Артемівський район (Донецька область)
| Артемівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | |||||
| Область/АРК: | Донецька | ||||
| Код КОАТУУ: | 1420900000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 44 840 (на 1.12.2012) | ||||
| Площа: | 1770 км² | ||||
| Густота: | 25.8 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6274 | ||||
| Поштові індекси: | 84500-84592 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Артемівськ | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 74 | ||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Сибірцева, 33 | ||||
| Веб-сторінка: | Артемівська РДА | ||||
| Голова РДА: | Данилов Віктор Миколайович | ||||
| Голова РР: | Кравченко Сергій Петрович | ||||
Арте́мівський райо́н — район на північному сході Донецької області
Зміст |
Загальні відомості [ред.]
Район розташований в північно-східній частині Донецької області і межує на сході з Луганською областю, на південному заході з Краснолиманським районом, на заході із Слов'янським та Костянтинівським районами, на північному сході з Горлівка та з півдня з Шахтарським районом.
Адміністративний центр району розташований в Артемівську, сполучення якого з обласним центром Донецьком, здійснюється залізничним та автомобільним транспортом. Майже всі населені пункти району мають автобусне сполучення з районним центром. Загальна територія району становить 1770 км².
Територія Артемівського району розташована в межах Донецького кряжу. Поверхня підвищена. Місцями висота досягає 250 метрів над рівнем моря. В геоморфологічному відношенні район становить собою плато, розрізане балками, ярами та долинами малих річок.
На території району протікає значна кількість річок, багато ставків та водоймищ. Територією району протікає р. Бахмутка довжиною 86 км, площа басейну становить 1680 км². За своїм режимом річка відноситься до типу рівнинних, переважно снігового поповнення. У кліматичному відношенні Артемівський район відноситься до теплого недостатньо-зволоженого району Донецької області.
Клімат помірно-континентальний. Самі холодні місяці року — січень і лютий (середня температура мінус 6-8 °C). Максимальна глибина промерзання ґрунту 80 см, мінімальна 27 см. Самий теплий місяць — липень (+20, +25 °C). Середньорічна кількість атмосферних опадів рівна 500 мм. З них більша частина випадає в теплий період.
Артемівський район багатий корисними копалинами, такими як поварена сіль, доломітами для металургії, вогнетривкими глинами, глинами тугоплавкими, пісок формований, гіпс, піщаник, крейда та цеглово-черепична сировина.
Артемівський район є одним із найбільших соледобувних районів в Україні. В межах району експлуатується 2 великих місце відроджень повареної солі: Артемівськ та Ново-Карфагенне. Загальновідомими є Часово-Ярське місце відродження вогнетривких глин та Сіверське місце відродження доломітів для металургії.
Історія [ред.]
-
Див. також: Пам'ятки історії Артемівського району
Згідно з постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ Донецької губернії» було утворено 7 округів: Бахмутський (з 1924 року — Артемівський), Луганський, Маріупольський, Старобельський, Таганрозький, Юзівський (з 1924 року — Сталінський) і Шахтинський.
Окружним центром Бахмутського округу було м. Бахмут. Тоді ж був утворений Бахмутський район, який з 1924 року переіменований на Артемівський.
Бахмутський район у 1923 р. було поділено на 3 волості: Бахмутську, Покровську і Званівську, до складу яких входили 23 сільські ради: Забахмутська, Малоіллінівська, Василівська, Михайлівська, Радивонівська, Покровська, Серебрянська, Івано-Хрещенська, Зайцівська, Боголюбівська, Званівська, Клинівська, Кодемська, Богданівська, Прівольська, Ново-Олексіївська, Переїзднянська, Кузьминівська, Карпівська, Карлівська, Григорівська, Миколаївська, Парасковіївська.
З часом Бахмутський (Артемівський) район збільшувався — у 1926–1932 роках до складу Артемівського району вже входить 27 сільських рад.
