Турфан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турфан
спр. Китайська: 吐鲁番市

Turpan-minarete-emir-d07.jpg
China Xinjiang Turpan.svg
Основні дані
42°59′ пн. ш. 89°11′ сх. д. / 42.983° пн. ш. 89.183° сх. д. / 42.983; 89.183Координати: 42°59′ пн. ш. 89°11′ сх. д. / 42.983° пн. ш. 89.183° сх. д. / 42.983; 89.183
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Регіон Турфан
Поділ
  • Турфан[d], Пічан і Токсун
  • Площа 69 620,63 км²
    Населення 255 000 (2008)
    Телефонний код (+86) 995
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 新K
    GeoNames 1529113
    OSM пошук у Nominatim 153310 ·R (Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Турфан)
    Поштові індекси 838 000
    Міська влада
    Веб-сторінка tlf.gov.cn


    Турфан у Вікісховищі?
    Мінарет Іміна (1777)
    Qingnian Lu, a Turfan street shaded by grapevine trellises

    Турфа́н (уйг. تۇرپان /турпан/, кит. 吐魯番 /тулуфань/) — оаза і однойменне місто в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Населення: 255 000 (на 2003 рік). Основне населення (70%) складають уйгури (турфанці).

    Географія[ред. | ред. код]

    Розташований в центральній частині Сіньцзяна, у південного підніжжя гір Тянь-Шаню, за 150 км на південний схід від Урумчі, з яким зв'язаний залізницею. Оаза займає західну частину Турфанської улоговини, висота 145 м нижче рівня моря. Це друге (після улоговини Мертвого моря) найнижче місце у світі. Клімат вкрай аридний зі спекотним літом (середня температура липня 33 °C, максимальна 47,6 °С) і холодною зимою (середня температура січня — 9,6 °С), мінімальною кількістю опадів (20 мм на рік). Найвища зафіксована температура Турфану - 55 °C, найнижча --38 °C.[1]

    Висока літня температура в поєднанні з давньою системою поливу дає високі врожаї сільськогосподарських культур.

    Історія[ред. | ред. код]

    Історично Турфанська оаза була буферною зоною між мешкавшими в оазах Східного Туркестану дехканами і номадами Євразійського степу. Через давні міста Гаочанг і Цзяохе (зараз зруйновані) проходила північна гілка Великого шовкового шляху.

    Ще за часів Династії Хань Турфан (Гаочан) був центром торгового князівства, яке було знищено військами Династії Тан в 640 році. Надалі за владу над Турфаном воювали різні народи. Найбільший розквіт торгівля зазнала в роки, коли владу в оазі мали монголи (XIII-XIV сторіччя.)

    Після розпаду Монгольської імперії Турфанська улоговина була поділена між трьома керманичами, наймогутніший з них мешкав у Турфані. В XVIII ст. запеклу війну за ці землі вели джунгари і китайці. В 1759 році Турфан був оголошений китайською провінцією. Біля давнього ісламського міста виникло нове, населене переселенцями з Китаю.

    Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

    Міський повіт Турфан складається з 2 районів (власне місто Турфан), 2 муніципалітетів та 7 волостей:

    • район Лаоченлу 老城路街道
    • район Гаоченлу 高昌路街道
    • муніципалітет Ціцуаньху 七泉湖镇
    • муніципалітет Дахеянь 大河沿镇
    • волость Ярху (Яер) 亚尔乡
    • волость Айдинкьоль (Айдинху) 艾丁湖乡
    • волость Путао 葡萄乡
    • волость Цатекале (Цятекалай) 恰特卡勒乡
    • волость Ербао 二堡乡
    • волость Саньбао 三堡乡
    • волость Шенцзінь 胜金乡

    Населення[ред. | ред. код]

    Національність Чисельність (тис) Відсоток
    Уйгури 177,106 70.38%
    Китайці 55,238 21.95%
    Хуейцзу (хуей) 18,482 7.34%
    Туцзя 182 0.07%
    Маньчжури 132 0.05%
    Ту 98 0.04%
    Монголи 77 0.03%
    Тибетці 70 0.03%
    Казахи 56 0.02%
    Мяо 45 0.02%
    Росіяни 33 0.01%
    Чжуани 31 0.01%
    Дунсян 30 0.01%
    Інші 72 0.03%

    Економіка[ред. | ред. код]

    Основним зайняттям населення є сільське господарство:

    Крім того, в Турфанській оазі вирощують абрикоси і шовковицю.

    Див. також[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]

    1. Weatherbase: Historical Weather for Turpan, China. www.weatherbase.com. Архів оригіналу за 2013-07-02. Процитовано 2008-07-10. 

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Турфан. Перлина Сходу на Заході Китаю
    • Hill, John E. 2003. "Annotated Translation of the Chapter on the Western Regions according to the Hou Hanshu." 2nd Draft Edition. [1]
    • Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilue 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation. [2]
    • Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 BC – AD 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty. E. J. Brill, Leiden.
    • Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
    • Stein, Aurel M. 1912. Ruins of Desert Cathay: Personal narrative of explorations in Central Asia and westernmost China, 2 vols. Reprint: Delhi. Low Price Publications. 1990.
    • Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980.[3]
    • Stein Aurel M. 1928. Innermost Asia: Detailed report of explorations in Central Asia, Kan-su and Eastern Iran, 5 vols. Clarendon Press. Reprint: New Delhi. Cosmo Publications. 1981.
    • Yu, Taishan. 2004. A History of the Relationships between the Western and Eastern Han, Wei, Jin, Northern and Southern Dynasties and the Western Regions. Sino-Platonic Papers No. 131 March, 2004. Dept. of East Asian Languages and Civilizations, University of Pennsylvania.
    • Silk Road Seattle (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works, maps, photos, etc.)
    • Karez (Qanats) of Turpan, China
    Оази Таримського басейну
    Дуньхуан | Турфан | Гаочан | Карашар | Курля | Куча | Аксу | Кашгар | Яркенд | Каргалик | Хотан | Лоулань