Нагороди чемпіонату світу з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Після завершення кожного чемпіонату світу з футболу футболістам і командам ФІФА вручає індивідуальні нагороди.

Список нагород[ред. | ред. код]

  • «Золотий м'яч» — приз найкращому гравцеві чемпіонату світу.
  • «Золота бутса» — найкращому бомбардирові турніру.
  • «Золота рукавичка» — нагорода найкращому воротареві чемпіонату світу.
  • Найкращий молодий гравець — приз найкращому футболістові до 21 року на першості.
  • Приз «Чесної гри» — нагорода команді, яка продемонструвала на світовій першості найкращі зразки Fair Play.
  • Приз найцікавішій команді — вручається команді, яка найбільше зацікавила глядачів.
  • Збірна «всіх зірок» — символічна збірна, складена з найкращих гравців чемпіонату світу.

Золотий м'яч[ред. | ред. код]

«Золотий м'яч» — приз, який вручається найкращому гравцю чемпіонату світу. Напередодні фіналу спеціальна комісія ФІФА складає список найкращих гравців, з якого представники акредитованих ЗМІ вибирають найкращого футболіста. Переможець отримує «Золотий м'яч», а футболісти, які посіли друге і третє місця отримують відповідно «Срібний» і «Бронзовий м'ячі».

Чемпіонат Золотий м'яч Срібний м'яч Бронзовий м'яч
ЧС-1930 Уругвай Хосе Насассі Аргентина Гільєрмо Стабіле Уругвай Хосе Андраде
ЧС-1934 Італія Джузеппе Меацца Австрія Маттіас Сінделар Чехословаччина Олдржих Неєдли
ЧС-1938 Бразилія Леонідас Італія Сільвіо Піола Угорщина Дьйордь Шароші
ЧС-1950 Бразилія Зізінью[1] Уругвай Хуан Ск'яффіно Бразилія Адемір
ЧС-1954 Угорщина Ференц Пушкаш Угорщина Шандор Кочиш ФРН Фріц Вальтер[2]
ЧС-1958 Бразилія Діді[3][4][5] Бразилія Пеле Франція Жюст Фонтен
ЧС-1962 Бразилія Гаррінча[6] Чехословаччина Йозеф Масопуст Чилі Леонел Санчес
ЧС-1966 Англія Боббі Чарльтон Англія Боббі Мур Португалія Еусебіу
ЧС-1970 Бразилія Пеле ФРН Вольфганг Оверат Бразилія Карлос Алберто Торрес
ЧС-1974 Нідерланди Йоган Кройф ФРН Франц Беккенбауер Польща Казімеж Дейна
ЧС-1978 Аргентина Маріо Кемпес Італія Паоло Россі Бразилія Дірсеу
Вищенаведений список можливо неточний і потребує посилань. Офіційний сайт ФІФА наводить найкращих гравців лише починаючи з 1982 року, хоч у джерелах про окремих футболістів є згадки про їхні нагороди тими або іншими «м'ячами»
Чемпіонат Золотий м'яч Срібний м'яч Бронзовий м'яч
ЧС-1982 Італія Паоло Россі Бразилія Фалькао ФРН Карл-Хайнц Румменігге
ЧС-1986 Аргентина Дієго Марадона ФРН Тоні Шумахер Данія Пребен Єльк'єр-Ларсен
ЧС-1990 Італія Сальваторе Скіллачі ФРН Лотар Маттеус Аргентина Дієго Марадона
ЧС-1994 Бразилія Ромаріо Італія Роберто Баджо Болгарія Христо Стоїчков
ЧС-1998 Бразилія Роналду Хорватія Давор Шукер Франція Ліліан Тюрам
ЧС-2002 Німеччина Олівер Кан Бразилія Роналду Південна Корея Хон Мьон Бо
ЧС-2006 Франція Зінедін Зідан Італія Фабіо Каннаваро Італія Андреа Пірло
ЧС-2010 Уругвай Дієго Форлан Нідерланди Веслі Снайдер Іспанія Давід Вілья
ЧС-2014 Аргентина Ліонель Мессі Німеччина Томас Мюллер Нідерланди Арьєн Роббен
ЧС-2018 Хорватія Лука Модрич Бельгія Еден Азар Франція Антуан Грізманн
ЧС-2022 Аргентина Ліонель Мессі Франція Кіліан Мбаппе Хорватія Лука Модрич

Золота бутса[ред. | ред. код]

«Золота бутса» — нагорода, яка вручається найкращому бомбардирові (автору найбільшої кількості м'ячів) чемпіонату світу. При рівності показників приз вручається гравцеві, який зробив найбільшу кількість гольових пасів в порівнянні з конкурентами. Якщо і ці показники рівні, то пріоритет надається футболістові, який зіграв менше матчів від інших претендентів на приз.

