Волейбольна Євроліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євроліга
Засновано 2004
2009
Конфедерація ЄКВ
Поточний чемпіон Туреччина «Туреччина» (3)
Україна «Україна» (2)
Найбільше перемог Туреччина «Туреччина» (3)
Сербія «Сербія» (3)
Сайт european-golden-league

Євроліга — щорічне змагання серед волейбольних збірних, що проводиться під егідою Європейської конфедерації волейболу (CEV). З 2004 року проводяться змагання для чоловічих команд, влітку 2009 року відбувся перший розіграш жіночої Євроліги.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше змагання з волейболу під назвою «Євроліга» серед чоловічих і жіночих збірних пройшли з грудня 1997 по липень 1999 року в рамках відбіркового турніру до чемпіонату Європи-1999. І у чоловіків, і у жінок турнір пройшов за однаковим регламентом: найсильніші збірні увійшли в дивізіон «А», де були розділені на дві групи, в яких ігри проводилися в два кола з роз'їздами. Фінальні змагання турніру проведені не були. Переможцями групових турнірів у чоловіків стали збірні Болгарії та Югославії, у жінок — Польщі та Росії.

На постійній основі серед чоловічих збірних Євроліга проводиться з 2004 року за ініціативи Чехії, Нідерландів, Німеччини та Росії, виключених у кінці сезону-2003 з-поміж учасників Світової ліги. З 2009 року проводяться змагання і для жіночих команд. Євроліга є не тільки самостійним престижним турніром, але і служить важливим етапом підготовки команд до головним волейбольним змагань — чемпіонатів Європи та світу, Олімпійських ігор.

Регламент змагань у чоловіків, за винятком турніру 2014 року, включає групову стадію і фінальний турнір, що проводиться у форматі «фіналу чотирьох» (два півфінали і два фінали — за 1-е і 3-є місця). У 2014 році після групового раунду пройшла серія плей-оф з двох півфінальних та двох фінальних матчів. При цьому переможцем в парах плей-оф виходила команда, яка здобула дві перемоги. Якщо кількість перемог у суперників була рівною, то переможцем оголошувалася команда, яка набрала більше очок в двоматчевій серії (перемоги 3:0 і 3:1 — 3 очки, перемога 3:2 — 2 очка, поразка 2:3 — 1 очко). У разі рівності і цих показників призначався золотий сет. У 2014 році в жіночому турнірі після групового раунду проводилась фінальна серія, а в наступному розіграші — півфінальні та фінальні матчі за описаним вище регламентом.

У 2013 році в турнірі Євроліги був випробуваний новий формат проведення матчів: партії (крім п'ятої) тривали не до 25, а до 21 очка з одним замість двох технічних тайм-аутів (при наборі однієї з команд 12 очок).

Чоловіча Євроліга[ред. | ред. код]

«Фінали чотирьох»[ред. | ред. код]

У 2014 році — фінальна серія

Рік Місто Переможець Результат Фіналіст 3-є місце Результат 4-е місце
2004 Чехія Опава Чехія Чехія 3:1 Росія Росія Нідерланди Нідерланди 3:1 Німеччина Німеччина
2005 Росія Казань Росія Росія 3:0 Фінляндія Фінляндія Іспанія Іспанія 3:1 Туреччина Туреччина
2006 Туреччина Ізмір Нідерланди Нідерланди 3:1 Хорватія Хорватія Греція Греція 3:2 Туреччина Туреччина
2007 Португалія Портіман Іспанія Іспанія 3:2 Португалія Португалія Словаччина Словаччина 3:1 Словенія Словенія
2008 Туреччина Бурса Словаччина Словаччина 3:1 Нідерланди Нідерланди Туреччина Туреччина 3:2 Німеччина Німеччина
2009 Португалія Портіман Німеччина Німеччина 3:2 Іспанія Іспанія Португалія Португалія 3:0 Словаччина Словаччина
2010 Іспанія Гвадалахара Португалія Португалія 3:1 Іспанія Іспанія Туреччина Туреччина 3:2 Румунія Румунія
2011 Словаччина Кошиці Словаччина Словаччина 3:2 Іспанія Іспанія Словенія Словенія 3:0 Румунія Румунія
2012 Туреччина Анкара Нідерланди Нідерланди 3:2 Туреччина Туреччина Іспанія Іспанія 3:1 Словаччина Словаччина
2013 Туреччина Мармарис Бельгія Бельгія 3:0 Хорватія Хорватія Чехія Чехія 3:1 Туреччина Туреччина
2014 Греція Салоніки

Чорногорія Будва

Чорногорія Чорногорія 3:2, 3:1 Греція Греція Північна Македонія Північна Македонія

