Горностай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Горностай
Suffolk-stoats.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Куницеві (Mustelidae)
Підродина: Мустелові (Mustelidae)
Рід: Мустела (Mustela)
Вид: Горностай
Біноміальна назва
Mustela erminea
Linnaeus, 1758
Ареал горностая (червоним - інтродукована популяція)
Ареал горностая (червоним - інтродукована популяція)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mustela erminea
Commons-logo.svg Вікісховище: Mustela erminea
ITIS logo.jpg ITIS: 180555
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 29674
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36723
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mustela erminea
Fossilworks: 48848[1] 48848[1]

Горноста́й (Mustela erminea L.) — вид роду Mustela, невелика хутрова тварина родини мустелових (Mustelidae). Це маленький ссавець завдовжки 30 см, поширений у Північній Америці, Азії та Європі. Під час полювання пересувається надзвичайно швидко.

Поширення[ред.ред. код]

Поширений горностай у лісостепових районах Західного Сибіру і Північного Казахстану. Майже по всій території України, крім Криму і приморських районів Запорізької та Донецької областей. Ареал охоплює лісостепову, лісову та лісотундрову зони Європи, пн. частину Азії, Кавказ, гори Серед. Азії, Пн. Монголію, Китай, о-ви — Сахалін, Курильські та Японські. Поширений у Північній Америці.

Горностай успішно інтродукований у Новій Зеландії, де став небажаним видом[2].

Місця перебування[ред.ред. код]

Долини річок, береги потоків і струмків, озер, ставків, болота, плавні, ліси та узлісся, переліски та чагарникові зарості; деколи трапляється на полях і в населених пунктах.

Чисельність. У 1968 р. налічувалося 1,5 — 2 тис. особин.

Причини зміни чисельності[ред.ред. код]

Несприятливі екологічні фактори, зокрема метеорологічні умови (суворі зими і холодні весни), хвороби (гельмінтози, які в окремі роки вражають до 50% звірів, туляремія, чума тощо), осушувальні меліорації.

Особливості біології[ред.ред. код]

Веде осілий, прихований присмерковий і нічний спосіб життя. Активний протягом року. Добре плаває, лазить по кущах і деревах. Кубла влаштовує в норах гризунів, дуплах дерев, купах хмизу та серед каміння. Живиться гризунами, птахами та їхніми яйцями, плазунами і жабами, іноді комахами, плодами рослин, але в основному мишами та полівками, яких у роки масового розмноження знищує більше, ніж може з'їсти. Після снігопадів полює під снігом. Самка раз на рік (лютий — кін. травня) після 210 — 330-денної вагітності народжує 2 — 10 (іноді до 18) малят. Статевозрілим стає у З- 4-місячному віці. Цінний хутровий звір. Вороги — лисиця, куниця, тхір чорний та хижі птахи.

При народженні вони важать усього три-чотири грами, через місяць прозрівають, а ще через два — стають цілком дорослими. Дорослі тварини мають у довжину від 16 до 38 сантиметрів.

Горностай — хижак. Полює на маленьких, а іноді й більших за себе ссавців, переважно на гризунів. Нищить пташині гнізда — найбільше потерпають від нього жайворонки, ластівки, рябчики і навіть тетеруки. Коли бракує звичного корму, горностаї полюють на змій, ящірок, жаб, а в скрутну годину не гребують і ягодами ялівника. Така всеїдність — одна з характерних рис родини куницевих, до якої належить горностай. Невибагливий він і до місцевості, де селиться. Ведучи наземний спосіб життя, тварина будь-де почувається зручно і затишно: під купою каміння, в густому чагарнику, в старій кротячій норі або в першій-ліпшій заглибині просто неба.

Горностай — вправний плавець, добре лазить деревами, непогано орієнтується в підземних лабіринтах, швидко пересувається у снігу. Звіркові в цьому допомагає гнучке видовжене тіло, загострена мордочка з короткими, майже трикутними вухами, гострі пазурі. Горностай належить до тих рідкісних видів хижаків, які роблять неоціненну послугу людині, знищуючи шкідливих гризунів. А ще звірків цінують за їх м'яке, густе хутро, взимку — сліпучо-біле, окрім чорного кінчика хвоста, і рудувато-буре — о теплій порі року.

Охорона[ред.ред. код]

В Україні вид знаходиться під охороною держави. Горностая включено до Червоної книги України, і полювання на нього або здобування з будь-якою метою (науковою, для переселення, винищення) заборонені.

Розмноження у неволі. Розмножується, придатний для розведення у штучних умовах.

Література[ред.ред. код]

  1. а б в Fossilworks
  2. Purdey, D. C.; C. M. King, B Lawrence (2004). «Age structure, dispersion and diet of a population of stoats (Mustela erminea) in southern Fiordland during the decline phase of the beechmast cycle». New Zealand Journal of Zoology 31 (The Royal Society of New Zealand). с. 205–225. Процитовано 2009-11-30. 


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.