Вяткін Олександр Васильович

Вяткін Олександр Васильович
Народження	31 січня 1922(1922-01-31) Сарапул, Пермська губернія, Російська СФРР
Смерть	21 квітня 2012(2012-04-21) (90 років)
	Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Харківський художній інститут (1952)
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Кокель Олексій Опанасович, Дайц Йосип Абрамович, Бесєдін Сергій Фотійович і Котов Петро Іванович
Відомі учні	Старостенко Юрій Михайлович, Бут Микола Якович, Толочко Віктор Іванович і Спіцевич Євген Андрійович
Працівник	Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Член	Спілка радянських художників України
Партія	ВКП(б)
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Олександр Васильович Вя́ткін (нар. 31 січня 1922, Сарапул — пом. 21 квітня 2012, Харків) — український художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужений діяч мистецтв України з 2008 року.

Біографія

Народився 31 січня 1922 року в місті Сарапулі (нині Удмуртія, Росія). Протягом 1937—1941 років навчався в Пермському художньому училищі у М. Семченка.

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985). Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1946—1952 роках навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були, зокрема, Олексій Кокель, Йосип Дайц, Сергій бесєдін, Петро Котов. Дипломна робота — картина «Олександр Можайський на випробуванні свого, першого в світі, літака».

Працював у Харківському художньому інституті: у 1958—1963 роках — проректор з навчальної та наукової роботи (доцент з 1961 року); з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті (професор кафедри малюнка з 1977 року). Серед учнів — Юрій Старостенко, Микола Бут, Віктор Сидоренко, Віктор Толочко. Одночасно у 1964—1976 роках обіймав посаду головного художника Харкова.

Жив у Харкові, з 1970 року в будинку на вулиці Чайковській, № 33-Б, квартира 48. Помер у Харкові 21 квітня 2012 року.

Творчість

Працював у галузі станкового та монументального живопису, станкової графіки. Створював пейзажі, портети, натюрморти. Серед робіт:

графіка

• серія літографій «Харків» (1955—1965);
• цикл «Містами Європи» (1959—1968);
• серія «По Кубі» (1963);
• серія акварелей «Північним морським шляхом» (1966);

живопис

• «Олександр Можайський на випробуванні свого, першого в світі, літака» (1952);
• «Тарас Шевченко в солдатському засланні» (1953);
• «На Берлін» (1953. екіпаж двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого);
• «На бойове завдання» (1954);
• «Микола Жуковський і Петро Нестєров» (1956);
• «Гості з Індії» (1957);
• «На захист Жовтня» (1960);
• «Соловецький монастир» (1964);
• «Біла ніч. Лєна» (1964);
• «Ленські стовпи» (1964);
• «Натюрморт з українською керамікою» (1967);
• «Солдати 41-го» (1980);
• «Мрія про небо» (1985);
• «Художник Михайло Шапошников» (1970);
• «Мигдаль квітне» (1971);
• «Прочитана книга» (1972);
• «Гурзуф. Каміння» (1975);
• «Весна йде» (1980);
• «БАМ. Дорога в майбутнє» (1980);
• «Осінні перегони» (1981);
• «Кама. Рідні місця» (1982);
• «Атака відбита!» (1983);
• «Тост за Перемогу» (1984);
• «Сучасна авіація» (1986);
• «Пілоти війни» (1986);
• «Півонії» (1999);
• «Натюрморт. Урожай» (1999);
• «Урожай» (1999, 2001);
• «Букет» (2000);
• «Дари літа» (2002);
• «Блакитний день» (2003).

Автор панно «Серго Орджонікідзе на пуску першого радянського блюмінга» у Палаці культури Макіївського металургійного заводу імені Кірова (1956).

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних (Японія, Велика Британія, Франція, Іспанія) художніх виставках з 1952 року, зокрема у 1963 році у харківській груповій виставці «По Кубі» (разом з Леонідом Черновим та Віктором Віхтинським). Персональні виставки відбулися у Харкові у 1964—1966, 1972, 1986, 1998, 2003 роках, Сарапулі й Іжевську у 1972 році, Новій Каховці у 1972, 1986 роках, Краснограді й Херсоні у 1986 році.

Окремі роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві, Харківському та Херсонському художніх музеях, Музеї історії авіації і космонавтики у Москві, Музеї малюнка та Музеї авіації у США.

Вшанування

У Харкові, на будинку по вулиці Чайковській, № 33-Б, де з 1970 по 2012 рік мешкав художник, встановлено гранітну меморіальну дошку.

Література

• Вяткін Олександр Васильович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 84.;
• Вяткін Олександр Васильович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 49—50.

• В. Д. Путятін. В’яткін Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.;
• Макс. Гончаренко. В'яткін (Вяткін) Олександр Васильович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 239. [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-02-8960-4.