Капуцини
Орден Братів Менших Капуцинів (лат. Ordo Fratrum Minorum Capucinorum; коротко — Капуцини) — римо-католицький чернечий орден, заснований у 1525-му міноритом Бассі в Урбіно, затверджений у 1528-му папою Климентом VII і в 1529-му отримав надзвичайно суворий статут. Капуцини є реформованими францисканцями та названі так (первісно глузливо) за те, що вони почали носити загострені каптури (італ. cappucio) на честь і на манеру Святого Франциска.
Несхвалені францисканцями, вони були майже придушені у 1542 році (коли генеральний вікарій ордена Окіно перейшов у протестантизм), але вижили й стали важливою силою протягом Контрреформації. Капуцини були визнані у 1619 році як одна з трьох незалежних гілок францисканського ордену. З часу заснування капуцини відзначалися своїми справами доброчинства й аскетизмом. Бідність часто поєднувалася у капуцинів з браком освіти. Особливо відомі їх блазнівські народні проповіді (капуцінади; див. «Валенштейнів табір» Шилера).
Одяг капуцинів — бурого кольору габіт з пришитим до нього капюшоном, мотузяний пояс з вузлом, що символізує непорушність чернечих обітниць і сандалі на босі ноги.
Сучасні капуцини [ред.]
Як і решта чернечі ордени, капуцини сильно постраждали від секуляризації та революцій кінця XVIII — початку XIX століть. Попри це, орден вижив і до кінця XIX століття число його членів збільшилась.
У Сполучених Штатах Америки існує кілька митрополій капуцинського ордену.
В Україні та Саратовській області РФ діє їх віце-провінція.
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
 |
Це незавершена стаття про католицизм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
