2 Паллада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
2 Паллада  Pallas symbol.svg
PallasHST2007.jpg
Ультрафіолетове зображення Паллади
Відкриття
Відкривач Генріх Ольберс
Місце відкриття Бремен
Дата відкриття 28 березня 1802
Позначення
Названа на честь Афіна Паллада
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,771722875768 а. о.
Перигелій 2,130434721739 а. о.
Афелій 3,413011029797 а. о.
Ексцентриситет 0,231368063393
Орбітальний період 1685,478186167 д
Середня орбітальна швидкість 0,213589237140 °/д
Середня аномалія 35,50313393617°
Нахил орбіти 34,84103374517°
Довгота висхідного вузла 173,0969085484°
Аргумент перицентру 309,9258687541°
Фізичні характеристики
Розміри 545 км
Маса (2,11±0,26)×1020 кг[2]
Середня густина ~2,8 г/см³
Прискорення вільного падіння
на поверхні
~0,18 м/с²
Друга космічна швидкість ~0,32 км/с
Період обертання 7,8132 год
Нахил осі вірогідно 78 ± 13°
Альбедо 0,1587
Температура ~164 K
макс: ~265 K (-8 °C)
Спектральний тип B (Толен)
B (SMASS)
Видима зоряна величина 6,4 до 10,6
Стандартна зоряна величина 4,13
Кутовий розмір 0,59"[3]—0,17"

2 Паллада (лат. 2 Pallas) — астероїд у Сонячній системі. Відкритий 28 березня 1802 року Генріхом Вільгельмом Ольберсом і названий на честь Паллади — доньки Тритона і подруги Афіни Паллади з античної міфології (хоча у греків це могло бути і чоловічим ім'ям, і епітетом самої Афіни, але вважається, що перші астероїди отримували лише жіночі імена).

Розміри 10 перших відкритих астероїдів у порівнянні з Місяцем. Паллада (друга) є найбільшим астероїдом головного поясу. Цереру (крайня зліва) нині відносять до карликових планет.

Паллада належить до головного поясу астероїдів. Астероїд має альбедо 0,159, стандартну зоряну величину 4,13m і належить до спектрального класу B. Один оберт навколо власної осі астероїд здійснює за 0,32555 доби (~7,8 год).

Паллада є другим за розмірами тілом головного поясу астероїдів — 570×525×500 км (вона трохи більша, ніж Веста). Оскільки у серпні 2006 року Церері було надано статус карликової планети, наразі Паллада є найбільшим астероїдом головного поясу.

Встановлено майже цілковиту тотожність спектрів Паллади та невеликого астероїда 1580 Бетулія, що може свідчити про їх генетичний зв'язок[4].

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «База даних малих космічних тіл JPL: 2 Паллада» (англ.). Процитовано 2014.05.13.  Останнє спостереження 2013.02.20.
  2. Baer, James; Steven R. Chesley (2008). «Astrometric masses of 21 asteroids, and an integrated asteroid ephemeris» (PDF). Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy 100 (2008) (Springer Science+Business Media B.V. 2007). с. 27–42. doi:10.1007/s10569-007-9103-8. Процитовано 2008-11-11. 
  3. Обчислено з JPL Horizons для 2014-02-24
  4. Паллада // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 339. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).

Корисні посилання[ред.ред. код]



Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.