28978 Іксіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
28978 Іксіон
28978 Ixion, 2001KX76

ESO asteroid 2001 KX76 phot-27a-01-normal.jpg

Дані про відкриття
Дата відкриття 22 травня 2001 року
Відкривач(і) Міжамериканська обсерваторія Серро-Тололо (807)
Планета плутино
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 39,680 а.о. км
Перицентр 30,091 а.о. км
Апоцентр 49,269 а.о. км
Орбітальний період 249,95 р. діб
Ексцентриситет орбіти 0,242
Фізичні характеристики
Діаметр 650 км
Площа поверхні <2,24×106 км²
Маса ~3×1020 кг
Густина 2,0? г/см³
Прискорення вільного падіння <0,434 6? м/с²
Друга космічна швидкість ~4,64 км/с
Альбедо ~0,12
Атмосферний тиск <0,229 7? Па
Атмосфера відсутня
Інші позначення

28978 Іксіон — транснептуновий об'єкт у поясі Койпера, відомий також під назвою «2001 KX76».

Відкритий 22 травня 2001 року Міжамериканською обсерваторією Серро-Тололо[en] під час Глибокого огляду екліптики.

Іксіон включено до списку[en] небесних тіл, які можуть виявитися карликовими планетами після отримання додаткових даних.[1][2]

Назва[ред.ред. код]

Отримав назву «Іксіон» на честь одного з персонажів давньогрецької міфології — Іксіон був сином Флегія (або Ареса), царем лапітів, батьком Пейрітоя, чоловіком Дії[3].

Орбіта[ред.ред. код]

Орбіту Іксіона показано зеленим поряд з орбітами Плутона (червоним) та Нептуна (сірим). Конфігурацію подано станом на квітень 2006 р.

Афелій розташований на відстані 49,269 а.о. (бл. 7 370 503 000 км) від Сонця, перигелій — на відстані 30,091 а.о. (бл. 4 501 495 000 км)[4]. Іксіон і Плутон рухаються по схожих, але протилежно нахилених орбітах (афелій Плутона становить 48,871 а.о., перигелій - 29,657 а.о.): перигелій Іксіона лежить нижче екліптики, а Плутона - вище.

Обертання відбувається в резонансі 2:3 з Нептуном — поки Іксіон робить два оберти своєю орбітою, Нептун робить три, отже, Іксіон — це плутино. Однак нехарактерно для інших плутино (наприклад 90482 Орк), Іксіон наближається до Плутона менш ніж на 20% кутової відстані[Джерело?].

На початку XXI сторіччя Іксіон перебуває нижче екліптики та досягне перигелію в 2070 році. Плутон пройшов перигелій 1989 року й зараз спускається до екліптики. Сидеричний період обертання становить 91 295,847 земних діб або 249,95 земних років, що на 0,5% довше, ніж у Плутона. Орбіта має ексцентриситет ~0,242[Джерело?].

В Іксіона трапляються періоди зміни яскравості, які вважають пов'язаними з його обертанням, однак на 2010 рік його період обертання не визначено[5].


Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • AstDys орбітальні елементи (англ.)
  • Orbital simulation орбітальна симуляція (англ.)
  • Ephemeris Горайзонс база даних (англ.)

Джерела[ред.ред. код]

  • «AstDys (28978) Ixion Ephemerides». Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Retrieved 2009-08-13.
  • «JPL Small-Body Database Browser: 28978 Ixion (2001 KX76)». 2007-07-12 last obs. Retrieved 2008-10-04.
  • Marsden, Brian G. (2001-07-01). «MPEC 2001-N01: 2001 FT185, 2001 KW76, 2001 KX76, 2001 KY76, 2001 KZ76, 2001 KA77». IAU Minor Planet Center. Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics. Retrieved 2010-01-06.
  • Marc W. Buie (2007-07-12). «Orbit Fit and Astrometric record for 28978». SwRI (Space Science Department). Retrieved 2008-09-29.
  • John Stansberry, Will Grundy, Mike Brown, Dale Cruikshank, John Spencer, David Trilling, Jean-Luc Margot (2007). «Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope». University of Arizona, Lowell Observatory, California Institute of Technology, NASA Ames Research Center, Southwest Research Institute, Cornell University. Retrieved 2008-11-17.
  • Wm. Robert Johnston (17 September 2008). «TNO/Centaur diameters and albedos». Retrieved 28 July 2010.
  • Doressoundiram, A.; Peixinho, N.; Moullet, A. et al (2007). «The Meudon Multicolor Survey (2MS) of Centaurs and Trans-Neptunian Objects: From Visible to Infrared Colors» (pdf). The Astronomical Journal 134: 2186—2199. doi:10.1086/522783.
  • Richard Stenger (2001-08-24). «New object deemed largest minor planet». CNN (space). Retrieved 2008-02-29.
  • Altenhoff, Bertoldi, Junkes (October 7, 2002). «Beyond Pluto: Max-Planck radioastronomers measure the sizes of distant minor planets». Spaceref.com. Retrieved 2010-01-06.
  • Altenhoff, W.J.; Bertoldi, F.; Menten, K.M. (2004). «Size estimates of some optically bright KBOs». Astronomy and Astrophysics 415 (2): 771—775. doi:10.1051/0004-6361:20035603.
  • Marchi, S.; Lazzarin, M.; Magrin, S. and C. Barbieri (2003). «Visible spectroscopy of the two largest known trans-Neptunian objects: Ixion and Quaoar». Astronomy and Astrophysics 408: L17-L19. doi:10.1051/0004-6361:20031142.
  • Licandro, J.; Ghinassi, F.; Testi, L. (2002). «Infrared spectroscopy of the largest known trans-Neptunian object 2001 KX76». Astronomy and Astrophysics 388: L9-L12. doi:10.1051/0004-6361:20020533.
  • O. Lorin and P. Rousselot (2007). «Search for cometary activity in three Centaurs (60558) Echeclus, 2000 FZ53 and 2000 GM137 and two trans-Neptunian objects (29981) 1999 TD10 and (28978) Ixion». Royal Astronomical Society 376 (2): 881—889.doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11487.x. Retrieved 2008-10-04.
  • Steve Preston (2010 May 26). «(28978) Ixion / UCAC2 22032118 event on 2010 Jul 19, 01:48 UT». Retrieved 2010-07-05.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mike Brown, How many dwarf planets are there in the outer solar system?
  2. Tancredi, G. (2010). «Physical and dynamical characteristics of icy "dwarf planets" (plutoids)». Icy Bodies of the Solar System: Proceedings IAU Symposium No. 263, 2009. 
  3. Словник античної міфології. — Київ, 1985.
  4. «JPL Small-Body Database Browser: 28978 Ixion (2001 KX76)». JPL/NASA. 12 July 2007-07-12. Процитовано 2008-10-04. 
  5. H. Boehnhardt та ін. (2004). «Surface characterization of 28978 Ixion (2001 KX76)». Astronomy and Astrophysics Letters 415 (2). с. L21–L25. Bibcode:2004A&A...415L..21B. doi:10.1051/0004-6361:20040005. 


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.