Чемпіонат Золота бутса Голи Срібна бутса Голи Бронзова бутса Голи
ЧС-1930 Аргентина Гільєрмо Стабіле 8 Уругвай Педро Сеа 5 США Берт Петноуд
Чилі Гільєрмо Субіабре
4
ЧС-1934 Чехословаччина Олдржих Неєдлий 5(1) Третій Рейх Едмунд Конен
Італія Анджело Ск'явіо
4 Швейцарія Леопольд Кільгольц
Італія Раймундо Орсі
3
ЧС-1938 Бразилія Леонідас 7(2) Угорщина Дьюла Женгеллер 6 Італія Сільвіо Піола
Угорщина Дьйордь Шароші
5
ЧС-1950 Бразилія Адемір 9(3) Іспанія Естаніслао Басора
Уругвай Оскар Мігес
5 Бразилія Шико
Іспанія Тельмо Сарра
Уругвай Алсідес Гіджа
4
ЧС-1954 Угорщина Шандор Кочиш 11 Швейцарія Йозеф Гюгі
ФРН Макс Морлок
Австрія Еріх Пробст
6 Швейцарія Робер Балламан
Уругвай Карлос Борхес
Угорщина Нандор Хідегкуті
Угорщина Ференц Пушкаш
ФРН Гельмут Ран
ФРН Ганс Шефер
ФРН Оттмар Вальтер
4
ЧС-1958 Франція Жюст Фонтен 13 Бразилія Пеле
ФРН Гельмут Ран
6 Бразилія Вава
Північна Ірландія Пітер Макпарланд
5
ЧС-1962 Бразилія Гаррінча
Бразилія Вава
Чилі Леонел Санчес
Югославія Дражан Єрковіч
СРСР Валентин Іванов
Угорщина Флоріан Альберт
4 Бразилія Амарілдо
Чехословаччина Адольф Шерер
Угорщина Лайош Тихи
Югославія Мілан Галіч
3 Чилі Хайме Рамірес
Чилі Еладіо Рохас
Чилі Хорхе Торо
Англія Рон Флауерс
ФРН Уве Зеелер
Італія Джакомо Бульгареллі
СРСР Ігор Численко
СРСР Віктор Понєдєльнік
Уругвай Хосе Сасія
2
ЧС-1966 Португалія Еусебіу 9 ФРН Гельмут Галлер 6 ФРН Франц Беккенбауер
Угорщина Ференц Бене
Англія Джеффрі Херст
СРСР Валерій Поркуян
4
ЧС-1970 ФРН Герд Мюллер 10 Бразилія Жаїрзіньйо 7 Перу Теофіло Кубільяс 5
ЧС-1974 Польща Гжегож Лято 7 Нідерланди Йоган Нескенс
Польща Анджей Шармах
5 Швеція Ральф Едстрьом
ФРН Герд Мюллер
Нідерланди Джонні Реп
4
ЧС-1978 Аргентина Маріо Кемпес 6 Перу Теофіло Кубільяс
Нідерланди Роб Ренсенбрінк
5 Австрія Ганс Кранкль
Аргентина Леопольдо Луке
4

З 1982 року найкращому бомбардиру став присуджуватися приз «Золота бутса», названий у зв'язку із співробітництвом з фірмою Adidas «Золота бутса adidas».