Але у 1932 р. постановою Президії ВУЦВК і Ради Народних Комісарів УРСР від 4 квітня 1932 року територія Артемівського району була приєднана до Артемівської міськради «в порядку приєднання сільських місцевостей до міст» і у зв'язку з «великим промисловим значенням і перспективами розвитку».
Перед Великою вітчизняною війною Артемівський район знову був відновлений.
З жовтня 1941 року по вересень 1943 року територія Донецької області і району була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами. Район знову називається Бахмутським.
У 1962 р. у зв'язку з укрупненням сільських районів до розмірів виробничих колгоспно-радгоспних управлінь замість тих, що існують Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року в Донецькій області з 28 районів було утворено всього 9. Серед них і Артемівський. Територія Артемівського району суттєво збільшилася: вона включала додатково смт Корсунь, Новолуганське, сільради Дзержинського і Константинівського районів, Кодемську сільську раду — Горлівського міськвиконкому, Калинівську і Новогригорівську сільські ради — Дебальцевського міськвиконкому, Малоорловську сільську раду — Єнакіївської міськради.
У 1965 р. відбувається нова реорганізація, внаслідок якої Артемівський район набуває практично сучасних обрисів. 4 січня 1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «У зв'язку з об'єднанням обласних промислових і обласних сільських рад депутатів трудящих Українською РСР і враховуючи пропозиції про розукрупнення районів Артемівський район утворено у складі: центр — м. Артемівськ, м. Яма Краснолиманської міськради, Луганської селищної ради і Василівської, Володимирівської, Григорівської, Зайцівської, Калинівської, Клинівської, Кодемської, Красненської, Новогригоровської, Оріхово-Василівської, Парасковіївської, Покровської і Семигірської сільських рад Артемівського району, Васюківської, Верхньокам'янської, Званівської, Різниківської, Роздолівської і Серебрянської (Сріблянської) сільських рад Слов'янського району».
Економіка [ред.]
Промисловість [ред.]
На промисловий комплекс району припадає 32,2 відсотки загальної валової продукції. У промисловості працює 13,8% загальної кількості працюючих. Співвідношення в галузевій структурі виробництва становить: ВАТ «Сіверський доломіт»(43,8%), ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» (6,1%), ДП «Ізосєв — 1» (19,4%), ДП «Рутекс-керам» (6,9%). У 2007 році підприємствами вироблено доломіту обпаленого 35 тисяч тонн, вогнетривких виробів 2,7 тисяч тонн, комбікорму — 45 тисяч тонн.
В Артемівському районі працюють 4 будівельні організації, які відіграють важливу роль в промисловому, соціальному і житловому будівництві.
Сільське господарство [ред.]
У районі працює 189 сільськогосподарських підприємств різних форм власності, з них 45 підприємств виробляють 80% сільськогосподарської продукції. Агропромисловий комплекс є основним сектором економіки району, в цій галузі зосереджено 32% працюючого населення. В агропромисловому комплексі у 2007 році вироблено 161,9 млн гривень валової продукції. В агропромисловому комплексі в усіх категоріях господарств у 2007 році валовий збір зернових культур склав 46,3 тисяч тонн, урожайність — 17,1 ц/га. Валовий збір зерна пшениці склав 33,7 тисяч тонн, урожайність — 23,9 ц/га.
Виробництвом продукції тваринництва займаються 18 сільськогосподарських підприємств і 4 селянських (фермерських) господарства.
Персоналії [ред.]
- Терещенко Василь Тимофійович (нар. 20 лютого 1943 р.) — заслужений вчитель України, член Донецького відділення НТШ, організатор освіти, публіцист.
- Фоменко Анатолій Кузьмич — краєзнавець, колекціонер, меценат.
- Чупрун Вадим Прокопович — голова Донецької обласної державної адміністрації
Література [ред.]
- Події і люди Бахмутчини. — Донецьк: Східний видавничий дім. — 2006.
Посилання [ред.]
- Артемівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
|
||||||||||
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (Квітень 2012) |

