Янгстаун
Місто
Координати 41°05′47″ пн. ш. 80°38′57″ зх. д. / 41.09638888891677766° пн. ш. 80.649166666694782° зх. д.Координати: 41°05′47″ пн. ш. 80°38′57″ зх. д. / 41.09638888891677766° пн. ш. 80.649166666694782° зх. д.
|
Я́нгстаун (англ. Youngstown) — місто (англ. city) в США, адміністративний центр округу Магонінґ[2]. Місто також займає частину сусіднього округу Трамбалл[3]. Муніципалітет розміщений на річці Магонінґ приблизно за 105 кілометрів на південний схід від Клівленда та 100 кілометрів на південний схід від Піттсбурга у Пенсільванії. Янгстаун утворює власну агломерацію, проте його часто включають до більших агломерацій: Піттсбурга, що простягається на три штати, або Великого Клівленда[4]. Янгстаун лежить за 16 кілометрів на захід від кордону з Пенсильванією на трасі 80 приблизно посередині на шляху від Нью-Йорка до Чикаго. Населення — 66 982 особи (2010[1]).
Місто назване на честь Джона Янґа — першопоселенця з містечка Вайтстаун у штаті Нью-Йорк, котрий заснував у Янгстауні перші тартак та млин[5]. Місто розташоване у регіоні Сполучених Штатів, який часто називають Іржавим, або Індустріальним поясом. Традиційно відомий як центр виробництва сталі, після краху сталеливарної промисловості у 1970-их роках Янгстаун частково занепав, закрилися найбільші промислові підприємства[6]. Янгстаун також лежить при підніжжі гір Аппалачі, у місцевості, відомій як Огайські Апалаччі (англ. Appalachian Ohio). Згідно з пеперисом населення 2010 року місто з загальною чисельністю мешканців 66 982[7], 9-те найбільше у штаті. Проте з 1960 років Янгстаун втратив близько 60% свого населення.
Історія[ред. | ред. код]
Місто назване вчесть нью-йоркця Джона Янга, що оселився тут після 1796 року, коли вперше відвідав цю місцевість[8]. 9 лютого 1797 року Янг купив у Western Reserve Land Company володіння площею 15 560 акрів (63 км²) за $16 085[9]. Відтак засноване 1797 року поселення було офіційно внесене в реєстр 19 серпня 1803 року[10].
Територія, яка нині входить до міста, раніше була частиною Західного резерву Коннектикуту — частини Північно-Західної території, яку заселяли мешканці штату Коннектикут[11]. Проте, хоча значна частина поселенців й прибувала з Коннектикуту, у Янгстауні оселилося багато шотландсько-ірландських переселенців із сусідньої Пенсільванії[12].
Географія[ред. | ред. код]
Янгстаун розташований за координатами 41°05′57″ пн. ш. 80°38′45″ зх. д. / 41.09917° пн. ш. 80.64583° зх. д. (41.099095, -80.645902)[13]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 89,59 км², з яких 87,94 км² — суходіл та 1,64 км² — водойми.
Янгстаун розміщений у долині Магонінґ на льодовиковому плато Аллегейні. Наприкінці останнього льодовикового періоду льодовики утворили рівномірну рівнину з невеликими долинами, які утворює річка Магонінґ, котра перетинає місцевість[14]. Озера, що були утворилися у місцях, де льодовики перегороджували потоки, невдовзі висохли, залишивши родючі ґрунти[14].
