Бенедиктинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бенедикти́нці, бенедиктини (лат. Odro Sancti Benedicti) O.S.B. — найстаріший чернечий орден Римо-Католицької Церкви. Заснований Святим Бенедиктом Нурсійським, який дав ордену статут, близько 529 року у Монте-Касіно (Італія). Девізом є: «Молись і працюй» — лат. « Ora et labora ». В ордені 7 798 чоловік.

Є жіноче відгалуження бенедиктинок, а також бенедиктинці східного обряду (головно у Бельгії), організовані при сприянні митрополита Андрея Шептицького. Орден був найбільшим феодальним землевласником, експлуатував залежних від нього селян. Бенедиктинці активно підтримували папство. Центри існують в Західній Європі й Америці.

[ред.] Література

• Українська радянська енциклопедія

[ред.] Посилання

• Сайт ордену (пол.)