Словенія Словенія[1]


2015 Польща Валбжих Словенія Словенія 3:0 Північна Македонія Північна Македонія
Польща Польща 3:0 Естонія Естонія
2016 Болгарія Варна Естонія Естонія 3:0 Північна Македонія Північна Македонія
Австрія Австрія 3:0 Болгарія Болгарія
2017 Данія Гентофте Україна Україна 3:1 Північна Македонія Північна Македонія Швеція Швеція 3:1 Данія Данія
2018 Чехія Карлові Вари Естонія Естонія 3:0 Чехія Чехія Туреччина Туреччина 3:2 Португалія Португалія
2019 Естонія Таллінн Туреччина Туреччина 3:0 Білорусь Білорусь Нідерланди Нідерланди 3:0 Естонія Естонія
2020 Скасовано через пандемію COVID-19
2021 Бельгія Кортрейк Туреччина Туреччина 3:1 Україна Україна Естонія Естонія 3:0 Бельгія Бельгія
2022 Хорватія Вараждин Чехія Чехія 3:1 Туреччина Туреччина Хорватія Хорватія 3:2 Україна Україна
2023 Хорватія Задар Туреччина Туреччина 3:2 Україна Україна Хорватія Хорватія 3:0 Чехія Чехія

Учасники[ред. | ред. код]

Команди 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2021 2022 2023
АвстріяАвстрія 8 11 8 12 8 9 6 9 3 17 15 16
АзербайджанАзербайджан 9 8 17
АлбаніяАлбанія 7 5 18
БілорусьБілорусь 5 7 7 8 7 5 14 2 5
БельгіяБельгія 12 6 6 1 6 11 4
БолгаріяБолгарія 4
Боснія і ГерцеговинаБоснія і Герцеговина 19
Велика БританіяВелика Британія 9 9 7 10
УгорщинаУгорщина 12 6 19 17 14
НімеччинаНімеччина 4 5 5 6 4 1
ГреціяГреція 3 8 6 8 5 9 10 2 5 14
ГрузіяГрузія 19
ДаніяДанія 7 11 10 7 5 4 15 12
ІзраїльІзраїль 6 10 11 7 17
ІспаніяІспанія 3 6 1 2 2 2 3 6 9 5 7
КіпрКіпр 18
КосовоРеспубліка Косово 20
ЛатвіяЛатвія 11 15 5 11
ЛюксембургЛюксембург 7 19
Республіка МакедоніяРеспубліка Македонія
3 2 2 2 16 13
НідерландиНідерланди 3 1 7 2 5 1 5 3
ПольщаПольща 7 3
ПортугаліяПортугалія 2 7 3 1 4 9
РосіяРосія 2 1
РумуніяРумунія 9 10 4 4 9 5 11 13 8
СловаччинаСловаччина 8 6 7 3 1 4 6 1 4 7 11 8 10
СловеніяСловенія 4 3 3 1 12
ТуреччинаТуреччина 5 4 4 5 3 5 3 11 2 4 8 6 3 1 1 2 1
УкраїнаУкраїна 1 8 5 2 4 2
ФінляндіяФінляндія 6 2 7 11
ХорватіяХорватія 7 2 12 8 2 9 13 8 15 3 3
ЧорногоріяЧорногорія 5 1
ЧехіяЧехія 1 7 10 5 3 2 8 6 1 4
ШвеціяШвеція 3 10
ЕстоніяЕстонія 8 8 4 1 1 4 3

MVP[ред. | ред. код]

  • 2004 - Чехія Петр Платеник
  • 2005 - Росія Павло Абрамов
  • 2006 - Нідерланди Гвідо Гертцен
  • 2007 - Іспанія Гільєрмо Фаласка
  • 2008 - Словаччина Мартин Сопко
  • 2009 - Німеччина Йохен Шепс
  • 2010 - Португалія Валдір Секейра
  • 2011 - Словаччина Томаш Кметь
  • 2012 - Туреччина Емре Батур
  • 2013 - Бельгія Брам ван ден Дріс
  • 2014 - Чорногорія Мілош Чулафич
  • 2015 - Словенія Деян Вінчич
  • 2016 - Естонія Роберт Техт
  • 2017 - Україна Максим Дрозд
  • 2018 - Естонія Рене Теппан
  • 2019 - Туреччина Арслан Екші
  • 2020 - Турнір скасовано
  • 2021 - Туреччина Адіс Лаґумджія
  • 2022 - Чехія Ян Галабов
  • 2023 - Туреччина Каан Гюрбюз

Жіноча Євроліга[ред. | ред. код]

