Берта фон Зуттнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берта фон Зуттнер
Bertha von Suttner portrait.jpg
Берта фон Зутнер
Народилася 9 червня 1843(1843-06-09)
Прага
Померла 21 червня 1914(1914-06-21) (71 рік)
Відень
рак
Ім'я при народженні Берта Софія Фелісіта Баронін фон Кінскі
Діяльність пацифістка
Конфесія католицизм
Чоловік Артур фон Зутнер
Нагороди

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1905)

Nobel prize medal.svg

Берта Софія Фелісіта Баронін фон Зутнер (нім. Bertha Sophia Felicita Baronin von Suttner, * 9 червня 1843, Прага - 21 червня 1914, Відень) — австрійська новелістка, радикальна пацифістка та перша жінка-лауреат Нобелівської премії миру.

Біографія[ред.ред. код]

Австрійська письменниця і пацифістка Б. Зутнер народилася 9 червня 1843 р. у Празі в родині австрійського фельдмаршала графа Франса Йозефа Кінски фон Шинік унд Теттау, який помер незадовго до народження дочки. Берта одержала аристократичну освіту, досконало володіла англійською, французькою й італійською мовами, була знайома з багатьма впливовими особами в Парижі, Відні, Венеції.

Після невдалої спроби стати професійною співачкою Берта йде гувернанткою до будинка австрійського барона фон Зутнера у Відні. Через кілька років Берта одружується з одним з його синів - Артуром. Через те що шлюб був здійснений таємно від батьків, Берта й Артур їдуть до Росії, де на 9 років оселяються на Кавказі.

1877 р. починається війна між Росією і Туреччиною. Артур фон Зутнер дає свої репортажі з театру воєнних дій. Популярність чоловіка надихає взятися за перо і Берту. Подружжя в співавторстві публікують оповідання, статті і чотири романи.

1885 р. Зутнери повертаються до Відня, де Берта в художніх творах продовжує відображати свої політичні і суспільні погляди. Основний мотив її творів - демократичний устрій суспільства, ідеї інтернаціоналізму і миру. 1886-1887 рр. Зутнери живуть у Парижі, приділяють велику увагу діяльності Асоціації світу і міжнародного арбітражу, що була утворена для мобілізації суспільної підтримки Міжнародного суду, створеного задля мирного вирішення міжнародних конфліктів. Відгукуючися на нові ідеї, Берта Зутнер пише книгу "Епоха машин", де виступає з різкою критикою націоналізму і мілітаризму.

1889 р. виходить друком перший роман Берти фон Зутнер «Геть зброю», який приносить письменниці всесвітнє визнання. Величезна популярність роману дозволяє Б.Зутнер встановити прямі контакти з багатьма європейськими групами борців за мир. 1891 р. Зутнер бере участь у Римському конгресі миролюбних сил, створює Австрійське товариство миру, а 1892 р. стає членом-засновником Бернського бюро миру - організації, що координує діяльність пацифістського руху в багатьох країнах Європи, і протягом 20 років є віце-президентом цієї міжнародної структури.

Після смерті чоловіка 1902 р. Б.Зутнер продовжує активну пацифістську діяльність, здійснює турне миру по США і Німеччині, сприяє створенню Комітету англо-німецької дружби. 1905 р. Берта фон Зутнер одержує Нобелівську премію Миру "за зусилля, що сприяють досягненню миру в Європі". Після одержання Нобелівської премії Зутнер пише роман про проблеми миру і жіночого руху «Помисли людства». За беззавітну відданість справі миру Б.Зутнер була визнана гідною високого звання Почесного президента Міжнародного бюро миру в Берні.

Відмовившись від операції з приводу злоякісної пухлини, Б. Зутнер померла 21 червня 1914 р., лише за півтора місяця до початку Першої світової війни.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]