1688 Уілкенз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1688 Уілкенз
Відкриття
Відкривач Міґель Іціґсон
Місце відкриття Обсерваторія Ла-Плата
Дата відкриття 3 березня 1951
Позначення
Названа на честь Alexander Wilkensd[1]
Тимчасові позначення 1951 EQ1
1964 JC
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,618383939406 а. о.
Перигелій 1,986251293039 а. о.
Афелій 3,250516585773 а. о.
Ексцентриситет 0,241420914959
Орбітальний період 1547,563291175 д
Середня орбітальна швидкість 0,232623765407 °/д
Середня аномалія 239,7581596905°
Нахил орбіти 11,76057763939°
Довгота висхідного вузла 245,7990821015°
Аргумент перицентру 42,31571336370°
Фізичні характеристики
Період обертання 7,248 год
Стандартна зоряна величина 12,6

1688 Уілкенз (1688 Wilkens) — астероїд головного поясу, відкритий 3 березня 1951 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,336.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.minorplanetcenter.net/db_search/show_object?object_id=1688
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 1688 Уілкенз (англ.) . Процитовано 2014.05.15. Останнє спостереження 2014.03.21.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]