Еоценова епоха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Еоце́нова епо́ха, Еоцен — середня геологічна епоха палеогенового періоду. Почалася 56,0 та закінчилась 33,9 млн років тому, тобто тривала близько 22 млн років.

Характеризується розвитком вічнозеленої тропічної рослинності. Відбулися значні трансґресії морів.

Відклади, що утворилися протягом еоценової епохи становлять еоценовий відділ. Відклади еоцену поширені і в Україні. З ними пов'язані родовища нафти, газу, бурого вугілля, буд. матеріалів тощо.

Серед вимерлих представників фауни еоцену: дорудон, базилозавр, ентелодон, амбулоцет, ендрюзарх, гієнодон тощо.

Література[ред.ред. код]

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання[ред.ред. код]

Палеоген
Палеоцен Еоцен Олігоцен
Даній | Зеландій | Танет Іпр | Лютет | Бартон | Пріабон Рюпель | Хат