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат : Янгстаун | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C |
21,7 | 23,9 | 27,8 | 32,2 | 35,0 | 37,2 | 39,4 | 37,8 | 37,2 | 31,1 | 26,7 | 24,4 | 39,4 |
| Середній максимум, °C | 0,3 | 2,3 | 7,7 | 15,0 | 20,5 | 25,2 | 27,4 | 26,6 | 22,4 | 15,9 | 9,4 | 2,5 | 14,6 |
| Середній мінімум, °C | −7,2 | −6,3 | −2,4 | 3,3 | 8,2 | 13,0 | 15,4 | 14,6 | 10,8 | 5,3 | 1,1 | −4,4 | 4,3 |
| Абсолютний мінімум, °C |
−30 | −26,7 | −23,3 | −11,7 | −4,4 | −1,1 | 4,4 | 0,0 | −2,8 | −6,7 | −17,2 | −24,4 | −30 |
| Норма опадів, мм | 65 | 55 | 75 | 85 | 96 | 99 | 109 | 82 | 95 | 70 | 81 | 76 | 988 |
| Днів з опадами | 17,1 | 14,3 | 14,1 | 14,5 | 13,6 | 12,3 | 10,7 | 10,0 | 10,6 | 11,5 | 14,1 | 17,2 | 160,0 |
| Днів зі снігом | 13,6 | 10,4 | 7,5 | 2,8 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,8 | 3,7 | 11,5 | 50,3 |
| Джерело: NOAA,[15][16][17] | |||||||||||||
Місцевості[ред. | ред. код]
У Янгстауні є такі мікрорайони:
- Арлінґтон-Гайтс
- Бічвуд
- Бел
- Браунлі-Вудс
- Бакей-Плет
- Корнерсберг
- Коттедж-Ґров
- Центр (Downtown)
- Даун-зе-Гілл (Саузсайд)
- Фіфс-Авеню
- Фостервілл
- Ґарден-Дистрикт
- Гезелтон
- Ідора
- Індіан-Вілледж
- Кіркмер
- Ленсдоун
- Ленсінґвілл
- Лінкольн-Ноллз
- Магонінґ-Коммонз
- Ньюпорт
- Норз-Гайтс
- Оук-Гілл
- Огайо-Векс
- Перфоменс-Плейс
- Плезент-Ґров
- Рівербенд
- Рокі-Ридж
- Солт-Спрінґс
- Шенлі
- Сайнсвілл
- Шерон-Лайн
- Смокі-Голлоу
- Університет
Демографія[ред. | ред. код]
| Історія переписів | |||
|---|---|---|---|
| Перепис | Населення | Зміна в % | |
| 1820 | 273 | — | |
| 1830 | 384 | 40.7% | |
| 1840 | 654 | 70.3% | |
| 1850 | 2802 | 328.4% | |
| 1860 | 2759 | −1.5% | |
| 1870 | 8075 | 192.7% | |
| 1880 | 15 435 | 91.1% | |
| 1890 | 33 220 | 115.2% | |
| 1900 | 44 885 | 35.1% | |
| 1910 | 79 066 | 76.2% | |
| 1920 | 132 358 | 67.4% | |
| 1930 | 170 002 | 28.4% | |
| 1940 | 167 720 | −1.3% | |
| 1950 | 168 330 | 0.4% | |
| 1960 | 166 689 | −1.0% | |
| 1970 | 139 788 | −16.1% | |
| 1980 | 115 427 | −17.4% | |
| 1990 | 95 787 | −17.0% | |
| 2000 | 82 026 | −14.4% | |
| 2010 | 66 982 | −18.3% | |
| 2020 | 60 068 | −10.3% | |
| Десятилітній перепис в США[18] | |||
Згідно з переписом 2010 року[1], у місті мешкали 66 982 особи в 26 839 домогосподарствах у складі 15 150 родин. Густота населення становила 748 осіб/км². Було 33123 помешкання (370/км²).
Расовий склад населення:
|
До двох чи більше рас належало 3,7 %. Частка іспаномовних становила 9,3 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 22,8 % — особи молодші 18 років, 61,4 % — особи у віці 18—64 років, 15,8 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 38,0 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 96,9 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 95,0 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 34 564 долари США (медіана — 24 133), а середній дохід на одну сім'ю — 40 888 доларів (медіана — 30 705). Медіана доходів становила 34 064 долари для чоловіків та 26 036 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 38,3 % осіб, у тому числі 60,6 % дітей у віці до 18 років та 14,2 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 21 848 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 26,6 %, виробництво — 14,1 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 13,7 %.
Позаяк протягом 1960–2010 років населення Янгстауна впало на 60%, показник незаселеності міста вищий у 12 разів, ніж середньостатистичний у Сполучених Штатах[19].
Українці в Янгстауні[ред. | ред. код]
Українці з Лемківщини та Закарпаття почали селитися у Янгстауні з 1880-их років, але найбільше їх прибуло в 1900-их роках. Першу греко-католицьку парафію заснували закарпатці на початку 1900-их pp., галичани — 1909, православну — 1922. Усіх церковних громад, в яких є українці, — 7.
До другої світової війни в Янгстауні жило всього 6 — 7 тис. українців, після закінчення війни їх чисельність подвоїлася.
