Порт-Луї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порт-Луї
фр. Port-Louis
маврик. креол. Porlwi
Герб Прапор
герб прапор
Вигляд на Порт-Луї з океану
Вигляд на Порт-Луї з океану
Вигляд на Порт-Луї з океану
Основні дані
20°10′ пн. ш. 57°30′ сх. д. / 20.167° пн. ш. 57.500° сх. д. / 20.167; 57.500Координати: 20°10′ пн. ш. 57°30′ сх. д. / 20.167° пн. ш. 57.500° сх. д. / 20.167; 57.500
Країна Маврикій
Регіон Порт-Луї
Столиця для Маврикій і Isle de Franced
Засновано 1735 рік
Статус міста 1966 рік
Площа 6,3 км²
Населення 156 720 чоловік (2010)
· густота 42,7 осіб/км²
Висота НРМ 134 м
Географічна зона Маврикій
Водойма Індійський океан
Назва мешканців фр. Portlouisien[1], фр. Port-louisien[1], фр. Portlouisienne[1] і фр. Port-louisienne[1]
Міста-побратими Карачі, Джайпур, Сен-Мало
Часовий пояс +4
GeoNames 934154
OSM 3488099 ·R (Порт-Луї)
Міська влада
Вебсайт mpl.intnet.mu
Мапа
Мапа
Порт-Луї. Карта розташування: Маврикій
Порт-Луї
Порт-Луї
Порт-Луї (Маврикій)


CMNS: Порт-Луї у Вікісховищі

Порт-Луї́  (фр. Port-Louis, маврик. креол. Porlwi) — (засноване в 1575) — найбільше місто, основний порт і столиця Маврикію. Місто лежить на північно-західному узбережжі острова Маврикій, між Індійським океаном і горами Мока[2]. Над містом здіймається одна з найвищих гір Маврикія — Пітер-Бот (820 метрів над рівнем моря). Перш, ніж з'явилися сучасні засоби навігації лоцмани використовували цю гору як орієнтир для проходу в гавань між рифами.

Історія[ред. | ред. код]

Місто засновано французами близько 1735 року, як зупинка для їх суден, що пливли навколо Мису Доброї надії до Індії, і названо на честь короля Людовика XV[2]. Занепад міста починається 1869 року з відкриттям коротшого шляху з Європи до Індії — побудовою Суецького каналу[2].

Порт-Луї швидко став одним з найважливіших портів у Індійському океані, а після здобуття незалежності Маврикієм — столицею країни.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат в Порт-Луї тропічний морський. Оскільки Маврикій лежить на шляху тропічних циклонів, то практично щороку в лютому — березні Порт-Луї потерпає через черговий циклон. Один з найсильніших циклонів було зареєстровано 1892 року. Швидкість вітру в епіцентрі циклону перевищувала 200 км/год. Циклон викликав значні руйнування і людські жертви. Кораблі, що стояли в гавані Порт-Луї або викинуло на берег, або було сильно пошкоджено.

Клімат Порт-Луї
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 35 33 32 31 29 28 27 27 28 31 33 35 35
Середній максимум, °C 31,5 31,4 31,5 30,7 29,3 27,6 26,7 26,8 27,7 28,8 30,2 31,1 29,4
Середній мінімум, °C 24,1 24,0 23,8 23,0 21,5 19,9 19,3 19,1 19,4 20,4 21,8 23,2 21,6
Абсолютний мінімум, °C 17 18 17 14 13 11 11 10 11 13 14 17 10
Норма опадів, мм 131 160 83 87 48 24 18 19 17 15 24 85 711
Кількість сонячних годин 248 226 217 240 248 210 217 217 240 279 270 279 2891
Кількість днів з опадами 9 10 8 7 6 4 4 5 3 3 3 6 68


Джерело: World Meteorological Organization.[3]. BBC Weather[4]

Населення[ред. | ред. код]

Населення 148,0 тис. осіб (дані 2012 року)[5]. Основне населення міста — індуси (75 %), яких завезли сюди для роботи на плантаціях, а також креоли, китайці, європейці.

Економіка[ред. | ред. код]

У місті розвинені галузі виробництва цукру, масла, акумуляторів, тощо.

Транспорт[ред. | ред. код]

Архітектура[ред. | ред. код]

Архітектура міста поєднує риси усіх минулих епох, культурні риси всіх націй, що розбудовували місто: арабські, голландські, французькі, китайські, індійські[2]. Багато архітектурних пам'яток не дійшло до наших часів через руйнівні циклони, пожежі, швидке гниття деревини в тропічному кліматі. Планування міста прив'язане до двох центральних перпендикулярних вулиць — Інтенданс-стріт (із продовженням Жюль-Кьоніг-стріт) і Поуп-Хонессі-стріт, що проходять через центральну площу Пляс-д'Арм[2]. На центральній площі міста встановлено пам'ятник французькому губернатору Бернару Франсуа Мае де ля Бурдоне (1699—1753)[2]. Поруч із резиденцією маврикійського уряду встановлено пам'ятник англійській королеві Вікторії[2]. У 1822 році в місті побудували найбільший в західній акваторії Індійського океану Міський театр. Центральними соборами міста є: католицький — Святого Людовика, англіканський — Святого Якова[2]. Поблизу китайського кварталу зведено мечеть Джумма. Марсове поле — іподром міста створений на місці колишнього полігону французького гарнізону. На пагорбі Пті-Монтань залишки форту Аделаїда, його названо на честь дружини Вільгельма IV Гановерського[2]. Західна частина морської набережної міста, Кодан (англ. Caudan Waterfront) — центр туристичних розваг[2].

Музеї[ред. | ред. код]

Навпроти будівлі маврикійського уряду у 1884 році було відкрито Музей природничих наук[2]. У західній частині набережної міста, районі Кодан у 2001 році відкрито філателістичний Музей Блакитного Маврикію (англ. Blue Penny Museum) в якому зберігаються рідкісні поштові марки: одна з чотирьох негашених Блакитних Маврикіїв (англ. Blue Penny) і одна з чотирьох негашених Помаранчевих Маврикіїв (англ. Red Penny)[2][6].

За 10 км від міста, біля резиденції генерал-губернатора в Редюї, знаходиться ботанічний сад Памплемус, заснований 1770 року французьким ботаніком П'єром Пуавром, і знаний своєю колекцією екзотичних рослин.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. а б в г д е ж и к л м н (рос.) Маврикий. Затерянный в Индийском океане. Золотой глобус № 87, De Agostini, 2011.
  3. World Weather Information Service-Port Louis, World Meteorological Organization. Retrieved 29 September 2012.
  4. Average Conditions Port Louis, Mauritius. BBC Weather. Процитовано 29 September 2012.
  5. (англ.) Ministry of Finance & Economic Development (2012). «Annual Digest of Statistics 2012». [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] 31 December. Government of Mauritius. p. 22.
  6. (англ.) Офіційний сайт Музею Блакитного Маврикію. [Архівовано 2012-06-22 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • И. Г. Большов, «Маврикий» (серия «У карты мира»), Москва, «Мысль», 1986, стр.81-86 (рос.)
  • «Африка. Восточная и Южная Африка» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 261 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]