«Фінали чотирьох»[ред. | ред. код]

З 2014 року — фінальна серія

Рік
Місто Переможець Результат Фіналіст 3-є місце Результат 4-е місце
2009 Туреччина Кайсери СербіяСербія 3:2 ТуреччинаТуреччина БолгаріяБолгарія 3:0 ФранціяФранція
2010 Туреччина Анкара СербіяСербія 3:1 БолгаріяБолгарія ТуреччинаТуреччина 3:0 ІзраїльІзраїль
2011 Туреччина Стамбул СербіяСербія 3:0 ТуреччинаТуреччина БолгаріяБолгарія 3:0 ЧехіяЧехія
2012 Чехія Карлові Вари ЧехіяЧехія 3:0 БолгаріяБолгарія СербіяСербія 3:1 НідерландиНідерланди
2013 Болгарія Варна НімеччинаНімеччина 3:2 БельгіяБельгія БолгаріяБолгарія 3:0 РумуніяРумунія
2014 Туреччина Бурса

Німеччина Рюссельсгайм

ТуреччинаТуреччина 3:1, 3:1 НімеччинаНімеччина ПольщаПольща[2]
АзербайджанАзербайджан
2015 Угорщина Ерд

Туреччина Ізмір

УгорщинаУгорщина 3:0, 1:3[3] ТуреччинаТуреччина ГреціяГреція

ІзраїльІзраїль

2016 Словаччина Нітра

Азербайджан Баку

АзербайджанАзербайджан 3:1, 3:0 СловаччинаСловаччина ГреціяГреція

СловеніяСловенія

2017 Фінляндія Гельсінкі

Україна Івано-Франківськ

Україна 3:1, 3:1 Фінляндія Фінляндія Словаччина Словаччина
Іспанія Іспанія
2018 Угорщина Будапешт Болгарія Болгарія 3:0 Угорщина Угорщина Чехія Чехія 3:1 Фінляндія Фінляндія
2019 ХорватіяВараджин ЧехіяЧехія 3:1 ХорватіяХорватія БілорусьБілорусь 3:0 Іспанія Іспанія
Скасовано через пандемію COVID-19
2021 БолгаріяРусе Болгарія Болгарія 3:1 ХорватіяХорватія Іспанія Іспанія 3:2 Чехія Чехія
2022 ФранціяОрлеан Франція Франція 3:0 ЧехіяЧехія Хорватія Хорватія
Румунія Румунія
2023 РумуніяП'ятра-Нямц

ШвеціяЛунд

Україна 3:0, 3:0 Швеція Швеція Бельгія Бельгія
Чехія Чехія

Учасники[ред. | ред. код]

Команди 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2021 2022 2023
Австрія Австрія 10 14 7 13
Азербайджан Азербайджан 4 1 5 10 11
Албанія Албанія 10 9 15
Бельгія Бельгія 2 3
Білорусь Білорусь 7 7 6 6 3 8
Болгарія Болгарія 3 2 3 2 3 6 1 1
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 12
Велика Британія Велика Британія 8 8
Греція Греція 7 7 12 10 8 3 3 15
Грузія Грузія 6 12 19 19
Естонія Естонія 16 17 16
Ізраїль Ізраїль 4 10 9 8 3 18 15 17
Іспанія Іспанія 6 5 8 7 5 6 3 10 4 3
Кіпр Кіпр 17
Косово Косово 20
Латвія Латвія 18
Люксембург Люксембург 19
Нідерланди Нідерланди 4
Німеччина Німеччина 1 2
Польща Польща 3 5 5
Португалія Португалія 7 12 19 15
Румунія Румунія 5 6 5 6 4 7 13 7 3
Сербія Сербія 1 1 1 3 5
Словаччина Словаччина 2 3 9 7 6
Словенія Словенія 7 3 14 14
Туреччина Туреччина 2 3 2 8 6 1 2
Угорщина Угорщина 9 12 7 1 10 2 5 9
Україна Україна 1 8 5 10 5 1
Фінляндія Фінляндія 2 4 7
Франція Франція 4 6 5 7 5 11 10 5 1
Хорватія Хорватія 11 7 2 2 3
Чорногорія Чорногорія 10 8
Чехія Чехія 4 1 3 1 4 2 3
Швейцарія Швейцарія 11 17
Швеція Швеція 11 13 10 2

MVP[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Чемпіонат Європи з волейболу серед жінок

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Competition Final Standing [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.].
  2. Competition Final Standing [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.].
  3. Переможець визначився у золотому сеті, який завершився з рахунком 15:13 на користь Угорщини.

Посилання[ред. | ред. код]