Єлизавета Люксембурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Люксембурзька
угор. Luxemburgi Erzsébet
Єлизавета Люксембурзька
Статуя Єлизавети в Інсбруку
Єлизавета Люксембурзька
Королева Угорщини
1437 — 1439
Коронація: 1 січня 1438, Секешфехервар
Попередник: Барбара Циллі
Наступник: Катерина Подебрад
Королева Німеччини
1438 — 1439
Королева Чехії
1438 — 1439
Коронація: 29 червня 1438, Прага
Попередник: Барбара Циллі
Наступник: Іоанна Розенталь
 
Народження: 7 жовтня 1409
Вишеград, Угорщина
Смерть: 19 грудня 1442
Дьйор, Угорщина
Похований: Собор Секешфехервара
Громадянство: Німеччина і Угорщина
Віросповідання: християнство
Династія: Люксембурги
Батько: Сигізмунд I Люксембург
Мати: Барбара Циллі
У шлюбі з: Альбрехт II
Діти: Ладислав Постум, Анна, Єлизавета

Медіафайли у Вікісховищі?


Єлизаве́та Люксембу́рзька (чеськ. Alžběta Lucemburská, угор. Luxemburgi Erzsébet, 7 жовтня 1409, Вишеград — 19 грудня 1442, Дьєр) — королева Німеччини, Угорщини та Чехії, ерцгерцогиня австрійська.

Біографія[ред. | ред. код]

Єлизавета була єдиною дочкою і спадкоємицею імператора Священної Римської Імперії, короля Угорщини та Богемії Сигізмунда І Люксембурга та його дружини Барбари Циллі. Очікувалось, що чоловік Єлизавети, Альбрехт Австрійський, успадкує титули її батька завдяки шлюбу з нею. Проте після смерті Сигізмунда у 1437 році угорські дворяни не обрали її новою угорською королевою, оскільки з огляду на османську загрозу країна потребувала чоловіка, який міг би бути полководцем.

По смерті Альберта у 1439 році Єлизавета залишилась вагітною його сином. Тим часом чеські феодали проголосили міжкоролів'я, а угорські — вибрали новим королем польського короля Владислава ІІІ Варненчика. Проте частина угорських дворян все ж підтримали претензії Єлизавети та її новонародженого сина Ладислава, що спричинило громадянську війну в Угорщині. Однак війська прихильників Єлизавети швидко були розбиті, а з її смертю 1442 року у віці 33 років громадянська війна завершилась закріпленням угорського престолу за Владиславом Варненчиком. А втім, через 2 роки Владислав загинув у молодому віці в битві під Варною, що дозволило сину Єлизавети Владиславу (Ласло V) все ж стати угорським королем при регентській раді.

Література та джерела[ред. | ред. код]

  • Higgins, Sophia Elizabeth. Women of Europe in the fifteenth and sixteenth centuries. — 1885, Hurst and Blackett.
  • Bak, János M. The Laws of the Medieval Kingdom of Hungary: 1301-1457. — 1992, C. Schlacks.
  • Szilágyi, Sándor (ed.) A magyar nemzet története (The History of the Hungarian Nation) III. kötet (Part Three), Athenaeum, Budapest, 1895.
Попередник
Сигізмунд Люксембург
Alex K Halych-Volhynia.svg Королева Галичини та Володимирії
1437-1439
титулярна правителька
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Альбрехт II