Берестяні грамоти

Грамота № 202, хлопчика Оніфіма. Новгород, 1240–1260 роки

Берестя́ні гра́моти (давньокиївськ. бересто, укр. берест, березто, рос. береста - «кора, луб берези») — пам’ятки давньої східнослов’янської писемності (XI — XV ст.), написані на доступному дешевому матеріалі — бересті. Текст продряпувався, видавлювався писалом — загостреним металевим або кістяним стрижнем, на протилежному кінці якого (нерідко оздобленому) було вушко для підвішування його до пояса. Завдяки такому способу нанесення текст зберігався і в ґрунті. Ймовірно, берестяна писемність існувала повсюди на Русі та в Новгороді, але не скрізь місцевий ґрунт сприяв консервації берести. Про поширеність берестяних грамот свідчать численні знахідки писал у різних містах, у тому числі в Києві.

Дату берестяних грамот встановлюють за культурними шарами, за допомогою дендрохронології, на основі особливостей мови. Внаслідок багатовікового перебування у землі чимало текстів дійшло до нас ушкодженими, у фрагментах (хоч останнє може бути зумовлене й тим, що після прочитання адресати нищили, викидали їх). За змістом берестяні грамоти насамперед являють собою ділове і приватне листування (доручення, розпорядження, боргові зобов’язання, чолобитні, духовні та охоронні грамоти, купчі, учнівські вправи і т. п.). Їх писали люди різних соціальних груп, що свідчить про порівняно високий рівень грамотності на Русі. Вони більш-менш дотримувалися норм літературної мови, але багато неофіційних текстів дуже близькі до живої розмовної мови тих часів. Звідси цінність берестяних грамот для вивчення історії давніх східнослов’янських говірок, а також суспільних відносин, тогочасної економіки тощо.

Вивченням берестяних грамот займається берестологія.

Де знаходять берестяні грамоти

Вперше берестяні грамоти знайдено влітку 1951 року під час археологічних розкопок у Новгороді. Звідси походить переважна більшість їх (на 2005 р. — близько 1000).

Берестяні грамоти виявлено згодом у Пскові, Твері, Смоленську (на 2001 р. разом — до 20), Торжку, Москві (1).

На території сучасної України пам’ятки берестяної писемності (три фрагменти берестяних грамот й одну цілу грамоту) знайдено 1988 року під час археологічних розкопок у передмісті давнього міста Звенигорода (тепер село Звенигород Львівська область) — у культурному шарі, який датують 1110—1137 роками. Ще одну берестяну грамоту знайшли 2008 року при розкопках Буського літописного городища.

Вперше за час археологічних розкопок у Києві було знайдено берестяну грамоту в листопаді 2010 р. при дослідженні культурного шару XI-XII ст.ст. біля колишнього будинку архітектора А.Меленського на Подолі (вул. Хорива).

Дві берестяні грамоти знайдені в Білорусі (Вітебськ, Мстиславль).

Література

1. Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
2. Арциховский А.В., Тихомиров М.Н. Новгород, грамота на бересте. (Из раскопок 1951 г.). - М., 1953; (рос.)
3. Жуковская Л.П. Новгород, берестяные грамоты. - М., 1959;(рос.)
4. Янин В.Л., Зализняк А.А. Новгород, грамоты на бересте (из раскопок 1977-1983 гг.). Комментарии и словоуказатель к берестяным грамотам (из раскопок 1951-1983 гг.). - М., 1986; (рос.)
5. Свєшников І.К. Звенигородські грамоти на бересті // Дзвін, 1990, №6;
6. Німчук В.В. Берестяні грамоти на Україні // Мовознавство, 1992, №6.
7. Черепнин Л.В. Новгородские берестяные грамоты как исторический источник. - М., 1969.
8. Янин В.Л. Я послал тебе бересту… - М., 1965 (3-е изд., М., 1998). (рос.)
9. Зализняк А.А. Древненовгородский диалект. - М., 1995 (2-е изд., М., 2004) (рос.)
10. А.А.Зализняк, В.Л.Янин. Берестяные грамоты из новгородских раскопок 2005 г. // Вопросы языкознания, 2006, №3. (рос.)
11. Faccani R. Iscrizioni novgorodiane su corteccia di betulla. - Udine, 1995. (італ.)
12. Берестяные грамоты: 50 лет открытия и изучения. - М., 2003. (рос.)

Посилання

• Каталог берестяних грамот (рос.)
• Археологічна сенсація: на Львівщині знайдено берестяну грамоту 1-ї половини XIII століття!