Еоценова епоха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Еоце́нова епо́ха, Еоцен — середня геологічна епоха палеогенового періоду. Характеризується розвитком вічнозеленої тропічної рослинності. Відбулися значні трансґресії морів.

Відклади, що утворилися протягом еоценової епохи становлять еоценовий відділ. Відклади еоцену поширені і в Україні. З ними пов'язані родовища нафти, газу, бурого вугілля, буд. матеріалів тощо.

Серед вимерлих представників фауни еоцену: дорудон, базилозавр, ентелодон, амбулоцет, ендрюзарх, гієнодон тощо.

Література[ред.ред. код]

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання[ред.ред. код]

Палеоген
Палеоцен Еоцен Олігоцен
Даній | Зеландій | Танет Іпр | Лютет | Бартон | Пріабон Рюпель | Хат