Ігри на спеціальній дошці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сучасна американська настільна гра монополія ліцензована в 103 країнах та надрукована 37 мовами.
Чоловіки грають в ігри на спеціальних дошках, з Манускрипту Сугандгіка Паріная (1821 рік)

Гра на спеціальній дошці - гра в якій потрібно пересувати фішки або фігури на попередньо розграфленій поверхні або " дошці ", відповідно до особливих правил - один з типів настільних ігор. Перебіг гри може відбуватись згідно зі стратегічним розрахунком, або випадково ( наприклад при киданні кубиків). Багато ігор поєднують в собі обидва ці фактори. Зазвичай, гравці прагнуть досягнути певної мети. Спочатку настільні ігри представляли собою битву між двома арміями, і в більшості сучасних настільних ігор гравці прагнуть перемогти здобувши більше фішок, виграшну позицію, або набрати більше очок (часто у формі внутрішньої валюти).

Є багато різновидів ігор на спеціальній дошці. Їх відображення реальних життєвих ситуацій може варіюватися від таких, що не мають під собою теми ( наприклад, шашки), до таких, що мають конкретну тему і сюжет (наприклад, Cluedo). Правила можуть варіюватися від дуже простих (наприклад, Хрестики-нулики), до таких, що описують цілий ігровий всесвіт у деталях (наприклад, Підземелля та Дракони), хоча в останньому випадку, це рольові ігри, де дошка є вторинною по відношенню до самої гри, і слугує для наочності сценарію.

Час, необхідний, щоб навчитися грати або досконало оволодіти грою, значно варіюється від гри до гри. Час не обов'язково корелює з числом або складністю правил; деякі ігри, що мають глибоку стратегію (наприклад, шахи або Ґо) регульовані відносно простим набором правил.

Стародавні ігри на спеціальній дошці[ред.ред. код]

Жінка грає в Ґо, Цвинтар Астана, Турфан (бл. 744 року)

Ігри на спеціальній дошці існували в різних культурах та спільнотах впродовж історії. Низка важливих історичних місць, артефактів та документів пролили світло на ранні ігри на спеціальній дошці, такі як:

Хронологія[ред.ред. код]

Pachisi variant being played on a Ludo board in Nepal

Багато настільних ігор тепер доступні як відеоігри. Сам комп'ютер може бути одним з декількох гравців, або єдиним противником. Тепер можна грати в багато настільних ігор онлайн проти комп'ютера та/або інших гравців. Деякі сайти дозволяють грати в режимі реального часу та одразу ж показувати ходи опонентів, в той час як інші використовують електронну пошту щоб повідомити гравців про кожен наступний хід.[17] Наявність інтернету та дешевого домашнього друку також вплинула на ігри на спеціальній дошці. Тепер їх можна придбати та роздрукувати за формулою роздрукую та грай.[18] Деякі ігри використовують зовнішні носії, такі як аудіокасети (у минулому) або DVD як супровід до гри.[19][20]

Близько 2000 року індустрія ігор на дошках почала рости з такими компаніями, як Fantasy Flight Games, Z-Man Games, абоIndie Boards and Cards, штампуючи нові ігри, які продаються для зростаючої всесвітньої аудиторії.[21]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Piccione, Peter A. (July–August 1980). In Search of the Meaning of Senet. Archaeology. с. 55–58. Процитовано 2008-06-23. 
  2. ''Okno do svita deskovych her''. Hrejsi.cz. 1998-04-27. Процитовано 2010-02-12. 
  3. а б Pivotto, Carlos, et al. Detection of Negotiation Profile and Guidance to more Collaborative Approaches through Negotiation Games. Процитовано 2014-10-02. 
  4. World's Oldest Backgammon Discovered In Burnt City. Payvand News. December 4, 2004. Процитовано 2010-05-07. 
  5. Schädler, Dunn-Vaturi, Ulrich, Anne-Elizabeth. «BOARD GAMES in pre-Islamic Persia». Encyclopædia Iranica. http://www.iranicaonline.org/articles/board-games-in-pre-islamic-persia. Процитовано 2010-05-07. 
  6. Metha, Melissa, et al. Perancangan Permainan Media Edukasi Sebagai Pembelajaran Cara Melindungi Diri Dalam Menghadapi Bencana Aalam Bagi Anak Usia 7-12 Tahun. Процитовано 2014-10-06. 
  7. Brumbaugh, Robert S. (1975). The Knossos Game Board. American Journal of Archaeology 79 (2) (Archaeological Institute of America). с. 135–137. doi:10.2307/503893. JSTOR 503893. Процитовано 2008-06-23. 
  8. Rawson, Jessica (1996). Mysteries of Ancient China. London: British Museum Press. с. 159–161. ISBN 0-7141-1472-3. 
  9. Confucius. Senseis.xmp.net. 2006-09-23. Процитовано 2010-02-12. 
  10. Varro: Lingua Latina X. Thelatinlibrary.com. Процитовано 2010-02-12. 
  11. Games Britannia — 1. Dicing with Destiny, BBC Four, 1:05am Tuesday 8 December 2009
  12. John Fairbairn's Go in Ancient China[недоступне посилання з 01.12.2010]
  13. Bell, R. C. (1981). Board and Table Game Antiques 60. Osprey Publishing. с. 6. 
  14. Murray 1951, pp.56, 57.
  15. Burns, Robert I. «Stupor Mundi: Alfonso X of Castile, the Learned.» Emperor of Culture: Alfonso X the Learned of Castile and His Thirteenth-Century Renaissance. Ed. Robert I. Burns. Philadelphia: University of Pennsylvania P, 1990. 1–13.
  16. Sonja Musser Golladay, «Los Libros de Acedrex Dados E Tablas: Historical, Artistic and Metaphysical Dimensions of Alfonso X's Book of Games» (PhD diss., University of Arizona, 2007), 31. Although Golladay is not the first to assert that 1283 is the finish date of the Libro de Juegos, the a quo information compiled in her dissertation consolidates the range of research concerning the initiation and completion dates of the Libro de Juegos.
  17. U3a International Chess by Email. Процитовано 2014-10-08. 
  18. Print & Play. Процитовано 2014-10-08. 
  19. DVD Board Games. Процитовано 2014-10-08. 
  20. Audio Cassette Board Games. Процитовано 2014-10-08. 
  21. Smith, Quinti (October 2012). The Board Game Golden Age. Процитовано 2013-05-10. 

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]