Острава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Острава
чеськ. Ostrava
Герб Прапор
Острава
Розташування міста Острава
Основні дані
Країна Чехія Чехія
Регіон Flag of Moravian-Silesian Region.svg Мораво-Сілезький край
Засноване 1267
Населення 305 970 (2013)
Площа міста 214 км²
Поштові індекси 702 00
Телефонний код (420) 69
Географічні координати 49°50′30″ пн. ш. 18°17′29″ сх. д. / 49.8417528° пн. ш. 18.2915444° сх. д. / 49.8417528; 18.2915444Координати: 49°50′30″ пн. ш. 18°17′29″ сх. д. / 49.8417528° пн. ш. 18.2915444° сх. д. / 49.8417528; 18.2915444
Висота над рівнем моря 260 м
Міська влада
Адреса Prokešovo náměstí 1803/8, 702 00 Moravská Ostrava
Веб-сторінка www.ostrava.cz
Мер міста Петр Кайнар (ЧСДП)

О́страва (чеськ. Ostrava, нім. Ostrau, пол. Ostrawa) — місто на північному сході Чехії, третє за кількістю мешканців в країні і центр другої за кількістю населення агломерацією країни, після Праги, адміністративний центр Мораво-Сілезького краю.

Місто розташоване при злитті річок Остравіце, Одра, Лучина й Опава. Історія міста і його зростання тісно пов'язані з експлуатацією і переробкою покладів високоякісного чорного вугілля, відкритих в районі, що дало місту індустріальний вигляд і неофіційну назву — «сталеве серце республіки» під час існування комуністичного правління в Чехословаччині. Багато компаній важкої індустрії зараз закриті або перепрофільовано.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні розкопки підтвердили, що на місці нинішньої Острави люди селилися ще 25,000 років тому. У Середньовіччя через ці місця проходив Бурштиновий шлях. Саме місто було засноване в 1267. З часом економічне значення Острави впало і до кінця XVIII століття вона була маленьким провінційним ремісничим містечком з населенням близько 1000 жителів.

У 1763 були знайдені великі поклади вугілля, що призвело до індустріального буму і припливу населення в місто. У 1830 році в місті було побудовано металургійний завод, в 1847 побудована залізниця, що з'єднала місто з Віднем. Під час Другої світової війни Острава як центр металургії зазнала руйнівної бомбардування англо-американської авіації. У соціалістичний період місто було відновлено після війни і знову стало одним з головних промислових центрів Чехословаччини.

Після оксамитової революції 1989 і переходу до ринкової економіки промисловість Острави зазнала період депресії і піддалася реструктуризації. У 1994 через нерентабельність і небажання чеської влади дотувати цю галузь в околицях міста було припинено видобуток вугілля. Металургійні підприємства було продано транснаціональним компаніям: завод Nová huta в 2003 був проданий Mittal Steel, завод Vitkovice в 2005 — ЄвразХолдинг.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Острава розділена на 23 районів. Самим густонаселений район — Острава-Юг (113 973 жителів), найменш жителів в районі Нова Вес (682).

Найбільшу територію має район Слезська Острава (41,4 км²), найменшу — район Пустковес (1,07 км²).

Географія і клімат[ред.ред. код]

Острава розташована на північно-східній околиці Чеської Республіки, близько від кордону з Польщею (15 км) та Словаччиною (55 км). Вона простирається над північною частиною долини Моравська Брама (Moravská brána), що простягнувся з півночі на південь. Середня висота — близько 210 м над рівнем моря.

Місцевий клімат помірний, з теплим літом і холодною вологою зимою. Через східне розташування міста континентальний клімат трохи різкіший, ніж в іншій частині країни. Середньорічна температура: 8,6 °C (січня — −2.4 °C, липня — 17,8 °C), середньорічна кількість опадів — близько 700 мм.