Чемпіонат Золота бутса Голи Срібна бутса Голи Бронзова бутса Голи
ЧС-1982 Італія Паоло Россі 6 ФРН Карл-Хайнц Румменігге 5 Бразилія Зіку

Польща Збігнев Бонек

4
ЧС-1986 Англія Гарі Лінекер 6 Аргентина Дієго Марадона
Бразилія Карека
Іспанія Еміліо Бутрагеньйо
5 Аргентина Хорхе Вальдано
Данія Пребен Елькер-Ларсен
Італія Алессандро Альтобеллі
СРСР Ігор Бєланов
4
ЧС-1990 Італія Сальваторе Скіллачі 6 Чехословаччина Томаш Скугравий 5 Камерун Роже Мілла
Англія Гарі Лінекер
ФРН Лотар Маттеус
Іспанія Мічел
4
ЧС-1994 Болгарія Христо Стоїчков
Росія Олег Саленко(4)
6 Бразилія Ромаріо
Німеччина Юрген Клінсманн
Італія Роберто Баджо
Швеція Кеннет Андерссон
5 Аргентина Габріель Батистута
Румунія Флорін Редучою
Швеція Мартін Далін
4
ЧС-1998 Хорватія Давор Шукер 6 Аргентина Габріель Батистута
Італія Крістіан Вієрі
5 Бразилія Роналду
Чилі Марсело Салас
Мексика Луїс Ернандес
4
ЧС-2002 Бразилія Роналду 8(5) Бразилія Рівалду
Німеччина Мирослав Клозе
5 Данія Йон-Даль Томассон
Італія Крістіан Вієрі
4
ЧС-2006 Німеччина Мірослав Клозе 5 Аргентина Ернан Креспо 3 Бразилія Роналду 3
ЧС-2010 Німеччина Томас Мюллер 5(6) Іспанія Давід Вілья 5 Нідерланди Веслі Снейдер 5
ЧС-2014 Колумбія Хамес Родрігес 6 Німеччина Томас Мюллер 5 Бразилія Неймар 4(7)
ЧС-2018 Англія Гаррі Кейн 6 Франція Антуан Грізманн 4 Бельгія Ромелу Лукаку 4
ЧС-2022 Франція Кіліан Мбаппе 8 Аргентина Ліонель Мессі 7 Франція Олів'є Жіру 4

1 Спочатку ФІФА приписувала Неєдли лише 4 голи, однак у листопаді 2006 року переглянула цей показник в сторону 5 голів[7]

2 Спочатку ФІФА приписувала Леонідасу 8 голів, однак у листопаді 2006 року переглянула його статистику, відмінивши 1 гол в 1/4 фіналу з Чехословаччиною

3 Спочатку Адеміру приписували 6 голів. Однак це число було збільшено на 2 голи: Адеміру зарахували м'ячі, забиті в матчі зі збірною Іспанії, які спочатку були записані як автогол захисника іспанців Парри і м'яч, забитий Жаїром

4 Саленко став єдиним найкращим бомбардиром, який грав за команду, яка вибула після першого раунду турніру. При цьому всі 6 м'ячів були єдиними його голами, забитими на міжнародномі рівні

5 Після матчу з Туреччиною Роналду подав протест з приводу авторства м'яча. Протест був задоволений і м'яч в цій грі зараховано на рахунок бразильця

6 Мюллер, Вілья, Снейдер і Форлан забили однакову кількість м'ячів. Але «Золотий бутс» був відданий Мюллеру, який зробив 3 гольові передачі[8]

7 Неймар та Мессі забили по 4 м'ячі, але Неймар провів меншу кількість матчів.

Золота рукавичка[ред. | ред. код]

Приз «Золота рукавичка» — нагорода, яка вручається найкращому воротареві турніру. До 2010 року приз носив ім'я радянського воротаря Льва Яшина. Лауреат нагороди вибирається спеціальною комісією ФІФА за підсумками їх воротарської «роботи» на турнірі. Попри те, що воротарі мають власну нагороду, вони також залишаються претендентами на «Золотий м'яч». Єдиним володарем двох цих призів став Олівер Кан у 2002 році.

Турнір Воротар
ЧС-1930 Уругвай Енріке Балльєстерос
ЧС-1934 Іспанія Рікардо Самора
ЧС-1938 Чехословаччина Франтішек Планічка
ЧС-1950 Уругвай Роке Гастон Масполі
ЧС-1954 Угорщина Дьюла Грошич
ЧС-1958 Північна Ірландія Гаррі Грегг
ЧС-1962 Чехословаччина Вільям Шройф
ЧС-1966 Англія Гордон Бенкс
ЧС-1970 Уругвай Ладислао Мазуркевич
ЧС-1974 Польща Ян Томашевський
ЧС-1978 Аргентина Убальдо Фільйоль
ЧС-1982 Італія Діно Дзофф
ЧС-1986 ФРН Гаральд Шумахер
ЧС-1990 Коста-Рика Луїс Габело Конехо
Аргентина Серхіо Гойкочеа

Приз Льва Яшина почали вручати з 1994 року.

