Іоанн Х (Патріарх Антіохійський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іоанн X
араб. يوحنا العاشر يازجي
Іоанн X
158-й Патриарх Великого Божого града Антіохії, Сирії, Аравії, Кілікії, Іверії, Месопотамії і всього Сходу
Обрання: 17 грудня 2012
Інтронізація: 24 січня 1995
Церква: Антіохійська православна церква
Попередник: Ігнатій IV
 
Освіта: Баламандська духовна семінарія, Університет Аристотеля
Ім'я при народженні: Юхан аль-Язіджі
Народження: 1955
Латакія, Сирія
 
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня

Патріарх Антіохійський Іоанн X (араб. يوحنا العاشر يازجي‎, в миру Юхан аль-Язіджі; 1955, Латакія, Сирія) — єпископ Антіохійської православної церкви; з 17 грудня 2012 року — патріарх Антіохійський і всього Сходу. Автор численних книг і статей з богослов'я та літургіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Сирії в 1955 році. Закінчив Баламандську духовну семінарію в 1978 році зі спеціалізацією з літургіки.

У 1979 році митрополитом Лаодикійського Іоанном (Мансуром) був висвячений у сан диякона.

У 1981 році отримав диплом з візантійської музики Фессалунської консерваторії візантійської музики.

У 1983 році закінчив богословський факультет Університету Аристотеля.

У 1983 році митрополитом Лаодикійського Іоанном (Мансуром) рукоположений в сан священика.

Єпископ і митрополит[ред.ред. код]

24 січня 1995 року був рукоположений у вікарного єпископа Аль-Хоснского (Пиргського). Зайнявши кафедру владика Іоан першою справою приступився до відродження патріаршого Георгіївського монастиря в Аль-Хумайре, настоятелем якого він служив у 1995–2002 роках. Йому вдалося зробити з неї центр духовного й суспільного життя «долини Християн».

У 1981–2008 роках перебував викладачем літургіки в Баламандской семінарії. У 1989–1992, а потім знову в 2001–2005 роках був ректором Баламандской семінарії. Під час другого ректорства також був настоятелем в Баламандскому Богородицькому монастирі.

У 1983–2008 роках також був духівником Блеманського Богородицького жіночого монастиря в Латакії, Сирія.

17 червня 2008 був обраний митрополитом Західним та Центрально-Європейським. Його настоловання було здійснене Патріархом Антіохійським Ігнатієм IV в Стефановському соборі Парижу 20 і 21 вересня того ж року в присутності сонму православних архієреїв.

19 серпня 2010 його титул було змінено на митрополита Європейського[1].

Патріарх Антиохійський[ред.ред. код]

17 грудня 2012, через дванадцять днів після смерті попереднього патріарха, митрополит Іоанн був обраний новим патріархом Антіохійським й усього Сходу[2]. Вибори відбулися в Лівані в Баламандському монастирі Успіння Пресвятої Богородиці; в голосуванні взяли участь 18 архієреїв.

Інтронізація відбулася 10 лютого 2013 року в храмі Чесного Хреста Господнього в Дамаску[3].

Праці[ред.ред. код]

  • «The Meaning of the Church From a Middle Eastern point of view», The Institute for Orthodox Studies, Cambridge, 2002.
  • «The Hymnographic Contribution of the Antiochian Orthodox Church to the Byzantine Liturgical System During the Sixth and Seventh Centuries».
  • «The Service of Baptism: A Historic, Theological and Liturgical Study», Thessalonica, 1983 (докторська дисертація).
  • «Principles of Byzantine Music», Balamand, 1990; 2-е изд., 2001.
  • "The Life of St. Nectarios the Wonderworker ", Lattakya, 1990.
  • «Priesthood & Marriage of Priests», Lattakya, 1992.
  • «Baptism as a Sacrament of Initiation into the life in Christ», Lattakya, 1992.
  • "Annals of St. John of Damascus Institute of Theology ": " Liturgical Sources «, 1993;» Church Praises «, 1994;» Divine Worship «, 1995;» Liturgical Forms ", 1996.
  • «The Liturgikon», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2001.
  • «The Presanctified Service», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2001.
  • «Introduction to the Liturgical Families and Rites», St. John of Damascus Institute of Theology, 2003 (арабською і англійською).
  • «The Prayers before and after Holy Communion», St. George Al-Humayrah Patriarchal Monastery, 2003.
  • «The Mystery of Repentance», a lecture delivered at Holy Spirit University-Kaslik in the year 2000 during a conference about Eastern Liturgical Life.

Нагороди[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]