Географія Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Світлина Угорщини з супутника

Уго́рщина (угор. Magyarország) — держава в Центрально-Східній Європі. Межує зі Словаччиною на півночі, Україною — на північному сході (спільний кордон 105 км), Румунією — на південному сході, Сербією та Хорватією — на півдні, Словенією — на південному заході і Австрією — на заході.

Назва[ред.ред. код]

Назва країни Угорщина (угор. Magyarország; давн.-руськ. Угри; тур. Macaristan) походить від булгарсько-тюркського етноніму оногури, можливо тому, що угорці (мадяри) були сусідами або союзниками імперії оногурів у VI столітті. Назва цього племінного союзу походить з давньотюркської і означає 10 племен, або 10 стріл[1][2]. Префікс -h у багатьох мовах (Hungarians, Hongrois, Hungarus тощо) був доданий пізніше. Він був перейнятий від імені напівкочового племені гунів, що деякий час жили в районі нинішньої Угорщини, і, згідно з середньовічним легендами, були предками мадярів. В історіографії і літературі угорців помилково ототожнювали з гунами аж до XIX сторіччя. Як наслідок, гунські імена Аттіла і Река досить популярні серед угорців.

Слов'яно-балтські назви угорців (давн.-руськ. (*ǫgrъ); укр. Угорщина; лит. Vengrija; біл. Вугоршчина; каш. Wędżierskô; пол. Węgry) так само походять від тюркського етноніму оногури. Той же самий корінь має топонім Югра на північному Уралі, де проживають ханти і мансі, близькі до угорців родичі в сім'ї фінно-угорських народів.

Мадяр (угор. Magyar) — самоназва угорців. В українській мові слово вживається як діалектизм або для опису стародавніх напівкочових угорських/мадярських племен[3]. Похідні назви Magyarország , а також чеськ. Maďarsko, тур. Macaristan, означають — Земля мадярів. Згідно з відомою угорською хронікою 1282 року Шимона із Кезе «Gesta Hunnorum et Hungarorum» («Дії гунів і угорців»), Мадяр, праотець всіх угорців, мав брата на ім'я Гунор (предок гунів), їх батько цар Ментор, будівельник Вавилонської вежі, якого ототожнювали з біблійним Німродом.

Розташування[ред.ред. код]

Крайні пункти[ред.ред. код]

Угорщина лежить між °′′′ і °′′′ північної широти, °′′′ і °′′′ східної довготи.

Крайні пункти:

  • північна точка — (угор. ) Координати: Широту не вказано
    {{#coordinates:}}: недопустима широта;
  • південна точка — (угор. ) Координати: Широту не вказано
    {{#coordinates:}}: недопустима широта;
  • західна точка — (угор. ) Координати: Широту не вказано
    {{#coordinates:}}: недопустима широта;
  • східна точка — (угор. ) Координати: Широту не вказано
    {{#coordinates:}}: недопустима широта


Геологія[ред.ред. код]

Докладніше: Геологія Угорщини

Корисні копалини[ред.ред. код]

Рельєф[ред.ред. код]

Топографічна карта Угорщини
Докладніше: Рельєф Угорщини

Угорщина розташована в північній частині Середньодунайського басейну, замкненого на заході Альпами, на півночі, сході та південному сході — Карпатами. Більша частина території Угорщини зайнята рівнинами і горбистими ділянками.

Дунай ділить Угорщину на дві частини. На схід від Дунаю знаходиться Велика Середньодунайська низовина — Великий Альфельд, обмежена на півночі ланцюгом невисоких гір; найвища гора — Кекеш (1015 м), правий берег Дунаю займає Дунантуль — височина з горбами 150–200 м, яка перетинається смугою невисоких (400–700 м) Середньоугорських гір (Задунайське середньогір'я). На північному заході країни простягається Мала Середньодунайська низовина (Кішальфельд), обмежена Шопронськими і Кесегськими горами (передгір'я Альп) висотою 500–800 м.

Tajkep mderecskerol matra.jpg Mecsek magyaro 1.jpg Hu-countryside1.jpg Corn, Hungary.jpg Hortobagy-ziehbrunnen.jpg
Гірський масив Матра,
Північна Угорщина
Гірське пасмо Мечек
Типовий пейзаж
рівнинної Угорщини
Пшеничні поля Угорщини
Старовинний колодязь
у пушті

Клімат[ред.ред. код]

Докладніше: Клімат Угорщини

Клімат Угорщини помірно континентальний.

Гідрографія[ред.ред. код]

Водоспад Ліллафюред

Річки[ред.ред. код]

Докладніше: Річки Угорщини

Річки Угорщини належать до водного басейну Дунаю.

Озера[ред.ред. код]

Озеро Балатон — «Угорське море»
Докладніше: Озера Угорщини

Озера — Балатон (596 км²), Веленце (26 км²), Фертьо (23 км²); водосховище Кишкьоре.


Ґрунтові води[ред.ред. код]

Ґрунти[ред.ред. код]

Докладніше: Ґрунти Угорщини

Рослинність[ред.ред. код]

Докладніше: Флора Угорщини

Тваринний світ[ред.ред. код]

Докладніше: Фауна Угорщини

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред.ред. код]

Докладніше: Екологія Угорщини


Охорона природи[ред.ред. код]

Фізико-географічне районування[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.) Hungarian Study Review.
  2. (англ.) Hungary — The Árpáds, Encyclopædia Britannica.
  3. (англ.) Hungary: The Medieval Period.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]