Турнір Воротар
ЧС-1994 Бельгія Мішель Прюдомм
ЧС-1998 Франція Фаб'єн Бартез
ЧС-2002 Німеччина Олівер Кан
ЧС-2006 Італія Джанлуїджі Буффон

У 2010 році нагорода була перейменована в «Золоту рукавичку».

Турнір Воротар
ЧС-2010 Іспанія Ікер Касільяс
ЧС-2014 Німеччина Мануель Ноєр
ЧС-2018 Бельгія Тібо Куртуа
ЧС-2022 Аргентина Еміліано Мартінес

Найкращий молодий гравець[ред. | ред. код]

Нагорода «найкращому молодому гравцю» вперше з'явилася у 2006 році. Першим лауреатом став Лукас Подольскі.[9] Нагорода присуджується найкращому гравцю у віці до 21 року включно. Вибір гравця здійснюється спеціальною комісією ФІФА.

ФІФА організувала голосування на офіційному сайті, в якому вибирали найкращого гравця чемпіонатів з 1958 по 2002 роки[10]. Переможцем став Пеле, який випередив Теофіло Кубільяса і Майкла Овена[11].

Чемпіонат Гравець Вік
ЧС-1958 Бразилія Пеле 17
ЧС-1962 Угорщина Флоріан Альберт 20
ЧС-1966 ФРН Франц Бекенбауер 20
ЧС-1970 Перу Теофіло Кубільяс 21
ЧС-1974 Польща Владислав Жмуда 20
ЧС-1978 Італія Антоніо Кабріні 20
ЧС-1982 Франція Мануель Аморос 21
ЧС-1986 Бельгія Енцо Шифо 20
ЧС-1990 Югославія Роберт Просинечки 21
ЧС-1994 Нідерланди Марк Овермарс 21
ЧС-1998 Англія Майкл Оуен 18
ЧС-2002 США Лендон Донован 20

Володарі нагороди найкращому молодому гравцеві.

Чемпіонат Гравець Вік
ЧС-2006 Німеччина Лукас Подольскі 21
ЧС-2010 Німеччина Томас Мюллер[12] 20
ЧС-2014 Франція Поль Погба 21
ЧС-2018 Франція Кіліан Мбаппе 19
ЧС-2022 Аргентина Енцо Фернандес 21

Премія чесної гри[ред. | ред. код]

Премія чесної гри — нагорода команді, яка продемонструвала на світовій першості найкраща зразки Fair Play. Кандидатами розглядають команди, які пройшли другий етап фінальної частини чемпіонату світу. Всім членам делегації команди-переможця вручається медаль чесної гри, почесна грамота і футбольний інвентар на 50 тисяч доларів[13].

Спочатку нагорода являла собою пам'ятне свідоцтво. Але, починаючи з 1982 року переможцю вручався спеціальний позолочений трофей, створений компанією «Спорт Біллі». З 1998 року трофей став представляти собою просто статуетку із зображенням футболіста. Першою командою-переможцем стала збірна Перу у 1970 році.

Чемпіонат Переможець
ЧС-1970 Перу Перу
ЧС-1978 Аргентина Аргентина
ЧС-1982 Бразилія Бразилія
ЧС-1986 Бразилія Бразилія
ЧС-1990 Англія Англія
ЧС-1994 Бразилія Бразилія
ЧС-1998 Англія Англія
Франція Франція
ЧС-2002 Бельгія Бельгія
ЧС-2006 Бразилія Бразилія
Іспанія Іспанія
ЧС-2010 Іспанія Іспанія
ЧС-2014 Колумбія Колумбія
ЧС-2018 Іспанія Іспанія
ЧС-2022 Англія Англія

Найцікавіша команда[ред. | ред. код]

Приз «найцікавішій команді» вручається збірній, яка викликала найбільшу цікавість у глядачів своєю грою. [14].