У післявоєнний час у місті діяло 12 відділів братських організацій, клуби та суспільні організації, кілька народних домів. Між війнами щорічно відбувався Український Національний День, а закарпатці мали свій «Ruthenian Day». З кінця 1940-их pp. постали відділ УККА, Пласт, Спілка Української Молоді, Ліґа Молоді Північної Америки, працюють церковні хори, школа українознавства.
Тут проживали українські актриси, відомі за виступами в Театрі Миколи Садовського і в Руському театрі Ужгорода — сестри Валентина Стахура і Євгенія Черкасенко.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
У місті народився:
- Лоренс Бравнлі (* 1972) — американський оперний співак.
- Луїс Гарц (1919—1986) — американський політолог.
- Джеймс Трафікант (* 1941) — американський політик.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Салерно, Італія
Списька Нова Весь, Словаччина
Сурда, Палестина- Аль-Біре, Палестина
Сана, Ємен
С'юдад-Обрегон (Сонора), Мексика
Akko, Ізраїль
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.
<ref> з назвою "USCensusEst2018", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Джерела[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
- ↑ а б в American FactFinder. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- ↑ (англ.) Національна асоціація округів США [Архівовано 2012-07-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Subcounty population estimates: Ohio 2000–2006. Бюро перепису населення США, Population Division. 28 червня 2007. Архів оригіналу (CSV) за 20 квітня 2008. Процитовано 28 травня 2008.
- ↑ Breckenridge, Tom (4 листопада 2008). 'The Tech Belt Initiative' to link Cleveland, Youngstown, Pittsburgh to share gains, dollars. The Plain Dealer. Cleveland, Ohio. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 22 листопада 2008.
- ↑ Communities along the Mahoning River. Youngstown State University. Архів оригіналу за 21 червня 2007. Процитовано 26 лютого 2007.
- ↑ Bruno (1999), p. 10.
- ↑ American FactFinder2. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 20 березня 2010.
- ↑ Knowing Youngstown: John Young's Land Purchase. The Youngstown Daily Vindicator. 15 жовтня 1924. с. 7hi.
- ↑ Aley (1975), pp. 28-29.
- ↑ Blue et al. (1995), pp. 15-16.
- ↑ Blue et al. (1995), p. 13.
- ↑ Blue et al. (1995), pp. 16-17.
- ↑ Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- ↑ а б Aley (1975), pp. 8-9.
- ↑ NowData - NOAA Online Weather Data. NOAA. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 10 лютого 2012.
- ↑ Youngstown, OH Climate. National Weather Service. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 15 листопада 2008.
- ↑ Station Name: OH YOUNGSTOWN RGNL AP. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 21 лютого 2015.
- ↑ Census of Population and Housing. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 2 грудня 2014.
- ↑ Tavernise, Sabrina= (19 грудня 2010). Trying to Overcome the Stubborn Blight of Vacancies. The New York Times. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 листопада 2012.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Aley, Howard C. (1975). A Heritage to Share: The Bicentennial History of Youngstown and the Mahoning Valley. Youngstown, OH: The Bicentennial Commission of Youngstown and Mahoning County, Ohio.
- Blue, Frederick J.; Jenkins, William D.; Lawson, William H.; Reedy, Joan M. (1995). Mahoning Memories: A History of Youngstown and Mahoning County. Virginia Beach, VA: The Donning Company. ISBN 0-89865-944-2.
- Brody, David (1960). Steelworkers in America. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press.
- Bruno, Robert (1999). Steelworker Alley: How Class Works in Youngstown. Ithaca, NY: Cornell University Press. ISBN 0-8014-3439-4.
- Fuechtmann, Thomas G. (1989). Steeples and Stacks: Religion and Steel Crisis in Youngstown. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-33481-0.
- Jenkins, William D. (1990). Steel Valley Klan: The Ku Klux Klan in Ohio's Mahoning Valley. Kent, OH: Kent State University Press. ISBN 0-87338-415-6.
- Knepper, George W. (1989). Ohio and Its People. Kent, OH: Kent State University Press. ISBN 0-87338-377-X.
- Lemann, Nicholas (1991). The Promised Land: The Great Black Migration and How It Changed America. New York: Vintage Books. ISBN 0-679-73347-7.
- Linkon, Sherry Lee; Russo, John (2002). Steeltown U.S.A.: Work & Memory in Youngstown. Lawrence, KS: University Press of Kansas. ISBN 0-7006-1161-4.
- Warner, Jack L. (1964). My First Hundred Years in Hollywood. New York: Random House.
|
| |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