Клімат Острави
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 0,4 2,8 7,7 13,5 18,9 21,9 23,6 23,4 19,4 14,0 6,7 2,0 12,9
Середній мінімум, °C −5,6 −4,1 −0,8 3,0 7,3 10,6 11,9 11,6 8,7 4,7 0,9 −3,2 3,8
Норма опадів, мм 27 30 34 52 91 104 91 92 59 42 45 34 701
Джерело: Погода и климат

Населення[ред.ред. код]

На 2003, населення Острави становило 315 442 мешканця, що проживають в 23 районах, утворених із злиття 34 колишніх містечок і сіл. Площа Острави — 212 км². Щільність населення — 1505 осіб на км².

Історично окрім чехів в Остраві проживало багато поляків, німців і євреїв. Тим не менше, під час Другої світової війни багато євреїв було вбито або вислано до концентраційних таборів. Після війни німці були вислані з Острави, відповідно до Декретів Бенеша, і в місто почали прибувати словаки. Таким чином, більшість мешканців Острави (більш ніж 90%) зараз складають чехи або моравани, у місті також проживає меншість словаків (близько 3,4%)..[1]

Населення Острави говорить на особливому діалекті чеської мови, в якому скорочуються всі голосні звуки, а наголос ставиться на передостанній склад, що робить діалект схожим на польську мову.

Через недавню реструктуризацію важкої промисловості району рівень безробіття набагато вище, ніж у середньому по країні — 18,4% (на 2004), що становить близько 30,000.

Промисловість[ред.ред. код]

Металургія — АрселорМіттал Острава (5685 працівників), Євраз Вітковіце Стіл (1111 працівників)

Машинобудування — Вітковіце Машини Холдинг (7896 працівників), ШКОДА ВАГОНКА (336 працівників)

Виробництво автомобілів — CYHГВВОО ХІТЕХ (1505 працівників), Хаиес Леммерз (726 працівників), КЕС електронних системи (647 працівників)

Хімічна промисловість — БорсодХім МХЗ (354 працівників)

Інформаційні технології — Тието (1952 працівників), ПЕГАТРОН (548 працівників)

Енергетика — Далькия (750 працівників)

Культура[ред.ред. код]

В Остраві 4 театри: Národní divadlo moravskoslezské (Національний театр Моравії-Сілезії). У нього два будівлі: Divadlo Antonína Dvořáka (імені Антоніна Дворжака) і Divadlo Jiřího Myrona. Інші театри: Divadlo Petra Bezruče (імені Петра Безруча), Komorní scéna Aréna (Камерний театр-арена) і Ляльковий театр Острава.

Університети[ред.ред. код]

  • VŠB — Технічний університет Острави [1]
  • Університет Острави [2]
  • Бізнес-школа Острави [3]

Транспорт[ред.ред. код]

Авіатранспорт[ред.ред. код]

За 20 км від міста знаходиться міжнародний аеропорт Леоша Яначека, з якого здійснюються регулярні рейси до Відня і Праги.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Уродженці[ред.ред. код]

  • Томаш Галасек — чеський футболіст, бронзовий призер Чемпіонату Європи (2004)
  • Віра Хитілова — чеський кінорежисер, авангардист і піонер чеського кінематографу
  • Збинек Іргл — чеський хокеїст, Переможець молодіжного чемпіонату світу (2000)
  • Марек Янкуловський — чеський футболіст, переможець Ліга чемпіонів УЄФА із AC Milan (2007)
  • Філіп Куба — чеський хокеїст, переможець чемпіонату світу (2001)
  • Іван Лендл — чеський тенісист, переможець 8 Великого Шолома, переможець Кубка Девіса (1980)
  • Лев Прхала — генерал чехо-словацької армії, 1939 року президент Чехо-Словаччини призначив його членом уряду Карпатської України.
  • Яромір Шиндел — чеський хокеїст, Чемпіон світу (1985)
  • Ріхард Шмеглик — чеський хокеїст, переможець зимових Олімпійських ігор (1998), володар Кубка Стенлі (2003)
  • Любомир Заоралек — міністр закордонних справ Чеської Республіки
  • 11128 Остравія — астероїд, названий на честь міста[2].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.czso.cz/sldb/sldb2001.nsf/obce/554821?OpenDocument
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Чехія Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.