Джуба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джуба
араб. جوبا‎
Панорама міста з повітря
Панорама міста з повітря
Джуба
Джуба на мапі Південного Судану
Джуба на мапі Південного Судану
Основні дані
Країна Південний Судан
Регіон Центральна Екваторія
Засноване 1922 рік
Населення 244 493 чол. (на 1 січня 2010 року) [1]
Телефонний код 211 851
Географічні координати 4°51′ пн. ш. 31°36′ сх. д. / 4.850° пн. ш. 31.600° сх. д. / 4.850; 31.600Координати: 4°51′ пн. ш. 31°36′ сх. д. / 4.850° пн. ш. 31.600° сх. д. / 4.850; 31.600
Висота над рівнем моря 550 м
Міська влада
Джуба (Південний Судан)
Джуба
Джуба

Джу́ба (араб. جوبا‎‎, англ. Juba) — столиця Республіки Південного Судану, адміністративний центр найменшої південно-суданської провінції Центральна Екваторія та однойменного округу. Місто розташоване на березі річки Білий Ніл.

Історія[ред.ред. код]

У XIX столітті в околицях сучасної Джуби розташовувались торгівельний пост і місія під назвою «Гондокоро». Це був найпівденніший форпост турецького гарнізону, який допомагав невеликій кількості солдатів, більшість з яких хворіли малярією та гемоглобінурійною лихоманкою, які були поширені у цьому регіоні. Гондокоро був також базою для англійського дослідника Семюеля Бейкера під час його експедиції по території, яка зараз належить Південному Судану та північній Уганді у 1863-1865 та у 1871-1873 роках.

Готель «Джуба» (1936 рік)

У 1922 році невелика кількість грецьких торгівців приїхала на ці території та заснувала Джубу на західному березі Білого Нілу. Греки, які мали чудові відносини з корінним племенем Джуба (Барі) почали будівництво у районі, який сьогодні є діловою частиною міста. Будинки, які сьогодні відомі як Комерційний банк Буффало, Комерційний банк Нілу, готель «Парадіз», норвезьке консульство та інші, були збудовані греками. Сьогодні можна знайти лише невелику кількість споруд збудованих греками. Більшість з них була знищена у 1940-их роках.

З 1899 по 1956 рік Джуба була у складі Англо-Єгипетського Судану, яким спільно керували Велика Британія та Єгипет. Британські надії об'єднати південну частину Судану з Угандою були розбиті у 1947 році після угоди, підписаної в Джубі на Джубській конференції, згідно з якою було об'єднано північний та південний Судан.

У 1955 році з повстання південносуданських солдатів у місті Торіт почалася Перша громадянська війна в Судані, яка тривала до 1972 року. Під час Другої громадянської війни (19832005) Джуба мала стратегічне розташування і була місцем великих бойових дій.

У 2005 році Джуба стала тимчасовим центром і столицею Автономного уряду Південного Судану, незважаючи на пропозицію до підписання мирної угоди зробити тимчасовою столицею місто Румбек. З настанням миру, ООН збільшило своє представництво у Джубі. До того часу керівництво більшістю операцій у Південному Судані відбувалося з Кенії. Під керівництвом Управління з координації гуманітарних питань ООН було створено табір («УКГП-табір»), який став основою для багатьох управлінь ООН та різноманітних неурядових організацій.

9 липня 2011 року Джуба стала найновішою столицею світу, коли було проголошено про незалежність Південного Судану.

Клімат[ред.ред. код]

В Джубі тропічний вологий та сухий клімат (за Кьопеном Aw). Так як місто знаходиться біля екватора, високі температури тримаються цілий рік. З листопада по березень стоїть суха спекотна погода (слабкий дощ та температури до 38 °C). З квітня по травень у місяць випадає понад 100 мм опадів на місяць. Загальнорічна кількість опадів біля 954 мм.

Клімат Джуба (1971–2000)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 36,8 37,9 37,7 35,4 33,5 32,4 31,1 31,6 33,1 34,0 34,7 35,9 34,5
Середній мінімум, °C 20,1 21,7 23,6 23,4 22,6 21,9 21,1 21,0 21,1 21,3 20,9 20,0 21,6
Норма опадів, мм 5.1 11.0 36.7 111.5 129.9 117.8 144.7 127.5 103.7 114.5 43.1 8.2 953.7
Джерело: World Meteorological Organisation [2]

Населення[ред.ред. код]

Стандартні будинки у Джубі
хатина у Джубі

У 2005 році населення Джуби становило 163 442 людини. На підставі аерофотозйомки за оцінками гуманітарних місій у Джубі населення у 2006 році приблизно становило 250 000 чоловік. Згідно з 5-м переписом населення та житлового фонду Судану, який відбувся у квітні-травні 2008 року населення округу Джуба становило 372 413 (переважна частина населення округу мешкає у місті Джуба), але результати перепису не були визнані урядом Південного Судану [3]. Джуба є одним з найбільш швидкозростаючих міст у світі за рахунок нафтодоларів та китайців, які приїжджають працювати до міста.

