Йоффе Абрам Федорович
Абра́м Фе́дорович Іо́ффе, за деякими джерелами — Йоффе[9] ( 17 (29) жовтня 1880
, Ромни, Полтавська губернія
— 14 жовтня 1960
, Ленінград
) — радянський фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики», академік (1920), віцепрезидент АН СРСР (1926—1929; 1942—1945), творець наукової школи, що дала багатьох видатних радянських фізиків, як-от Анатолій Александров, Яків Дорфман[ru], Петро Капіця, Ісаак Кікоїн[ru], Ігор Курчатов, Микола Семенов, Яків Френкель та інших. Член ВАСГНІЛ від 1956 року. Член-кореспондент Геттінгенської (1924) та Берлінської академій наук (1928), Американської академії мистецтв і наук у Бостоні (1958), почесний доктор Каліфорнійського університету (1928), Сорбонни (1945), почесний член Французького, Британського, Китайського фізичних товариств[10]; дійсний член НТШ (1929).
Середню освіту здобув у реальному училищі повітового міста Полтавської губернії Ромни у 1889—1897 роках, де приятелював зі Степаном Тимошенком.
Навчався в Петербурзькому технологічному університеті у 1897—1902 роках.
Стажувався в Мюнхені в лабораторії Вільгельма Рентгена (1902—1906). У 1905 році там же здобув ступінь доктора філософії[10].
У 1913 році захистив магістерську, а у 1915-му — докторську дисертації. У 1913—1915 роках — професор фізики в Петроградському політехнічному інституті, Гірничому інституті, університеті та інших вишах. Наукові пошуки А. Ф. Йоффе були направлені на експериментальне підтвердження квантування електричного заряду.
У 1918 році Йоффе створив фізико-технічний відділ у Рентгенологічному та радіологічному інституті (пізніше Фізико-технічний інститут). У 1919 році створив Фізико-механічний факультет у Політехнічному інституті. У 1921 році створив Фізико-технічний інститут. У 1932 році створив Фізико-агрономічний інститут. Ініціював створення фізико-технічних інститутів у багатьох промислових центрах СРСР, зокрема у Харкові та Дніпропетровську[10].
Під час Німецько-радянської війни 1941—1945 років працював у Казані (Татарстан), очолював Військово-морську та Військово-інженерну комісії. У ході повоєнної кампанії проти космополітів 1949—1953 років був звільнений з посади директора Фізико-технічного інституту. У 1952—1955 роках очолював Лабораторію напівпровідників АН СРСР, а від 1955 року — Інститут напівпровідників АН СРСР[10].
Похований в Санкт-Петербурзі.
Особливою турботою А. Ф. Іоффе була наукова молодь. Його називали «батьком радянської фізики», «татом Іоффе». Створив наукову школу, яку можна з повним правом порівнювати зі школами Ернеста Резерфорда (Кембридж, Велика Британія) та Макса Борна (Геттінген, Німеччина).
Абрам Йоффе мав визначальний вплив на становлення фізиків: Петра Капіці, Миколи Семенова, Юлія Харитона, Ігоря Курчатова, Анатолія Александрова, Якова Френкеля, Анатолія Самойловича.
Основні наукові досягнення пов'язані з вивченням електричних, фотоелектричних та механічних властивостей кристалів. Він був одним з перших, хто почав досліджувати напівпровідники. Висунув гіпотезу про те, що напівпровідники можуть забезпечити ефективне трансформування енергії випромінювання в електричну енергію (за цим принципом працюють так звані «сонячні батареї»)[10].
- Фізика кристалів, 1929.
- Загальні уявлення сучасної фізики, 1949.
- Фізика напівпровідників, 1957.

- Медаль «Серп і Молот» Героя Соціалістичної Праці (28.10.1955).
- Три ордени Леніна.
- Сталінська премія (1942).
- Ленінська премія (1961).
- Заслужений діяч науки РРФСР.
- У місті Ромни є вулиця Академіка Йоффе.
- На честь А. Ф. Іоффе було названо кратер Іоффе на Місяці.
- На його честь також названо астероїд 5222 Йоффе[11].
- Його ім'я присвоєне науково-дослідному суднові «Академік Іоффе».
- У листопаді 1960 року ім'я А. Ф. Іоффе присвоєно Фізико-технічному інституту АН СРСР. У 1964 році перед будівлею ФТІ встановлено пам'ятник вченому, а у великій актовій залі — погруддя.
- Ім'ям А. Ф. Іоффе названо вулицю в одному з районів Берліна — Адлерсхофі (нім. Abram-Joffe Straße).
- 30 жовтня 2001 року площі між головними корпусами Фізико-технічного інституту ім. А. Ф. Іоффе та Політехнічного університету, від якої бере початок вулиця Курчатова, присвоєно назву «Площа академіка Іоффе»
- ↑ а б в метрична книга
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ https://www.chph.ras.ru/images/semenov_125/semenov_biograf.pdf
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 687. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
- ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
- ↑ Перелік всесвітньо відомих осіб, інформація про яких може міститися в унікальних документах Національного архівного фонду (PDF). Державна архівна служба України. 2013. с. 72. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ а б в г д Йоффе Абрам Федорович [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Том 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Видавництво «Наукова думка», 2005. — 672 с.: іл.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- В. М. Томашик. Йоффе Абрам Федорович [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
- (рос.) Кикоин И. К., Соминский М. С. Абрам Федорович Иоффе (К восьмидесятилетию со дня рождения). «Успехи физических наук», 1960, Том 72, выпуск 2.
- (рос.) Соминский М. С. Абрам Федорович Иоффе. М.-Л., 1964.
- (рос.) Абрам Федорович Иоффе (1880—1960). М., 1981.
- Абліцов В. Г. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Грабенко Людмила. Абрам Іоффе: український "батько радянської фізики", який стояв біля витоків атомної програми // Oboz.UA — 19.10.2025
- Фізика і фізики в НТШ у Львові [Архівовано 29 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Народились 29 жовтня
- Народились 1880
- Уродженці Ромен
- Померли 14 жовтня
- Померли 1960
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Літераторських містках
- Члени Леопольдини
- Академіки РАН
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Діячі НТШ
- Члени Геттінгенської академії наук
- Герої Соціалістичної Праці
- Лауреати Сталінської премії
- Лауреати Ленінської премії
- Кавалери ордена Леніна
- Заслужені діячі науки і техніки РРФСР
- Радянські фізики
- Академіки АН СРСР
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Науковці Фізико-технічного інституту імені А. Ф. Йоффе
- Випускники Санкт-Петербурзького технологічного інституту
- Жертви боротьби з космополітизмом
- Доктори наук Франції
- Дійсні члени НТШ

