Берестяні грамоти
Берестя́ні гра́моти (давньокиївськ. бересто, укр. берест, березто, рос. береста - «кора, луб берези») — пам’ятки давньої східнослов’янської писемності (XI — XV ст.), написані на доступному дешевому матеріалі — бересті. Текст продряпувався, видавлювався писалом — загостреним металевим або кістяним стрижнем, на протилежному кінці якого (нерідко оздобленому) було вушко для підвішування його до пояса. Завдяки такому способу нанесення текст зберігався і в ґрунті. Ймовірно, берестяна писемність існувала повсюди на Русі та в Новгороді, але не скрізь місцевий ґрунт сприяв консервації берести. Про поширеність берестяних грамот свідчать численні знахідки писал у різних містах, у тому числі в Києві.
Дату берестяних грамот встановлюють за культурними шарами, за допомогою дендрохронології, на основі особливостей мови. Внаслідок багатовікового перебування у землі чимало текстів дійшло до нас ушкодженими, у фрагментах (хоч останнє може бути зумовлене й тим, що після прочитання адресати нищили, викидали їх). За змістом берестяні грамоти насамперед являють собою ділове і приватне листування (доручення, розпорядження, боргові зобов’язання, чолобитні, духовні та охоронні грамоти, купчі, учнівські вправи і т. п.). Їх писали люди різних соціальних груп, що свідчить про порівняно високий рівень грамотності на Русі. Вони більш-менш дотримувалися норм літературної мови, але багато неофіційних текстів дуже близькі до живої розмовної мови тих часів. Звідси цінність берестяних грамот для вивчення історії давніх східнослов’янських говірок, а також суспільних відносин, тогочасної економіки тощо.
Вивченням берестяних грамот займається берестологія.
Зміст |
[ред.] Де знаходять берестяні грамоти
Вперше берестяні грамоти знайдено влітку 1951 року під час археологічних розкопок у Новгороді. Звідси походить переважна більшість їх (на 2005 р. — близько 1000).
Берестяні грамоти виявлено згодом у Пскові, Твері, Смоленську (на 2001 р. разом — до 20), Торжку, Москві (1)[1].
На території сучасної України пам’ятки берестяної писемності (три фрагменти берестяних грамот й одну цілу грамоту) знайдено 1988 року під час археологічних розкопок у передмісті давнього міста Звенигорода (тепер село Звенигород Львівська область) — у культурному шарі, який датують 1110—1137 роками. Ще одну берестяну грамоту знайшли 2008 року при розкопках Буського літописного городища[2].
Вперше за час археологічних розкопок у Києві було знайдено берестяну грамоту в листопаді 2010 р. при дослідженні культурного шару XI-XII ст.ст. біля колишнього будинку архітектора А.Меленського на Подолі (вул. Хорива)[3].
Дві берестяні грамоти знайдені в Білорусі[4] (Вітебськ, Мстиславль).
[ред.] Примітки
- ↑ Газета по-киевски, №216, 15.11.2010, с. 2
- ↑ ЗІК, 31.07.2008
- ↑ Газета по-киевски, №216, 15.11.2010, с. 2
- ↑ Газета по-киевски, №216, 15.11.2010, с. 2
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
- Арциховский А.В., Тихомиров М.Н. Новгород, грамота на бересте. (Из раскопок 1951 г.). - М., 1953; (рос.)
- Жуковская Л.П. Новгород, берестяные грамоты. - М., 1959;(рос.)
- Янин В.Л., Зализняк А.А. Новгород, грамоты на бересте (из раскопок 1977-1983 гг.). Комментарии и словоуказатель к берестяным грамотам (из раскопок 1951-1983 гг.). - М., 1986; (рос.)
- Свєшников І.К. Звенигородські грамоти на бересті // Дзвін, 1990, №6;
- Німчук В.В. Берестяні грамоти на Україні // Мовознавство, 1992, №6.
- Черепнин Л.В. Новгородские берестяные грамоты как исторический источник. - М., 1969.
- Янин В.Л. Я послал тебе бересту… - М., 1965 (3-е изд., М., 1998). (рос.)
- Зализняк А.А. Древненовгородский диалект. - М., 1995 (2-е изд., М., 2004) (рос.)
- А.А.Зализняк, В.Л.Янин. Берестяные грамоты из новгородских раскопок 2005 г. // Вопросы языкознания, 2006, №3. (рос.)
- Faccani R. Iscrizioni novgorodiane su corteccia di betulla. - Udine, 1995. (італ.)
- Берестяные грамоты: 50 лет открытия и изучения. - М., 2003. (рос.)
[ред.] Посилання
- Каталог берестяних грамот (рос.)
- Археологічна сенсація: на Львівщині знайдено берестяну грамоту 1-ї половини XIII століття!