Перейти до вмісту

Йоффе Абрам Федорович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іоффе Абрам Федорович)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Йоффе.
Абрам Федорович Іоффе
Иоффе Абрам Фёдорович
Абрам Федорович Йоффе
Абрам Федорович Йоффе
Ім'я при народженнірос. Авраам Израиль-Файвишевич Иоффе[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 (29) жовтня 1880[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 жовтня 1960(1960-10-14)[2][3][…] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ленінград, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛітераторські мостки Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняЛенінград
Країна Російська імперія→СРСР СРСР
Національністьукраїнський єврей
Діяльністьфізик, винахідник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПетербурзький технологічний університет
ГалузьФізика
ЗакладЛенінградський фізико-технічний інститут
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникВільгельм Конрад Рентген
Відомі учніКапиця Петро Леонідович
Семенов Микола Миколайович[5]
Харитон Юлій Борисович
Курчатов Ігор Васильович
Александров Анатолій Петрович
Френкель Яків Ілліч
Самойлович Анатолій Григорович
Зельдович Яків Борисович
Boris Konstantinovd
Раузін Яків Рафаїловичd
Горюнова Ніна Олександрівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиКапиця Петро Леонідович
Курчатов Ігор Васильович
Ландау Лев Давидович[6]
Раузін Яків Рафаїловичd
Q4478745? Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина
Російська академія наук (8 травня 1920)[7]
Російська академія наук[7]
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія дей-Лінчей[8]
Наукове товариство імені Шевченка
Геттінгенська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:«батько радянської фізики»
ДітиЙоффе Валентина Абрамівнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1955 Сталінська премія — 1942 Ленінська премія — 1961
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Йоффе Абрам Федорович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Абра́м Фе́дорович Іо́ффе, за деякими джерелами — Йоффе[9] ( 17 (29) жовтня 1880 Редагувати інформацію у Вікіданих, Ромни, Полтавська губернія Редагувати інформацію у Вікіданих — 14 жовтня 1960(1960-10-14) Редагувати інформацію у Вікіданих, Ленінград Редагувати інформацію у Вікіданих) — радянський фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики», академік (1920), віцепрезидент АН СРСР (1926—1929; 1942—1945), творець наукової школи, що дала багатьох видатних радянських фізиків, як-от Анатолій Александров, Яків Дорфман[ru], Петро Капіця, Ісаак Кікоїн[ru], Ігор Курчатов, Микола Семенов, Яків Френкель та інших. Член ВАСГНІЛ від 1956 року. Член-кореспондент Геттінгенської (1924) та Берлінської академій наук (1928), Американської академії мистецтв і наук у Бостоні (1958), почесний доктор Каліфорнійського університету (1928), Сорбонни (1945), почесний член Французького, Британського, Китайського фізичних товариств[10]; дійсний член НТШ (1929).

Біографія

[ред. | ред. код]

Середню освіту здобув у реальному училищі повітового міста Полтавської губернії Ромни у 1889—1897 роках, де приятелював зі Степаном Тимошенком.

Навчався в Петербурзькому технологічному університеті у 1897—1902 роках.

Стажувався в Мюнхені в лабораторії Вільгельма Рентгена (1902—1906). У 1905 році там же здобув ступінь доктора філософії[10].

У 1913 році захистив магістерську, а у 1915-му — докторську дисертації. У 1913—1915 роках — професор фізики в Петроградському політехнічному інституті, Гірничому інституті, університеті та інших вишах. Наукові пошуки А. Ф. Йоффе були направлені на експериментальне підтвердження квантування електричного заряду.

У 1918 році Йоффе створив фізико-технічний відділ у Рентгенологічному та радіологічному інституті (пізніше Фізико-технічний інститут). У 1919 році створив Фізико-механічний факультет у Політехнічному інституті. У 1921 році створив Фізико-технічний інститут. У 1932 році створив Фізико-агрономічний інститут. Ініціював створення фізико-технічних інститутів у багатьох промислових центрах СРСР, зокрема у Харкові та Дніпропетровську[10].

Під час Німецько-радянської війни 1941—1945 років працював у Казані (Татарстан), очолював Військово-морську та Військово-інженерну комісії. У ході повоєнної кампанії проти космополітів 1949—1953 років був звільнений з посади директора Фізико-технічного інституту. У 1952—1955 роках очолював Лабораторію напівпровідників АН СРСР, а від 1955 року — Інститут напівпровідників АН СРСР[10].

Похований в Санкт-Петербурзі.

Наукова школа

[ред. | ред. код]

Особливою турботою А. Ф. Іоффе була наукова молодь. Його називали «батьком радянської фізики», «татом Іоффе». Створив наукову школу, яку можна з повним правом порівнювати зі школами Ернеста Резерфорда (Кембридж, Велика Британія) та Макса Борна (Геттінген, Німеччина).

Абрам Йоффе мав визначальний вплив на становлення фізиків: Петра Капіці, Миколи Семенова, Юлія Харитона, Ігоря Курчатова, Анатолія Александрова, Якова Френкеля, Анатолія Самойловича.

Основні праці

[ред. | ред. код]

Основні наукові досягнення пов'язані з вивченням електричних, фотоелектричних та механічних властивостей кристалів. Він був одним з перших, хто почав досліджувати напівпровідники. Висунув гіпотезу про те, що напівпровідники можуть забезпечити ефективне трансформування енергії випромінювання в електричну енергію (за цим принципом працюють так звані «сонячні батареї»)[10].

  • Фізика кристалів, 1929.
  • Загальні уявлення сучасної фізики, 1949.
  • Фізика напівпровідників, 1957.

Нагороди й почесні звання

[ред. | ред. код]
Марка, яку випустили до сторіччя з дня народження Абрама Федоровича Йоффе

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • У місті Ромни є вулиця Академіка Йоффе.
  • На честь А. Ф. Іоффе було названо кратер Іоффе на Місяці.
  • На його честь також названо астероїд 5222 Йоффе[11].
  • Його ім'я присвоєне науково-дослідному суднові «Академік Іоффе».
  • У листопаді 1960 року ім'я А. Ф. Іоффе присвоєно Фізико-технічному інституту АН СРСР. У 1964 році перед будівлею ФТІ встановлено пам'ятник вченому, а у великій актовій залі — погруддя.
  • Ім'ям А. Ф. Іоффе названо вулицю в одному з районів Берліна — Адлерсхофі (нім. Abram-Joffe Straße).
  • 30 жовтня 2001 року площі між головними корпусами Фізико-технічного інституту ім. А. Ф. Іоффе та Політехнічного університету, від якої бере початок вулиця Курчатова, присвоєно назву «Площа академіка Іоффе»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в метрична книга
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ https://www.chph.ras.ru/images/semenov_125/semenov_biograf.pdf
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ а б Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 687. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
  8. ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
  9. ↑ Перелік всесвітньо відомих осіб, інформація про яких може міститися в унікальних документах Національного архівного фонду (PDF). Державна архівна служба України. 2013. с. 72. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 7 лютого 2020.
  10. ↑ а б в г д Йоффе Абрам Федорович [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Том 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Видавництво «Наукова думка», 2005. — 672 с.: іл.
  11. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Кикоин И. К., Соминский М. С. Абрам Федорович Иоффе (К восьмидесятилетию со дня рождения). «Успехи физических наук», 1960, Том 72, выпуск 2.
  • (рос.) Соминский М. С. Абрам Федорович Иоффе. М.-Л., 1964.
  • (рос.) Абрам Федорович Иоффе (1880—1960). М., 1981.
  • Абліцов В. Г. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоффе_Абрам_Федорович&oldid=47488570