Чемпіонат Переможець
ЧС-1994 Бразилія Бразилія
ЧС-1998 Франція Франція
ЧС-2002 Південна Корея Південна Корея
ЧС-2006 Португалія Португалія
ЧС-2010 Не вручалася
ЧС-2014 Колумбія Колумбія

Гравець матчу[ред. | ред. код]

Найкращого гравця матчу почали обирати починаючи з 2002 року. В 2022 році найбільшу кількість перемог в номінації "Гравець матчу" здобув Ліонель Мессі - 5 разів. [15]

Чемпіонат Найбільша кількість перемог Перемоги
ЧС-2002 Бразилія Рівалду 3
ЧС-2006 Італія Андреа Пірло 3
ЧС-2010 Нідерланди Веслі Снайдер 4
ЧС-2014 Аргентина Ліонель Мессі 4
ЧС-2018 Англія Гаррі Кейн
Бельгія Еден Азар
Франція Антуан Грізманн
Хорватія Лука Модрич
3
ЧС-2022 Аргентина Ліонель Мессі 5

Збірна всіх зірок[ред. | ред. код]

Збірна «всіх зірок» — символічна команда, складена з найкращих гравців чемпіонату світу. До 2006 року носила назву з додаванням спонсора MasterCard. У 2010 році спонсором став Yingli. Спочатку збірна складалася з 11 футболістів, у 1998 році її розширили до 16 гравців, у 2006 — до 23 гравців. У 2010 році знову склад скоротився до 11 гравців і збірна визначилася шляхом голосування вболівальників на офіційному сайті ФІФА. Крім гравців було обрано і головного тренера «всіх зірок». Ним став тренер переможців турніру Вісенте дель Боске.

Чемпіонат Воротарі Захисники Півзахисники Нападники
ЧС-1930

Уругвай Енріке Балльєстерос

Уругвай Хосе Насассі
Югославія Милутин Івкович

Аргентина Луїс Монті
Уругвай Альваро Хестидо
Уругвай Хосе Андраде

Уругвай Педро Сеа
Уругвай Ектор Кастро
Уругвай Ектор Скароне
Аргентина Гільєрмо Стабіле
США Берт Патеноуд

ЧС-1934

Іспанія Рікардо Самора

Іспанія Хасінто Кінкосес
Італія Еральдо Монцельо

Італія Луіс Монті
Італія Аттіліо Ферраріс
Іспанія Леонардо Сілауррен

Італія Джузеппе Меацца
Італія Раймундо Орсі
Італія Енріке Гуайта
Австрія Маттіас Сінделар
Чехословаччина Олдржих Неєдли

ЧС-1938

Чехословаччина Франтішек Планічка

Італія П'єтро Рава
Італія Альфредо Фоні
Бразилія Домінгос да Гія

Італія Мікеле Андреоло
Італія Уго Локателлі

Італія Сільвіо Піола
Італія Джино Колауссі
Угорщина Дьйордь Шароші
Угорщина Дьюла Женгеллер
Бразилія Леонідас

ЧС-1950

Уругвай Роке Масполі

Швеція Ерік Нільссон
Іспанія Хосе Парра Мартінес
Уругвай Шуберт Гамбетта

Уругвай Обдуліо Варела
США Волтер Бар

Уругвай Альсідес Гіджа
Бразилія Зізінью
Бразилія Адемір
Бразилія Жаір
Уругвай Хуан Альберто Ск'яффіно

ЧС-1954

Угорщина Дьюла Грошич

Австрія Ернст Оцвірк
Угорщина Йожеф Божик
Уругвай Хосе Сантамарія

Німеччина Фріц Вальтер
Бразилія Жозе Бауер

Німеччина Гельмут Ран
Угорщина Нандор Хідегкуті
Угорщина Ференц Пушкаш
Угорщина Шандор Кочиш
Угорщина Золтан Цибор

ЧС-1958

Північна Ірландія Гаррі Грегг

Бразилія Джалма Сантос
Бразилія Белліні
Бразилія Нілтон Сантос

Північна Ірландія Денні Бленкфлауер
Бразилія Діді

Бразилія Пеле
Бразилія Гаррінча
Франція Жюст Фонтен
Франція Раймон Копа
Швеція Гуннар Грен

