Албанська православна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Албанська православна церква

Kisha Ortodokse e Shqipërisë.svg
Orthodox Church Tirana 2016 albania.jpg
Воскресенський кафедральний собор у Тирані
Дата заснування 1926
Самостійність визнана 1937
Чинний предстоятель Анастасій
Центр Албанія Албанія, Тирана
Резиденція предстоятеля Тирана
Основна юрисдикція Албанія Албанія
Літургічна мова албанська, грецька і арумунська (влахська)
Церковний календар Новоюліанський [1]
Єпископів 8
Єпархій 6
Навчальних закладів 1
Монастирів 60
Парафій 700
Священиків  
Вірних 700 000
Офіційний сайт www.orthodoxalbania.org

Православна автокефальна церква Албанії (алб. Kisha Ortodokse Autoqefale e Shqipërisë) — одна з наймолодших канонічних православних церков. Вона стала автокефальною 1922 року й 1937 року була визнана Константинопольським патріархом.

Історія[ред. | ред. код]

Православ'я у Албанії поширилося на півдні серед тосків, й католицизм — на півночі серед гегів раніше 4 сторіччя. У 15 сторіччі, після захоплення Албанії турками більшість албанців стали мусульманами. За часів Османської імперії православні общини підпорядковувалися Костантинопольському патріархату з грецькою мовою богослужінь.

Заснована Феофаном Стіліан Нолі. 1908 року у Бостоні в Америці Нолі вперше провів богослужіння албанською мовою. Після здобуття Албанією незалежності Нолі поїхав у Албанію, де став проводити богослужіння албанською мовою, рукоположив священиків й став головою Албанської православної церкви. 1924 року Нолі також був прем'єр-міністром Албанії на протязі 5 місяців, після чого його кабінет був вимущений залишити країну.

Боротьба за автокефалію[ред. | ред. код]

У 1912 році Албанія здобула незалежність від Османської імперії, що підігрівало бажання домогтися і церковної незалежності.

10-12 вересня 1922 року в Бераті з ініціативи Фан Нулі пройшов Церковно-народний собор, який проголосив автокефалію Албанської церкви, яка була майже відразу визнана албанським урядом, але відкинута Константинопольським патріархатом.

У 1926 році православної церкви в Албанії була дарована автономія. Призначення єпископів на Дуреську, Гірокастрінську і Тиранську митрополії повинні були чинити Константинопольський патріарх і його Синод за пропозицією Албанської православної комісії, яка призначається албанським урядом. Разом з тим, багато албанських церковних діячів вважали справу незавершеною і прагнули до досягнення повної самостійності.

У лютому 1929 єпископ Віссаріон (Джувані) разом з перебували в Албанії сербським єпископом Віктором (Михайловичем) без яких би то не було попередніх переговорів з Константинополем, хіротонізовали ще 3 єпископів-албанців. 4 єпископа склали Священний Синод Албанської православної церкви, який обрав єпископа Віссаріона своїм головою і Архієпископом всієї Албанії. Слідом за твердженням Священного Синоду королем Зогу Синод проголосив Албанську православну церкву автокефальною, а її предстоятель письмово повідомив про це інші православні церкви. Грецькі архієреї, представники Константинопольського Патріарха, були вислані з Албанії.

У 1934 році в Албанської православної церкви налічувалося 4 єпархії, 438 громад, 27 монастирів і 200 тисяч віруючих[2].

Невизнання помісними православними церквами самопроголошеної автокефалії, посилена католицька пропаганда і недоброзичливе ставлення до православ'я уряду Зогу поставили Албанську церква у важкі умови. Архієпископ Віссаріон в проповідях оголосив церкву гнаною і 24 січня 1935 направив королю Зогу телеграму, в якій охарактеризував стан Албанської Православної Церкви. Архієпископ писав про негативні наслідки для країни і православ'я утисків Церкви, які стають систематичними, і перешкод, які чинить їй в збиранні пожертв.

12 квітня 1937 року Синодальним томосом була визнана автокефалія Православної церкви в Албанії[2].

Церква зазнала сильних гонінь під час Другої світової війни й періоду комуністичної диктатури, особливо після 1967 року коли було заборонене громадське й особисте віросповідання.

За часів комуністичної диктатури Енвера Ходжі церква була взята під контроль держави, землі націоналізовані. 1952 року архієпископ Христофор був знайдений мертвим. 1967 року в унісон з Китайською революцією Ходжа закрив усі церкви й мечеті, й оголосив Албанію першою у світі атеїстичною державою.

На 1991 рік тільки 22 священики залишилися в живих. Єпископ Андрауци, Анастасіос був призначений архієпископом Тирани 1992 року Константинопольським патріархом. З часом, грек по національності Анастасіос був визнаний албанськими вірними, як вірний служитель.

Була перекладена Біблія з італійської й грецької мов на сучасну албанську мову.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Церква відновилася після 1991 року після повалення комуністичного режиму. Було висвячено 135 священиків (2008 рік). Було збудовано 150 нових соборів, 60 монастирів й соборів було відбудовано, більше 160 соборів було відремонтовано.

Центр церкви у Тирані. Лідер церкви — архієпископ Тирани, Дуресса й всієї Албанії, Анастасіос Янноулатос. 700 тисяч вірних[3]. Мова служінь — албанська мова. Але у місцевостях змішаного грецького й волоського населення використовується грецька мова. Такі громади називають Грецька православна церква Албанії.

Діє теологічна академія Воскресіння Христового .

Радіо «Воскресіння» віщає цілодобово. Щомісячна християнська газета «Воскресіння», дитячий журнал «Радій», юнацький журнал «Дзвони», студентський бюлетень «Слово», бюлетень «Храм» й новинний бюлетень англійською мовою «News from Orthodoxy in Albania». На 2008 рік було опубліковано приблизно 90 книг.

Єпархії Албанської Православної Церкви[ред. | ред. код]

  • Тирано-Дурресська архієпископія
Кафедра: місто Тирана
Правлячий архієрей: архієпископ Тиранський і всєї Албанії Анастасій (Яннулатос)
Віллійське вікаріатство Астій (Бакалбаші)
Кафедра: місто Фієрі
Правлячий архієрей: Нікола (Гика)
Кафедра: місто Берат
Правлячий архієрей: Ігнатій (Триантіс)
Кафедра: місто Гірокастра
Правлячий архієрей: Димитрій (Дікбасаніс)
Кафедра: місто Корча
Правлячий архієрей: Йоанн (Пелюші)
Кафедра: місто Ельбасан
Правлячий архієрей: Антоній (Мердані)

Єпископат[ред. | ред. код]

Єпископат Албанської православної церкви налічує (на 7 квітня 2016 року) вісьмох людей, з них шестеро — єпархіальні архієреї, в тому числі Предстоятель Церкви архієпископ Тірани, Дурреський і всієї Албанії Анастасій, і двоє — титулярні архієреї[4].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. Ф. Хулап Реформа календаря і пасхалії: історія і сучасність.
  2. а б Шкаровский М. В. Албанская православная церковь в годы Второй мировой войны // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История. История Русской Православной Церкви. — 2007. — № 3 (24). — С. 133.
  3. CNEWA — Autocephalous Orthodox Church of Albania. Архів оригіналу за 26 січень 2008. Процитовано 30 вересень 2009. 
  4. ΕΚΚΛΗΣΙΑ ΤΗΣ ΑΛΒΑΝΙΑΣ.