Промова короля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Промова короля
The King's Speech
Kings speech poster.jpg
Жанр історична драма
Режисер Том Гупер
Продюсер Лейн Каннінґ
Емілі Шерман
Дана Брунетті
Ґарет Анвін
Сценарист Девід Сайдлер
У головних
ролях
Колін Ферт
Джеффрі Раш
Гелена Бонем Картер
Дженніфер Ілі
Майкл Гембон
Дерек Якобі
Гай Пірс
Тімоті Спелл
Оператор Денні Коен
Композитор Александр Депла
Монтаж Кірк Бакстер
Ангус Волл
Кінокомпанія See Saw Films
Bedlam Productions
Дистриб'ютор  The Weinstein Company
Momentum Pictures
Тривалість  111 хв.
Мова  англійська
Країна  Велика Британія Велика Британія
Рік  2010
Дата виходу  6 вересня 2010
(Telluride Film Festival)
7 січня 2010
(Велика Британія)
IMDb ID 1504320
Кошторис  9,322,000£ [1]
Касові збори  270,893,063£[1]

Промова короля (англ. The King's Speech) — британський кінофільм 2010 року, історична драма. Фільм поставлений режисером Томом Гупером з Коліном Фертом, Джеффрі Рашом, Геленою Бонем Картер, Дженніфер Ілі, Майклом Гембоном, Дереком Якобі, Гай Пірсом та Тімоті Спеллом у головних ролях.

Сюжет[ред.ред. код]

У 1925 році другий син британського короля Георга V, герцог Йоркський, Альберт на прохання свого батька виступає із заключною промовою на імперській виставці перед присутніми на стадіоні Вемблі глядачами і радіослухачами. Але виступ виходить жахливим, так як нервове заїкання змушує Альберта робити довгі паузи, при цьому частина його слів залишається незрозумілою для тисяч слухачів.

Дев'ять років по тому Берті, як зазвичай називають у родині Альберта, усе ще безуспішно намагається вирішити проблеми із заїканням, відвідуючи сеанси різних логопедів. Після ще одного невдалого сеансу він заявляє, що більше не буде ні у кого лікуватися від своєї недуги. Але одного разу його дружина Єлизавета Боуз-Лайон дізнається про австралійського фахівця Лайонела Лога, чиї методи хоч неортодоксальні і суперечливі, але приносять бажаний результат. Тоді вона звертається до Лога, називаючи себе місіс Джонсон, і просить приїхати до неї і зустрітися з чоловіком. Але Лог відповідає, що всі пацієнти без винятку повинні приходити до нього самі.

Єлизавета, вражена принциповістю Лайонела, з труднощами, але все ж вмовляє Альберта прийти на прийом. На першому сеансі Лог просить прочитати монолог «Бути чи не бути» з трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет», при цьому надягнувши на принца навушники, щоб той не міг чути свій голос. Альберт не вірив у те, що зможе прочитати все без запинки, але прослухавши запис цього монологу, зрозумів наскільки добре в нього вийшло це зробити. Незабаром під ексцентричним керівництвом Лайонела у Берті намічається значний прогрес у подоланні своєї недуги.

Колін Ферт і Гелена Бонем Картер у ролях герцога і герцогині Йоркських.

20 січня 1936 року помирає Георг V, і трон переходить до старшого брата Альберта, Девіда, проголошеного королем Едуардом VIII. Але новоспечений монарх не користується популярністю в суспільстві через свої зв'язки з формально заміжньою американкою Волліс Сімпсон, яка готується до розлучення. Після оголошення про намір одружитися з Волліс під тиском архієпископа Кентерберійського Космо Ленга і прем'єр-міністра Стенлі Болдвіна Едуард приймає рішення, що буде добровільно відмовлятися від престолу, щоб не допустити політичної кризи в країні і залишитися разом зі своєю коханою. Берті від думок, що може стати королем, починає нервуватися і його охоплює жах. Він розповідає про цю ситуацію Логу, кажучи, що спробує зберегти трон за братом. Але Лайонел заперечує йому і каже, що, можливо, Альберту саме місце на троні. Ці слова дуже не сподобалися Берті, він свариться з Лайонелом, називаючи того державним зрадником, і оголошує, що більше сеансів не буде.

10 грудня того ж року Едуард офіційно відрікається від престолу і Альберт, як його наступник, сходить на престол як Георг VI. Єлизавета, стала королевою-консорт, припрошує чоловіка відновити консультації з Логом, щоб підготуватися до промови на коронації. Попри те, що, як з'ясовувалося, Лайонел Лог не має ні ступеня доктора, ні навіть сертифіката про медичну освіту, Берті просить, щоб саме Лог, а не пропонований архієпископом інший фахівець, провів репетицію коронації у Вестмінстерському абатстві.

