Куницеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Куницеві
Чорні тхори
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Caniformia)
Родина: Куницеві (Mustelidae)
Підродини / роди
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9655
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mustelidae

Куницеві[1], або мустелові, або горностаєві, або тхорові (Mustelidae) — родина ссавців ряду хижих. Є однією з найбагатших видами родин ссавців. Куницеві сформувалися приблизно 40 мільйонів років тому. До куницевих відносяться куниці, норки, видри, борсуки, тхори та подібні до них тварини. Куницеві вміють добре пристосовуватися до різних умов, тому представлені у всіх частинах Землі.

Загальний опис[ред.ред. код]

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Види, що об'єднуються в родину куницевих, вельми сильно розрізняються будовою тіла, способом життя і адаптивним пристосуванням до місця існування. До родини входять дрібні (найменші в ряді) або середні хижаки. Довжина тіла від 11 (мала ласка) до 150 см (калан), маса від 25 г до 45 кг. Самці в середньому на 25 % більші за самок. Тіло зазвичай сильно витягнуте, гнучке, рідше відносно коротке, часто масивне (борсук, росомаха). Кінцівки короткі, пальці стопоходящі, п'ятипалі. Кігті не втяжні; у деяких видів між пальцями є шкірні складки (перетинки). Підошви кінцівок покриті волоссям, мають голі подушки, або цілком голі. У калана кінцівки сильно змінені: задні перетворилися на ласти, а на передніх пальці укорочені і сполучені між собою.

Голова зазвичай невелика, на короткій, але дуже рухомій шиї. Очі середніх розмірів, або великі. Вуха маленькі, рідше великі, з округлими вершинами. У представників, що пристосовані до життя у воді (видра, калан), вушні раковини сильно зредуковані. Хутро, як правило, густе, пухнасте, з м'яким підшерстям. Забарвлення хутра різноманітне: однотонне, двобарвне, смугасте, плямисте. Пишнота і густина шерсті сильно змінюються по сезонах; у горностая забарвлення взимку стає білосніжним. Особливі анальні залози виділяють секрет з різким запахом, подібний до секрету скунсів.

Череп, зуби[ред.ред. код]

Череп невеликий, з укороченим обличчевим відділом і роздутою мозковою частиною. У крупних форм сильно розвинені гребені на черепі. Очні ямки зазвичай великі. Число зубів значно змінюється у різних родів, головним чином, за рахунок передкорінних і корінних зубів. Тільки у калана зменшення зубів до 32 відбулося за рахунок редукції пари нижніх різців. Ікла і хижі зуби сильно розвинені. Жувальна поверхня корінних зубів може мати гострі або притуплені вершини. Загальне число зубів 28-38, найчастіше зубна формула така: I 3/3, C 1/1, P 3/3, M 1/2 = 34.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Поширені куницеві дуже широко. Відсутні тільки в Антарктиді, на Фолклендских і Галапагоських островах, острові Мадагаскар, в Ісландії і на деяких островах Вест-Індії, Північного Льодовитого і Тихого океану. Завезені в Австралію і Нову Зеландію.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Серед представників родини є наземні, напівдеревинні, напівводні і майже водні форми. Населяють найрізноманітніші ландшафти, зустрічаючись від тундри до пустель і від підніжжя гір до альпійських лугів. Як правило, ведуть одиночний територіальний спосіб життя, іноді тримаються сім'ями і дуже рідко утворюють невеликі групи. Наприклад, на частині свого ареалу борсуки живуть групами з декількох самців і самок, тоді як в інших популяціях — парами або одиночно.

За характером харчування більшість видів — хижаки, але поїдають і рослинні корми. У деяких є тенденція до всеїдності. Полюють переважно на дрібних ссавців; видри харчуються рибою, ракоподібними і водними безхребетними. Тхори, ласки і росомаха роблять запаси їжі. Зазвичай, куницеві ведуть осілий спосіб життя. Притулком їм служать вириті нори. Активні переважно вночі, частково в сутінки. З органів чуття краще всього розвинений слух, у деяких також нюх.

