Марія Людовіка Моденська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Людовіка Моденська
нім. Maria Ludovika von Modena
Marialudovicaaustria2.jpg
Марія Людовіка на портреті невідомого художника, XIX сторіччя
2-а імператриця-консорт Австрії
Початок правління: 6 січня 1808
Кінець правління: 7 квітня 1816
Коронація:7 вересня 1808
(як королеви Угорщини)
Інші титули:королева-консорт Ломбардо-Венеціанського королівства (18151816)
Попередник: Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська
Наступник:Кароліна Августа Баварська
Дата народження: 14 грудня 1787(1787-12-14)
Місце народження:Монца, Міланське герцогство
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:7 квітня 1816(1816-04-07) (28 років)
Місце смерті:Палаццо Каносса, Верона, Ломбардо-Венеціанське королівство
Чоловік:Франц II
Діти:не було
Династія:Габсбурги
Батько:Фердинанд Австрійський
Мати:Марія Беатріче д'Есте

Марія Людовіка Моденська (нім. Maria Ludovika von Modena), також відома як Марія Людовіка Австрійська-Есте, нім. Maria Ludovika von Österreich-Este, повне ім'я Марія Людовіка Беатрікс Антонія Йозефа Йоганна, нім. Maria Ludovika Beatrix Antonia Josephe Johanna; 14 грудня 1787 — 7 квітня 1816) — ерцгерцогиня Австрійська та принцеса Моденська з династії Габсбургів, донька герцога Мілану Фердинанда Австрійського та герцогині Масси та Каррари Марії Беатріче д'Есте, третя дружина імператора Австрії Франца I.

Господиня Віденського конгресу у 18141815 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Марія Людовіка народилася 14 грудня 1787 року у Монці. Вона була наймолодшою, десятою, дитиною та четвертою донькою в родині герцога Мілану Фердинанда Габсбурга та моденської принцеси Марії Беатріче д'Есте. Дівчинка мала старших сестер Марію Терезу та Марію Леопольдіну й братів Франческо, Фердинанда, Максиміліана Йозефа та Карла Амброзіуса. Інші діти померли до її народження.

Родина мешкала у Мілані та на Королівські віллі у Монці. На італійський манер дівчинку кликали Марія Луїджія. Освіта юної принцеси спиралася на суворі правила її бабусі, імператриці Марії Терезії. Дівчинка мала власну няньку та вихователя. Матір та вчитель розмовляли з нею лише італійською, тому в майбутньому із чоловіком Марія Людовіка спілкувалася ламаною німецькою мовою.

Марія Людовіка Моденська

У 1790 році її мати стала суверенною правителькою герцогства Масси та Каррари. За шість років сімейство було змушене втікати від армії Наполеона. З Мілану вони дісталися Трієсту, а згодом — Вінер-Нойштадту, життя в якому виглядало досить спартанським у порівнянні з розкошами Мілану. Старші сестри Марії Людовіки до цього часу вже були одружені.

У 1803 році сім'я оселилася у палаці Дітріхштайнів-Ульфельдів на Мінорітенплац, 3 у Відні. На Різдво 1806 року батька не стало.

У віці 20 років Марія Людовіка стала третьою дружиною 40-річного імператора Австрії Франца I, з яким вона познайомилася в домі матері. Весілля відбулося 6 січня 1808 року у Відні. Наречена вирізнялася слабким здоров'ям та не мала посагу. Спільних дітей у подружжя не було. Марія Людовіка виховувала восьмерих пасинків.

Нова імператриця займала відверто антинаполеонівську позицію. Підтримувала ідею війни проти Франції. Мала значний вплив на чоловіка та була дуже популярною серед підданих, які охрестили її «Друга Марія-Терезія».

Імператор Франц на гравюрі 1817 року

4 травня 1809 року імператорська родина була змушена залишити столицю через наступ наполеонівських військ в ході війна п'ятої коаліції. Кілька місяців вони провели в Угорщині. Після укладення миру із Францією Марія Людовіка всіляко протидіяла шлюбу Наполеона із падчіркою Марією Луїзою. Хоча вона не змогла цьому запобігти, надалі використовувала свій вплив на чоловіка аби знизити активність співпраці між Австрією та Францією.

