Борсук європейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борсук
Meles.meles.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Куницеві (Mustelidae)
Підродина: Борсукові (Melinae)
Рід: Борсук (Meles)
Вид: Борсук європейський
Біноміальна назва
Meles meles
(Linnaeus, 1758)
Зелений колір — борсук європейський, коричневий — борсук азійський, блакитний — борсук японський
Зелений колір — борсук європейський, коричневий — борсук азійський, блакитний — борсук японський
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Meles meles
ITIS logo.jpg ITIS: 621922
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9662
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Meles meles


Борсу́к європейський (Meles meles) — вид ссавців родини куницевих (Mustelidae).

Зміст

Таксономія [ред.]

Види борсуків

Систематика борсуків постійно переглядається. Наразі фахівці схильні поділяти «великий» колишній вид «борсук звичайний» на три види, у тому числі борсук європейський, Meles meles (s. str.). Інша відома назва тварини — харсун.

Морфологія [ред.]

Тулуб борсука широкий, незграбний, шия коротка, голова невелика, лапи короткі. Довжина тіла до 70 см, хвоста до 25 див. Спина і боки покриті щетинистою, високою сріблисто-сірою шерстю. Черево і лапи одягнені рідким, грубим чорним волосом. Голова світла з 2 чорнуватими смугами на боках. Поширений в східній Європі і Сибіру. Північний кордон поширення тягнеться від Архангельська через Сиктивкар - Сургут - Турухаїськ Вілюй - Николаевск-на-Амурі. Житло дуже різноманітне. Борсук зустрічається в лісі, степу, на рівнині, в горах. У лісових районах селиться по ярах, рідше - серед кущів в гущавині лісу. У степу риє нору. У горах нори зустрічаються на схилах ущелин, серед скель, в лісах, чагарниках кущів.

Спосіб життя переважно нічний. Вдень борсук ховається в глибоку, з багатьма виходами нору. На зиму впадає в сплячку, яка триває в східній Європі з листопада по березень. Весною, на півночі - в квітні, на півдні - в березні, борсучиха приносить до 6 сліпих, покритих білою шерсткою дитинчат вагою близько 15 г і завдовжки 13 см (без хвоста). Прозрівають вони на 33-38-й день. До осені молоді досягають майже дорослого віку і вирушають з батьківської нори, але приносити потомство здатні лише в 3-річному віці. Через декілька днів після пологів самка знову злучається з самцем; вагітність триває 280- 376 днів.

Харчується земляними черв'яками, молюсками, комахами, жабами, поїдає також дрібних звірів, яйця і пташенят птахів, ящірок, різні ягоди і плоди. Взимку перед заляганням в нору борсук сильно жиріє. Особливого промислового значення не має. Мисливці-промисловики і аматори добувають борсука з нірними собаками. У 1983 р. було заготовлено 2,1 тис., в 1984 г.-2,6 тис. шкірок.

Поширення [ред.]

Поширений в Європі й Азії та Японії. Живе в глибоких складних норах з великою кількістю віднірків та виходів. В березні — квітні самиця після 340 — 350-денної вагітності народжує здебільшого 3—5 малят. Промислове значення невелике. Корисний в лісовому господарстві.

Живе в лісі, веде нічний спосіб життя, проводячи день в норах. Харчується корінням, різними фруктами, грибами, горіхами, комахами та їх личинками, жабами, ящірками, хробаками, мишами та молодими кроликами.

Джерела [ред.]