Більшість видів полігамні. Розмножуються в певний сезон, що зазвичай триває 3-4 місяці. Для багатьох куницевих характерна затримка імплантації ембріона, що триває до 10 місяців (борсук). Сама вагітність триває від 30 до 65 днів. Щороку самки дають один приплід, в якому буває 1—14 дитинчат. Дитинчата народжуються сліпими і голими; матері піклуються про них до 2 місяців. Статева зрілість у молодняка наступає між 8 місяцями і 2 роками. Тривалість життя в природі — від 5 до 20 років.

Вплив на екосистему[ред.ред. код]

Куницеві роблять помітний вплив на популяції дрібних ссавців, особливо гризунів і птахів. Деякі види (наприклад калан) є одними з основних хижаків в своїх біотопах. Медоїди знаходяться в коменсальних відносинах одночасно з людьми і з птахами-медоводами (Indicator), за допомогою яких відшукує медоносних бджіл.

У свою чергу куницеві стають жертвами крупніших хижаків, як правило, вовчих, а також крупних змій, хижих птахів і сов. Деякі види використовують їдкий секрет анальних залоз, щоб відлякувати ворогів, а також застережливе (апосематичне) забарвлення.

Значення для людини[ред.ред. код]

Фрагмент картини Леонардо да Вінчі «Леді з горностаєм» (в дійсності, тхором)[2].

Промислове значення[ред.ред. код]

Майже всі куницеві мають промислове значення, даючи цінне хутро (особливо куниці, видри, соболь, калан тощо). Служать об'єктами полювання. Найвідомішими є давні промисли на куну (літописну "білу"), а особливо на її тайгову форму з найбільш м'яким хутром — соболя.

Промисловці полюють на кун (у т.ч. й соболів) з нарізною зброєю, з псами, які допомагають вишукувати куниць на деревах. На наземних і біляводних горностаєвих полюють переважно капканами з привадою (м'ясо, риба). На видр у давнину полювали взимку біля ополонок, вибираючи для полювання місячні ночі (Тепер полювання у сутінках і темряві заборонене у зв'язку з вимогами техніки безпеки на полюванні).

Деякі види розводять в спеціальних господарствах або акліматизують в природі. Відомі ферми з розведення соболя (вид роду куна, Martes zibellina). Зокрема, в Україні у ІІ пол. ХХ ст. існувала велика кількість звіроферм, на яких розводили "американську норку" — вид роду Візон (Neovison vison) у зв'язку з величезним попитом на хутро для коштовних "норкових" шуб. За рахунок втеч зі звіроферм у багатьох країнах сформувалися здичавілі популяції цього виду, який помітно потіснив місцеві види дрібних хижих.

Лісовий тхір (Mustela putorius) був одомашений. Багато видів корисні як винищувачі шкідливих гризунів і комах; окремі м'ясоїдні види можуть завдавати збитку птахівництву, рибництву (видра), мисливському господарству.

Медицинське значення[ред.ред. код]

Деякі види можуть переносити інфекційні хвороби. Так, борсук є одним з переносників бичачого туберкульозу, який передається великій рогатій худобі через його екскременти. Місцями ним заражено до 20 % популяції борсуків. Куницеві також переносять сказ [1].

Охорона[ред.ред. код]

В результаті переслідування з боку людини у ряді місць куницеві помітно зменшили свою чисельність і скоротили ареали або зовсім зникли. Приблизно 38 % видів цієї родини занесено до Міжнародної Червоної книги (в середньому, цей показник для ссавців становить 15 %).

Вимираючі і вимерлі види:

Деякі види втрачені безповоротно. Морська норка вимерла вже в історичний час. Чорноногий тхір вважається видом, вимерлим в дикій природі, хоча робляться спроби його реінтродукувати.

