Мурашина кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мурашина кислота
Formic acid.svg
Formic-acid-CRC-MW-3D-balls.png
Систематична назва Метанова кислота
Властивості
Молекулярна формула HCO2H
Зовнішній вигляд безбарвна прозора рідина
Густина 1,22 г/л
Тпл 8,4 °C
Ткип 100,8 °C
Кислотність (pKa) 3,77 [1]
Ідентифікатори
Номер CAS 64-18-6
PubChem 284
DrugBank DB01942
KEGG C00058
ChEBI CHEBI:30751
SMILES
InChI
Структура
Геометрія Planar
Дипольний момент 1,41 D(gas)
Небезпеки
MSDS JT Baker
R-фрази R10 R35
S-фрази Шаблон:S1/2 Шаблон:S23 S26 Шаблон:S45
Головні небезпеки Їдка речовина C Подразник Xi
sensitizer.
NFPA 704
NFPA 704.svg
2
3
1
Температура спалаху 69 °C (69)
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Мураши́на кислота́ (систематична назва метанова кислота, англ. Formic acid), H-COOH — безбарвна рідина з різким запахом, кипить при 101 ˚С. Розчиняється у воді в будь-яких пропорціях. Викликає опіки на шкірі. Міститься у виділеннях залоз мурашок, а також у деяких рослинах (у листі кропиви).

Мурашину кислоту широко використовують у хімічній промисловості як відновник при синтезі органічних речовин, а також для добування щавлевої (оксалатної кислоти) в харчовій промисловості — як консервуючий і дезинфікуючий засоби, у медицині — як засіб розтирання при ревматизмі. Також використовують в органічному синтезі, текстильній промисловості, виробництві фарб, гуми.

Мурашина кислота — єдина із карбонових кислот, у молекулі якої міститься альдегідна група -СНО. Тому вона, як і альдегіди, окиснюється перманганатом калію, оксидом аргентуму(І) у розчині аміаку (тобто дає реакцію «срібного дзеркала»). При нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою мурашина кислота розкладається на оксид карбону(ІІ) і воду.

Способи отримання[ред.ред. код]

Карбонові кислоти добувають у промисловості переважно за допомогою реакцій окиснення. Основний і перспективний метод ґрунтується на окисненні алканів. Карбонові кислоти також добувають окисненням альдегідів і спиртів. Продуктом реакції за участю альдегідів є кислота. Один із промислових методів добування метанової кислоти полягає у здійсненні реакції оксиду карбону(ІІ) з натронним вапном (сумішшю гідроксидів Натрію і Кальцію) і подальшій взаємодії форміату натрію із сульфатною кислотою:

\mathrm{CO + NaOH \ \rightarrow HCOONa\!}
\mathrm{2HCOONa + H_2SO_4 \ \rightarrow 2HCOOH + Na_2SO_4\!}

Це основний промисловий метод, що здійснюється в дві стадії: на першій стадії монооксид вуглецю під тиском 0,6—0,8 МПа пропускають через нагрітий до 120—130 °C гідроксид натрію; на другій стадії проводять обробку форміату натрію сірчаною кислотою й вакуумну перегонку продукту.

У лабораторії карбонові кислоти добувають переважно за реакціями їхніх солей із сильними неорганічними кислотами (зазвичай сульфатною):

\mathrm{2RCOONa + H_2SO_4 \ \rightarrow 2RCOOH + Na_2SO_4\!}

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Brown, H. C. et al., in Braude, E. A. and Nachod, F. C., Determination of Organic Structures by Physical Methods, Academic Press, New York, 1955.