Чардаш

Чардаш

Ча́рдаш (угор. csárdás, від csárda — «шинок, корчма») — традиційний угорський народний танець з музичним розміром 2/4 або 4/4.

КЧардаш (венг. csárdás) - традиційний угорський народний танець. Назва походить від угор. csárda - заїжджий двір, трактир. З'явившись в Угорщині, чардаш був поширений циганськими музичними ансамблями по Угорщині і близьким країнам і регіонам: Воєводіна, Словаччина, Словенія, Хорватія, Трансільванія і Моравія. Про походження танцю існують різні думки. По одному думку, його походження може бути пов'язано з угорським музичним стилем вербункошем (від нім. Werbung - вербування), поширеному в угорській армії в XVIII столітті. На думку інших, чардаш з'явився з танцю гайдуків. Відмітною ознакою чардашу є значна варіація його темпу. Танець, починаючись з повільного ліричного вступу танцю по колу (лашшу), завершується у вкрай швидкому, стрімкому ритмі парного танцю (Фріш). Існують також і інші варіації темпу: csárdás, sűrű csárdás і szökős csárdás. Музичний розмір 2/4 або 4/4. Чардаш танцюють чоловіки й жінки. Жінки одягнені в традиційні широкі спідниці, зазвичай яскраво червоного кольору, які під час кружляння набувають характерну форму. До тематиці чардашу зверталися у своїй творчості такі класичні композитори як Ференц Лист, Вітторіо Монті, Йоганнес Брамс, Йоганн Штраус, Петро Ілліч Чайковський та інші. Для чардашу характерні гостра, часто синкопована ритміка, віртуозна імпровізація.

З 30-х рр. XIX ст. був найпопулярнішим як бальний танець; як народний танець існує в Угорщині й донині.