Класифікація[ред.ред. код]

По числу видів і родів родина куницевих — найчисленніша у ряді хижих. У ній налічується біля 56 видів, які об'єднуються в 21-22 роди і 2 або 4 підродини. Систематика родини остаточно не встановлена. Традиційно до складу родини відносять чотири підродини (Mephitinae, Melinae, Mustelinae, і Lutrinae), але Маккенна і Белл (1997) також визнавали Mellivorinae і Guloninae. Тепер скунсів виділяють в окрему родину скунсових (Mephitidae). До цієї родини також пізніше перенесли рід Mydaus. Положення деяких інших таксонів (наприклад росомахи) також спірно та постійно переглядається.

За останнім зведенням "Види ссавців світу" (2005), сучасна класифікація родини на рівні підродин і родів виглядає так (в дужках - назви родів і видів, зірочками відмічено ваиди, що зустрічаються в Україні [2]):

родина Mustelidae Fischer, 1817

підродина Борсукові — Melinae (s. lato)[ред.ред. код]

  • група харсунових (Helictidinae, можливо, в групі Lutrinae-Mustelinae-Martinae)
    • рід ХарсунMelogale (everetti, moschata, orientalis, personata) ("тхореві борсуки")

підродина Мустелові — Mustelinae[ред.ред. код]

  • група горностаєвидих родів
    • рід "Рисезуб" — Lyncodon (patagonicus)
    • рід МустелаMustela* (africana, altaica, erminea*, eversmanii*, felipei, frenata, itatsi, kathiah, lutreola*, lutreolina, nigripes, nivalis*, nudipes, putorius*, sibirica, strigidorsa, subpalmata)
    • рід ВізонNeovison* (macrodon, vison*)

підродина Видрові — Lutrinae[ред.ред. код]

"молекулярна" систематика[ред.ред. код]

За даними генетичного аналізу родину Mustelidae пропонують поділяти на 8 підродин[3]:

Mustelidae






Lutrinae



Mustela, Neovison (підродина Mustelinae)




Galictis, Vormela, Ictonyx, Poecilogale (підродина Galictinae)




Melogale (підродина Helictidinae)





Eira, Gulo, Martes (підродина Martinae)



Arctonyx, Meles (підродина Melinae)





Mellivora (підродина Mellivorinae)




Taxidea (підродина Taxideinae)



Посилання[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 332.
  2. Cosi' nacque la nuova aristocrazia del denaro
  3. Koepfli Klaus-Peter Multigene phylogeny of the Mustelidae: Resolving relationships, tempo and biogeographic history of a mammalian adaptive radiation // BMC Biology, 6 (February 2008). — DOI:10.1186/1741-7007-6-10. — PMID:18275614.. - пдф цієї статті
  • Абелєнцев В. I. Куницеві. — Київ: Наукова думка, 1968. — 280 с. — (Фауна України. Том 1, випуск 2).
  • Родина куницевих - характеристика і класифікація (рос.)
  • D. E. Wilson, D. M. Reeder:Mammal Species of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, ISBN 0-8018-8221-4 (розділ Mustelidae [3])
  • Список ссавців України (види, відомі за останні два століття) [4]
  • Коробченко М. А. Зооноз сказу в диких і синантропних угрупованнях ссавців східної частини України // Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: IV Міжнародна наукова конференція (Дніпропетровськ, ДНУ, 9–12.10.2007 р.). — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. — С. 486–488. [5]
  • Class Mammalia > Mammals > Order Carnivora > Mustelidae > Mustelidae на www.cartage.org.lb
  • Mustelidae Weasel family // Encyclopedia of life [6]
  • Systematics of Mustelid-like carnivores - Journal of Mammalogy, Vol. 78, No. 2, May, 1997 [7]
  • IUCN / SSC Small Carnivore Specialist Group - Volume41 2009 [8]