У 1810 році, намагаючись відновити ослаблене здоров'я, у супроводженні падчірки Марії Леопольдіни відвідала води Карлсбаду. Там вони познайомилися із Йоганном Вольфгангом фон Гете, який перед цим видав першу частину свого «Фауста». Поет дав високу оцінку молодій імператриці.

За два роки, у травні 1812, Марія Людовіка була присутньою із чоловіком на зборах німецьких князів у Дрездені, влаштованих Наполеоном. Там Бонапарт висунув ідею військового походу проти Росії. Після перенесених переживань імператриця у липні попрямувала відновлювати сили до Тепліце.

Була господинею Віденського конгресу у 18141815 роках. Загалом конференція носила характер великого свята, яке давалось на честь загального умиротворення.[1] Наприкінці заходу Марія Людовіка заявила:

«Конгрес коштував мені 10 років життя»[2]

Померла від туберкульозу у віці 28 років у палаці Каносса у Вероні під час подорожі до батьківщини. Похована в імператорському склепі Капуцинеркірхе у Відні.[3]

Франц за сім місяців узяв наступний шлюб із баварською принцесою Кароліною Августою.

Нагороди[ред. | ред. код]

Титули[ред. | ред. код]

  • 14 грудня 1787 —11 серпня 1804 — Її Королівська Високість Ерцгерцогиня Марія Людовіка Австрійська-Есте, Принцеса Модени;
  • 11 серпня 1804 —6 січня 1808 — Її Імператорська та Королівська Високість Ерцгерцогиня Марія Людовіка Австрійська-Есте, Імперська Принцеса Австрії, Королівська Принцеса Угорщини та Богемії, Принцеса Модени;
  • 6 січня 1808 —7 квітня 1816 — Її Імператорська та Королівська Апостолічна Величність Імператриця Австрії, Королева Угорщини, Хорватії та Богемії.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Леопольд I
Portrait of Léopold Joseph, Duke of Lorraine by an unknown artist.png
 
Єлизавета Шарлотта Орлеанська
Gobert, workshop of - Élisabeth Charlotte d'Orléans - Versailles, MV3690.jpg
 
Карл VI Габсбург
Charles VI 1716.jpg
 
Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Andrea Vaccaro il giovane (attr.) - Elisabeth Christine von Braunsweig-Wolfenbüttel - circa 1711-1713.jpg
 
Франческо III д'Есте
Modène, François-Marie III de.jpg
 
Шарлотта Аглая Орлеанська
Pierre Gobert - Portrait of the Duchess of Modena - WGA9639.jpg
 
Альдерано I Чібо-Маласпіна
Ritratto di Alderano I Cybo-Malaspina.PNG
 
Річчарда Ґонзаґа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц I
Joseph II Portrait with crown.jpg
 
 
 
 
 
Марія Терезія
MariaTheresia Maske.jpg
 
 
 
 
 
Ерколь III д'Есте
Ercole III.jpg
 
 
 
 
 
Марія Тереза Чібо-Маласпіна
Princess Maria Teresa, Duchess of Massa and Carrara, Duchess of Modena by Bianca Spina.png
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд Карл Австрійський
Ferdinand Karl Anton Austria 1754 1806.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Беатріче д'Есте
Portrait of Maria Beatrice d'Este, Archduchess of Austria by Joseph Hickel.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Людовіка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бутенко В. А. Венский конгресс / В. А. Бутенко // Отечественная война и русское общество. -М.: Сытин, 1912. Т.VII. стор.8.
  2. Стаття Хазіна А.Л та Богданова С. В. «Віденський конгрес 1814—1815 років та його учасники: комунікативні інструменти, помилки, досягнення» в журналі «Государственное управление. Электронный вестник» № 40/2013, стор. 239 [1] (рос.)
  3. Імператорський склеп Капуцинеркірхе [2] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Ann Tizia Leitich: Kaiserin Maria Ludovika, in: Neue Österreichische Biographie, 1957. стор. 7–19.
  • Brigitte Hamann: Die Habsburger. Ein biographisches Lexikon, Wien–München, 1988. p333.
  • Friedrich Weissensteiner: Frauen auf Habsburgs Thron — die österreichischen Kaiserinnen, Ueberreuter-Verlag, Wien, 1998. ISBN 3-8000-3709-2
  • Franz Herre, Maria Luigia, Milano, Mondadori, 1999. ISBN 88-04-46432-1

Посилання[ред. | ред. код]