 20 тисяч
[ред.] Література
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Коваленко Сергій. Жданович Антін//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. - Київ: Видавництво "Стікс", 2008.
- Коваленко Сергій. Останній чин великого Гетьмана. - Київ: Видавництво "Стікс", 2010.