3 вересня 1939 року прем'єр-міністр Невілл Чемберлен оголошує війну Німеччині. Під керівництвом Лайонела король готує дев'ятихвилинне звернення по радіо для згуртування свого народу в такий важкий час. Після цієї промови, яка мала колосальний успіх і була зустрінута оваціями працівників радіокомпанії, він і вся його сім'я вітали на балконі Букінгемського палацу натхнені натовпи жителів Лондона.


У головних ролях[ред.ред. код]

У фільмі Колін Ферт грає короля Георга VI, який працює з логопедом над покращенням своєї мови і позбавлення від заїкання, в той час як країна готується до війни. Гелена Бонем Картер, грає його дружину королеву Єлизавету, а Джеффрі Раш — логопеда.

Визнання[ред.ред. код]

Нагороди і номінації[ред.ред. код]

Два чоловіки середніх років стоять пліч-о-пліч у костюмах. Один з них тримає в руках Голлівудську зірку слави.
Том Гупер і Колін Ферт у січні 2011 року. Обоє отримали по декілька нагород за роботу над фільмом «Промова короля»

На 83-й церемонії вручення премії «Оскар», фільм «Промова короля» отримав перемогу в номінаціях на «найкращий фільм», «найкращу режисерську роботу» (Том Гупер), «найкращу чоловічу роль» (Колін Ферт) та «найкращий оригінальний сценарій» (Девід Сейдлер). Фільм отримав 12 номінацій «Оскара», більше ніж будь-який інший фільм. Крім перемоги в чотирьох категоріях, фільм також отримав одну номінацію за «найкращу операторську роботу» (Денні Коен) і дві за «найкращу роль другого плану» (Гелена Бонем Картер та Джеффрі Раш).

На 64-й церемонії вручення премії «BAFTA», фільм «Промова короля» отримав сім нагород, включаючи «найкращий фільм», «найкращий британський фільм», «найкраща чоловіча роль» (Колін Ферт), «найкраща чоловіча роль другого плану» (Джеффрі Раш), «найкраща жіноча роль другого плану» (Гелена Бонем Картер), «найкращий оригінальний сценарій» (Девід Сейдлер) і «найкраща музика до фільму» (Александр Депла). Фільм був номінований на 14 премій «BAFTA», більше ніж будь-який інший фільм.[2]

На 68-й церемонії вручення премії «Золотий глобус» «Промова короля» отримала сім номінацій, більше ніж будь-який інший фільм. Але перемогу здобула лише в номінації за «найкращу чоловічу роль», яку отримав Колін Ферт.[3]

На 17-й церемонії вручення премії Гільдії кіноакторів США Ферт отримав перемогу в номінації за «найкращу чоловічу роль», а всі актори перемогу в номінації за «найкращий акторський склад». Це означає, що Ферт повернувся додому з двома нагородами.[4] Гупер отримав премію Гільдії режисерів США за «найкращу режисерську роботу»,[5] а фільм нагороду Дерріла Ф. Занука у номінації за «найкращий фільм» на Гільдії продюсерів США 2010 року.[6]

«Промова короля» також виграла «Приз глядацьких симпатій» на міжнародному кінофестивалі в Торонто 2010 року[7], нагороду за «найкращий британський незалежний фільм» на Премії британського незалежного кіно 2010 року[8] та премію Гойя 2011 року у номінації за «найкращий європейський фільм» від іспанської Академії кінематографічних мистецтв і наук.[9]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «The King's Speech - Box Office Mojo». Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2011-02-27. 
  2. Reynolds, Simon (2011-02-13). «Live: BAFTA Film Awards 2011 Winners». Digital Spy. Hachette Filipacchi UK. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2011-02-13. 
  3. «Glee and The Social Network dominate Golden Globes». BBC News. 2011-01-17. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2011-01-17. 
  4. Kilday, G. «Can Harvey Weinstein Keep 'The King's Speech' Oscar Mojo?date=3 February 2011». Процитовано 8 February 2011. 
  5. Germain, D. (30 January 2011). «Hooper earns top DGA prize for 'King's Speech'». The Huffington Post. Процитовано 8 February 2011. 
  6. McNary, D. (24 January 2011). «PGA prizes 'King's Speech'». Variety. Процитовано 9 February 2011. 
  7. «Firth movie lands Toronto Film Festival prize». BBC News. 20 September 2010. Процитовано 20 September 2010. 
  8. King's Speech reigns at British Independent Film awards BBC News Retrieved 28 February 2011
  9. «King's Speech wins 'Spanish Oscar'». The Daily Telegraph (UK). Процитовано 14 February 2011. 

Посилання[ред.ред. код]