Орден Христа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Орден Христа
Ordem cristo.jpg
Оригінальна назва Real Ordem dos Cavaleiros de Nosso Senhor Jesus Cristo
Країна Португалія
Тип Орден
Статус вручається
Статистика
Дата заснування у 1318 році – як духовно-лицарський орден
у 1917 році – як цивільна нагорода

Орден Христа — державна нагорода Португалії.

Історія[ред.ред. код]

Орден Христа — духовно-лицарський орден, правонаступник тамплієрів на території Португалії. Започаткований у 1318 році португальським королем Дінішом для продовження розпочатої тамплієрами боротьби з невірними. Папа Іоанн XXII дозволив передати ордену всі володіння португальських тамплієрів, включаючи замок Томар, що став у 1347 році резиденцією великого магістра. Звідси й друга назва ордену — Томарський.

Португалія стала першою з країн Західної Європи, де закріпились тамплієри. У 1160 році вони почали зведення неприступного замку Томар, який у 1190 році витримав облогу маврів на чолі з Якубом аль-Мансуром. Розпуск ордену 1312 року став разючим ударом для португальської монархії, яка сподівалась на допомогу лицарів у справі продовження реконкісти. Вже у 1318 році король Дініш організував лицарів, які лишились без справи, в «ополчення Христа», а за рік це його починання санкціонував своєю буллою Святіший Престол.

Замок Кастро-Марім — резиденція перших магістрів ордену Христа

Первинно головною ставкою магістра був великий замок Кастро-Марім на півдні королівства, в Альгарве. Лицарі мали додержуватись обітниць бідноти, целібату й покори монарху. Після завершення реконкісти вони знову залишились без справи й погрожували перетворитись на тягар для держави. Принц Генріх Мореплавець у якості великого магістра ордену обернув їх проти мусульманських володарів Марокко, зобов'язавши купців сплачувати збір з усіх африканських товарів на користь ордену. На ці кошти велась реконструкція Томарського монастиря-замку.

Томарські лицарі, подібно до своїх авіських братів, взяли найактивнішу участь у заморських подорожах португальських мореплавців. Васко да Гама й інші мандрівні лицарі-томарці плавали під парусами з емблемою ордена. Комерційні прагнення негоціантів у рясах важко уживались з пережитками середньовічного устрою військово-лицарського життя. Багато членів ордену жили з жінками, що спонукало папу Олександра Борджіа замінити обітниці цноти й бідноти на обітниці подружньої вірності й відрахування певної частини прибутків до орденської казни.

Король Мануель, який вбачав у томарцях одну з опор королівської влади, в якості великого магістра послідовно секуляризував орден Христа. Його наступник Жуан III оголосив пост великого магістра спадковим серед королів Португалії. Відхід від релігійних начал спричинив стурбованість Ватикану. Деякі папи, посилаючись на активну роль папства у започаткуванні ордена, почали вручати власний верховний орден Христа. Португальська монархія спочатку опиралась цьому; відомі випадки ув'язнення кавалерів папського ордену в Португалії.

Хрест ордену Христа на прапорі міста Сан-Паулу, Бразилія

У часи іспансько-португальської унії відбулась чергова реформа ордену. Віднині до нього міг вступити будь-який дворянин, що відслужив два роки в Африці чи три — на флоті. У 1789 році орден був остаточно секуляризований, у 1834 році було націоналізовано його майно. У 1822-90 роках окремо від португальського існував бразильський орден Христа. Після падіння португальської монархії (1910) усі старовинні ордени було скасовано, проте у 1917 році президент Португалії відновив орден у якості суто цивільної нагороди.

Ступені[ред.ред. код]

Орден Христа розподілено на 5 ступенів:

  • Великий хрест (GCC), знак ордену на плечовій стрічці, зірка;
  • Гранд-офіцер (GOC), знак ордену на шийній стрічці, зірка;
  • Командор (ComC), знак ордену на шийній стрічці;
  • Офіцер (OC), знак ордену на нагрудній стрічці з розеткою;
  • Кавалер (CavC) або Дама (DamC), знак ордену на нагрудній стрічці.

Інсигнії ордену[ред.ред. код]

Знак ордену являє собою латинський хрест білої емалі вписаний у хрест з розширеними кінцями червоної емалі.

Знак ордену носиться на стрічці червоного кольору.

Ступеням ордену Великого хреста і Гранд-офіцера надається зірка ордену, що є багатопроменевою зіркою, у центральному медальйоні якої розміщено зображення знаку ордена на білій емалі.

Література[ред.ред. код]

  • Энциклопедия орденов и медалей Европы. Ростов-на-Дону, 2010. ISBN 9785956709351 (рос.)