Динаміка зростання населення міста:

Рік Населення
1973 (перепис) 56 737
1983 (перепис) 83 787
1993 (перепис) 114 980
2005 (оцінка) 163 442
2006 (оцінка) 250 000[4]
2010 (оцінка) 244 493[1]

Економіка[ред.ред. код]

Станом на жовтень 2010 року у місті знаходилися представництва кількох міжнародних компаній. У місті знаходиться центральнй офіс дочірнього банку групи Комерційного банку Кенії[5], місцеві банки Комерційний банк Буффало, Комерційний банк Нілу, Банк «Івори». Equity Bank Group та інші банки мають філії у Джубі. В місті знаходиться офіс найбільшої страхової компанії Уганди [6].

Освіта[ред.ред. код]

У місті діють два університети:

Транспорт[ред.ред. код]

Міст через річку Білий Ніл в районі Джуби (Траса A43)
Худоба на вулиці Джуби

До війни Джуба була транспортним центром, який пов'язував дорогами Кенію, Уганду та Демократичну республіку Конго. Після війни Джубу тепер важко назвати великим транспортним вузлом.

Річковий[ред.ред. код]

У місті є порт на річці Білий Ніл. По суті це останній порт на берегах Нілу. Цю частину Білого Нілу вірніше називати Бахр аль Джабаль. Сьогодні порт в більшій мірі не використовується, бо після війни не поновив свої потужності.

Автомобільний[ред.ред. код]

Після війни більшість доріг була знищена. Сьогодні ООН та Уряд Південного Судану намагається відновити дороги. Але очікується, що відновлення займе багато років. У 2003 році Швейцарський фонд по розмінуванню почав розчищати від мін дороги, які ведуть з Джуби до Уганди та Кенії. Очікувалося, що дороги будуть відновлені на протязі 2006-2008 років. Але у зв'язку з тим, що роботи можуть вестися лише в обмежений час (бо з березня по жовтень у Південному Судані триває сезон дощів) плани не були втілені у життя.

Відновлення доріг є надважливою справою, бо у майбутньому сприятиме поверненню біженців до рідних міст.

Першою почали відновлювати дорогу до Уганди, бо саме туди під час війни втікла значна кількість біженців. Станом на 2009 рік були готові три дороги з твердим покриттям, одна з яких у той же рік була затоплена. Головна з них бетонна дорога збудована британцями у 1950-ті роки.

Залізничний[ред.ред. код]

З 2008 по 2011 рік уряди Уганди та Південного Судану доклали значних зусиль для прокладання залізниці між Джубою та Гулою (Північна Уганда) з можливим продовженням до міста Вау. З цією метою у серпні 2008 року був підписаний меморандум між двома урядами [7]. У меморандумі викладений план розвитку залізничного сполучення між обома країнами.

Останні повідомлення у засобах масової інформації показують, що ця залізнична лінія може піти з Джуби в напрямку Кенії, в обхід Уганди [8].

Авіаційний[ред.ред. код]

Докладніше: Джуба (аеропорт)

Станом на квітень 2009 року з міського аеропорту виконується багато рейсів гуманітарної допомоги ООН та неурядових організацій. Крім того з нього виконуються пасажирські та вантажні рейси.

Наприкінці 2007 року було розпочато будівництво нового терміналу, коли ціни на нафту сягали понад 100$ за барель.

Станом на грудень 2009 року з аеропорту трьома авіакомпаніями виконувалися щоденні рейси до Найробі, одна авіакомпанія виконувала щоденні рейси до Хартума та Ентеббе. Крім того раз на тиждень відбуваються рейси до Аддіс-Абеби.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «World Gazetteer». Архів оригіналу за 2013-06-30. 
  2. «Weather Information for Juba». World Meteorological Organisation (UN). Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2011-07-09. (англ.)
  3. Isaac Vuni (8 July 2009). «South Sudan parliament throw outs census results». Sudan Tribune. (англ.)
  4. Estimated Population In 2006
  5. About KCB Southern Sudan(англ.)
  6. NIC Expands Into Sudan(англ.)
  7. Gulu – Juba Railway In The Offing(англ.)
  8. Railway Link From Juba May Go Directly To Kenya(англ.)