ЧС-1962

Чехословаччина Віліам Шройф

Бразилія Джалма Сантос
Італія Чезаре Мальдіні
СРСР Валерій Воронін
Німеччина Карл-Хайнц Шнеллінгер

Бразилія Маріо Загало
Бразилія Зіто
Чехословаччина Йозеф Масопуст

Бразилія Вава
Бразилія Гаррінча
Чилі Леонел Санчес

ЧС-1966

Англія Гордон Бенкс

Англія Джордж Коен
Англія Боббі Мур
Португалія Вісенте Лукаш
Аргентина Сільвіо Марсоліні

Німеччина Франц Беккенбауер
Португалія Маріу Колуна
Англія Боббі Чарльтон

Угорщина Флоріан Альберт
Німеччина Уве Зеелер
Португалія Еусебіу

ЧС-1970

Уругвай Ладислао Мазуркевич

Бразилія Карлос Алберто Торрес
Бразилія Вілсон Піацца
Німеччина Франц Беккенбауер
Італія Джачінто Факкетті

Бразилія Жерсон
Перу Теофіло Кубільяс
Англія Боббі Чарльтон

Бразилія Пеле
Німеччина Ґерд Мюллер
Бразилія Жаірзінью

ЧС-1974

Польща Ян Томашевський

Німеччина Берті Фогтс
Нідерланди Вім Сурбієр
Німеччина Франц Беккенбауер
Бразилія Маріньо Шагас

Німеччина Вольфганг Оверат
Польща Казімеж Дейна
Нідерланди Йоган Нескенс

Нідерланди Роб Ренсебрінк
Нідерланди Йоган Кройф
Польща Гжегож Лято

ЧС-1978

Аргентина Убальдо Фільоль

Німеччина Берті Фогтс
Нідерланди Рууд Крол
Аргентина Данієль Пассарелла
Аргентина Альберто Тарантіні

Бразилія Дірсеу
Перу Теофіло Кубільяс
Нідерланди Роб Ренсебрінк

Італія Франко Каузіо
Аргентина Даніель Бертоні
Аргентина Маріо Кемпес

ЧС-1982

Італія Діно Дзофф

Бразилія Луізінью
Бразилія Жуніор
Італія Клаудіо Джентіле
Італія Фульвіо Колловаті

Польща Збігнев Бонєк
Бразилія Фалькао
Франція Мішель Платіні
Бразилія Зіку

Італія Паоло Россі
Німеччина Карл-Хайнц Румменігге

ЧС-1986

Німеччина Гаральд Шумахер

Бразилія Жозімар
Франція Мануель Аморос
Франція Максим Боссіс

Бельгія Ян Кулеманс
Німеччина Фелікс Магат
Франція Мішель Платіні
Аргентина Дієго Марадона

Данія Пребен Ельк'єр-Ларсен
Іспанія Еміліо Бутрагеньо
Англія Гарі Лінекер

ЧС-1990

Аргентина Серхіо Гойкочеа

Німеччина Андреас Бреме
Італія Паоло Мальдіні
Італія Франко Барезі

Аргентина Дієго Марадона
Німеччина Лотар Маттеус
Італія Роберто Донадоні
Англія Пол Гаскойн

Італія Сальваторе Скіллачі
Камерун Роже Мілла
Чехословаччина Томаш Скугравий

ЧС-1994

Бельгія Мішель Прюдомм

Бразилія Жоржінью
Бразилія Марсіо Сантос
Італія Паоло Мальдіні

Бразилія Дунга
Болгарія Красимир Балаков
Румунія Георге Хаджі
Швеція Томас Бролін

Бразилія Ромаріо
Болгарія Христо Стоїчков
Італія Роберто Баджо

ЧС-1998

Франція Фаб'єн Бартез
Парагвай Хосе Луїс Чилаверт

Бразилія Роберто Карлос
Франція Марсель Десайї
Франція Ліліан Тюрам
Нідерланди Франк де Бур
Парагвай Карлос Гамарра

Бразилія Дунга
Бразилія Рівалду
Данія Мікаель Лаудруп
Франція Зінедін Зідан
Нідерланди Едгар Давідс

