Військова наука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Військо́ва нау́ка — система знань про характер, закони війни, підготовку збройних сил й країни в цілому до війни та про способи її ведення.

Військова наука разом з іншими науками вивчає війну як складне соціально-політичне явище. Дані військової науки використовуються при розробці воєнної доктрини держави.

Зміст поняття[ред.ред. код]

Воєнна наука - це система знань про характер, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і способах її ведення. На основі цього визначення зароджувалася і розвивалася військова наука. Однієї з основних частин воєнної науки є теорія воєнного мистецтва, що охоплює питання підготовки Збройних Сил і ведення ними бойових дій. Теорія воєнного мистецтва складається: - стратегії; - оперативного мистецтва; -тактики.

Складові ВН[ред.ред. код]

Найважливішими складовими військової науки є: теорія військового мистецтва, теорія військового будівництва, теорія військового навчання й виховання, теорія військової економіки й тилу.

Теорія військового мистецтва[ред.ред. код]

Докладніше: Воєнне мистецтво

Теорія військового мистецтва включає теорію стратегії, оперативного мистецтва й тактики. Теорія стратегії, являючись вищою галуззю військового мистецтва, розробляє теоретичні основи планування, підготовки та ведення війни й стратегічних операцій.

Теорія оперативного мистецтва розробляє принципи й способи підготовки й ведення спільних і самостійних операцій і бойових дій оперативних об'єднань видів Збройних сил.

Теорія тактики займається питаннями підготовки й ведення бою з'єднаннями, частинами й підрозділами.

Складовою частиною стратегії, оперативного мистецтва й тактики є теорія управління, що розробляє способи керівництва Збройними силами й управління військами (силами).

Теорія військового будівництва[ред.ред. код]

Теорія військового будівництва розкриває питання складу організаційної структури збройних сил у мирний і воєнний час, системи їх відмобілізування, комплектування й розгортання, підготовки резервів, організації військової служби й інші питання.

Теорія військового навчання й виховання[ред.ред. код]

Теорія військового навчання й виховання розробляє форми й методи підготовки захисників своєї Батьківщини.

Теорія військової економіки й тилу[ред.ред. код]

Теорія військової економіки й тилу досліджує питання накопичення й використання матеріальних засобів для оборони країни й забезпечення діяльності збройних сил, як у мирний так і у воєнний час.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Военная наука // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.
  • Большая советская энциклопедия (БСЭ), Третье издание, выпущенной издательством «Советская энциклопедия» в 1969–1978 годах в 30-ти томах;
  • Советская военная энциклопедия. — М.: Воениздат, 1976–1980. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.;
  • Военный энциклопедический словарь (ВЭС), М., ВИ, 1984 г., 863 стр. с иллюстрациями (ил.), 30 листов (ил.)
  • Gat, Azar, The Development of Military Thought: The Nineteenth Century, Oxford University Press, London, 1992
  • Dupuy, T.N., Understanding War: History and Theory of Combat, Leo Cooper, London, 1992
  • Barnard, Henry, Military Schools and Courses of Instruction in the Science and Art of War in France, Prussia, Austria, Russia, Sweden, Switzerland, Sardinia, England, and the United States, Part I — France and Prussia, J.B. Lippincott & Co., Philadelphia, 1862

Див. також[ред.ред. код]


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.