3 Юнона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
3 Юнона  Juno symbol.svg
Juno 4 wavelengths.jpg
Зображення Юнони у чотирьох довжинах світлах. Великий кратер видно у 934 нм
Відкриття
Відкривач Карл Гардінг
Місце відкриття Лілієнталь
Дата відкриття 1 вересня 1804
Позначення
Названа на честь Юнона
Тимчасові назви відсутні
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,669858508483 а. о.
Перигелій 1,988454518929 а. о.
Афелій 3,351262498036 а. о.
Ексцентриситет 0,255221011671
Орбітальний період 1593,421952407 д
Середня орбітальна швидкість 0,225928856732 °/д
Середня аномалія 347,9222474357°
Нахил орбіти 12,98137744068°
Довгота висхідного вузла 169,8776356197°
Аргумент перицентру 248,3798174614°
Фізичні характеристики
Розміри 233,92 км
Маса 2,67 ×1019 кг[2]
Середня густина 2,98 ± 0,55 г/см³[2]
Прискорення вільного падіння
на поверхні
0,12 м/с²
Друга космічна швидкість 0,18 км/с
Період обертання 7,210 год
Альбедо 0,2383
Температура ~163 K
макс: 301 K (+28 °C)[3]
Спектральний тип S (Толен)
Sk (SMASS)
Видима зоряна величина 7,4[4][5] до 11,55
Стандартна зоряна величина 5,33
Кутовий розмір 0,30" до 0,07"

3 Юнона (лат. 3 Juno) — астероїд у Сонячній системі. Відкритий 1 вересня 1804 року Карлом Людвигом Гардінгом і названий на честь Юнони — дружини Юпітера, верховного римського божества.

Юнона належить до головного поясу астероїдов, очолюючи однойменну родину Юнони (англ. Juno family). Юнона — один з досить великих астероїдів головного поясу — за різними оцінками від 234 до 267 км у діаметрі, оберт навколо власної осі здійснює за 0,3004 доби. Має альбедо 0,238, що дає на відстані 1 а. о. світимість 5,33 зоряної величини, і належить до спектрального класу S.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «База даних малих космічних тіл JPL: 3 Юнона» (англ.). Процитовано 2014.05.16.  Останнє спостереження 2013.06.01.
  2. а б Jim Baer (2008). «Recent Asteroid Mass Determinations». Personal Website. Архів оригіналу за 2011-08-26. Процитовано 2008-12-03. 
  3. Lim Lucy F., McConnochie, Timothy H.; Bell, James F.; Hayward, Thomas L. Thermal infrared (8-13 µm) spectra of 29 asteroids: the Cornell Mid-Infrared Asteroid Spectroscopy (MIDAS) Survey // Icarus, 173 (2005) (2) С. 385–408. — DOI:10.1016/j.icarus.2004.08.005.
  4. «AstDys (3) Juno Ephemerides». Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2010-06-26. 
  5. «Bright Minor Planets 2005». Minor Planet Center. Процитовано 2008-05-21. 

Посилання[ред.ред. код]



Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.