Бразилія Роналду
Хорватія Давор Шукер
Данія Брайан Лаудруп
Нідерланди Денніс Бергкамп

ЧС-2002

Німеччина Олівер Кан
Туреччина Рюштю Речбер

Бразилія Роберто Карлос
Англія Сол Кемпбелл
Іспанія Фернандо Йєрро
Південна Корея Хон Мьон Бо
Туреччина Алпай Озалан

Бразилія Рівалду
Бразилія Роналдінью
Німеччина Міхаель Баллак
США Клаудіо Рейна
Південна Корея Ю Сан Чхоль

Бразилія Роналду
Німеччина Мірослав Клозе
Сенегал Ель-Хаджи Діуф
Туреччина Хасан Шаш

ЧС-2006

Італія Джанлуїджі Буффон
Німеччина Єнс Леманн
Португалія Рікарду

Аргентина Роберто Айала
Англія Джон Террі
Франція Ліліан Тюрам
Німеччина Філіпп Лам
Італія Фабіо Каннаваро
Італія Джанлука Дзамбротта
Португалія Рікарду Карвалью

Бразилія Зе Роберто
Франція Патрік Вієйра
Франція Зінедін Зідан
Німеччина Міхаель Баллак
Італія Франческо Тотті
Італія Андреа Пірлу
Італія Дженнаро Гаттузо
Португалія Луїш Фіґу
Португалія Маніше

Аргентина Ернан Креспо
Франція Тьєррі Анрі
Німеччина Мірослав Клозе
Італія Лука Тоні

ЧС-2010[16]

Іспанія Ікер Касільяс

Бразилія Майкон
Німеччина Філіпп Лам
Іспанія Карлес Пуйоль
Іспанія Серхіо Рамос

Німеччина Бастіан Швайнштайгер
Нідерланди Веслі Снейдер
Іспанія Андрес Іньєста
Іспанія Хаві

Іспанія Давід Вілья
Уругвай Дієго Форлан

ЧС-2014[17]

Німеччина Мануель Ноєр

Бразилія Давід Луїз
Бразилія Тіагу Сілва
Німеччина Матс Гуммельс
Бразилія Марсело

Німеччина Тоні Кроос
Аргентина Анхель ді Марія
Колумбія Хамес Родрігес

Аргентина Ліонель Мессі
Німеччина Томас Мюллер
Бразилія Неймар

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Source: http://www.guardian.co.uk/Archive/Article/0,4273,4354263,00.html [Архівовано 28 травня 2009 у Wayback Machine.]
  2. FIFA.com — FIFA Classic Player. Архів оригіналу за 16 червня 2010. Процитовано 23 серпня 2010. 
  3. DUNGA: Official Website. Архів оригіналу за 18 вересня 2010. Процитовано 23 серпня 2010. 
  4. MUNDO BOTAFOGO / Estrela Solitária: Didi da folha seca. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 23 серпня 2010. 
  5. [[https://web.archive.org/web/20150924020140/http://www.futebolamadordeminas.com/craque55.htm Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] [futebolamadordeminas.com] — {O Maior Site de Futebol Amador do Brasil}]
  6. FIFA.com Classic Football — Garrincha bio. Архів оригіналу за 8 липня 2006. Процитовано 23 серпня 2010. 
  7. American Bert Patenaude credited with first hat trick in FIFA World Cup history. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 23 серпня 2010. 
  8. 2010 Golden Boot. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 23 серпня 2010. 
  9. «Previous FIFA World Cups». http://www.fifa.com/worldcup/archive/index.html. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 23 серпня 2010. 
  10. FIFA World Cup Best Young Player Award. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 23 серпня 2010. 
  11. Red shock awaits players?. Архів оригіналу за 16 січня 2008. Процитовано 23 серпня 2010. 
  12. FIFA.com — Muller claims two coveted crowns. Архів оригіналу за 14 липня 2010. Процитовано 23 серпня 2010. 
  13. XXI. Special awards and protocol. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 23 серпня 2010. 
  14. FIFA Award for the Most Entertaining Team. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 23 серпня 2010. 
  15. Man of the Match 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 
  16. FIFA.com presents the Dream Team from South Africa 2010 [Архівовано 18 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  17. ФІФА опублікувала склад символічної збірної ЧС-2014. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]