Сушки (Черкаський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сушки
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Ліплявська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080210050042785
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Населення 700 осіб (2009)[1]
Поштовий індекс 19024
Телефонний код +380 4736
Географічні дані
Географічні координати 49°42′19″ пн. ш. 31°39′15″ сх. д. / 49.70528° пн. ш. 31.65417° сх. д. / 49.70528; 31.65417Координати: 49°42′19″ пн. ш. 31°39′15″ сх. д. / 49.70528° пн. ш. 31.65417° сх. д. / 49.70528; 31.65417
Середня висота
над рівнем моря
83 м
Водойми Дніпро, Горіхівка
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Ляплава
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради с. Ліпляве
Карта
Сушки. Карта розташування: Україна
Сушки
Сушки
Сушки. Карта розташування: Черкаська область
Сушки
Сушки
Мапа
Мапа

Су́шки — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області. Підпорядковується Ліплявській сільській громаді.

Історія[ред. | ред. код]

Село виникло за козацької доби. Згідно з універсалом польського короля Стефана Баторія від 1578 року реєстрові козаки отримали землі по Дніпру. Так, першим поселенцем на цих землях був козак Сушко. За іншою версією, назва села походить від місця сушіння рибалками риби на березі Дніпра. Село відносилось до складу Бубнівської (Богушківської) сотні. Після Переяславської ради 1654 року Сушки увійшли до складу Гетьманщини у складі Конончацької сотні Канівського полку.

20 квітня 1708 р. гетьман Іван Мазепа надав універсал на с. Сушку Бубнівському сотнику Денису Деркачу. В 1781 р. у селі проживали 2 шляхтичі, 3 різночинці, 1 священик, 1 церковник, було 20 хат виборних козаків, 42 хати козаків підпомічників, 80 хат посполитих. У 1787 р. тут було 432 душі у володінні бунчукових товаришів Івана Максимовича, Івана Деркача, Івана Базилевича (колезького асесора), Петра Неверовського, козаків та селян. Тоді Сушки налічували 432 особи в 142 дворах.

Внаслідок розвитку промисловості та реформ у сільському господарстві село перетворилось на значне містечко з населенням в 3887 осіб у 1910 році.

В 1925 році створено перше ТСОЗ, через рік засновано артіль «Воля». 1929 року обидва господарства були об'єднані в колгосп «Комуніст». 1959 року він увійшов до складу сусіднього прохорівського колгоспу імені Шевченка, згодом «Росія». З 1965 по 2020 роки село перебувало в складі Канівського району, а після його ліквідації з 2021 року — у складі Черкаського району.

Населення[ред. | ред. код]

Населення села становить 700 осіб (2009[джерело?]; 818 осіб в 2001).

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 781 95,48 %
Російська 34 4,16 %
Інше 3 0,36 %
Разом 818 100,00 %

Сучасність[ред. | ред. код]

Фельдшерский пункт с. Сушки
Будинок Культури с. Сушки

На сьогодні в селі діють будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини. На землях села працюють ХПП «Гладківщанське», СТОВ «Богатир» та ТОВ «Пасіка 21».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2009/8/207.html[недоступне посилання]
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Пішла з життя українська активістка на Сахаліні Людмила Засенко. Укрінформ.


Пам'ятник у с. Сушки
Панорама с. Сушки влітку
Панорама с. Сушки взимку